"Партія шахраїв і злодіїв (як називають владну «Единую Россию») перетворилася на партію будівничих імперії, а Путін – на збирача російських земель. Корупція, яка була центральною темою кілька років тому, відійшла на задній план", – йдеться у матеріалі.
"Агресія в Україні була частиною ширшої конфронтації з Заходом, вважає Роґов (політичний оглядач Кірілл Роґов – Ред.), викликаної в основному потребою зміцнити режим і його патерналістську систему, орієнтовану на нафтодолари. Путін посилив підтримку тих, хто живе за рахунок нафтодоларів: мільйонів бюджетників, які становлять майже третину робочої сили в Росії", – наголошується у тексті.
"Цим можна пояснити той факт, що найбільше Кремль підтримують освічені службовці. «У принципі, їм потрібна ця система, яка забезпечує зростання їх рівня життя без особливих зусиль з їхнього боку», – каже Роґов. Цим також пояснюється, чому більшість росіян виявилися не готовими взяти на себе справжній тягар затрат на війну в Україні як в людському, так і у фінансовому вимірі", – зазначає The Economist.
"Перед цією останньою путінською поступкою громадськість вже починала боятися можливості справжнього кровопролиття і економічних проблем через посилення санкцій з боку Заходу. Серйозний конфлікт призвів би до залучення російської армії, а санкції вдарили б по і так вже ослабленій економіці. Путін не має особливого пієтету до будь-яких демократичних процесів, але він завжди уважно слідкує за рейтингом власної популярності", – наголошується у матеріалі.
Повний текст читайте у №20 "Українського тижня".