Головні проблеми країни — як ви їх бачите і які є шляхи подолання?
— Насамперед це війна на Сході країни. Дуже важливо нарощувати обороноздатність наших Збройних Сил. Так само як і сприяти стійкому економічному розвитку шляхом зростання внутрішнього ринку та збільшення експорту. Необхідною умовою для розвитку є модернізація промисловості. Нам потрібно створювати ланцюги доданої вартості й переробки. До нинішньої посади в «Укроборонпромі» я очолював Херсонську обласну державну адміністрацію, там ми працювали над програмою розвитку переробки, щоб Україна була не країною сировинного експорту, а країною-лідером в експорті продукції з високою доданою вартістю. Я назвав би це головними викликами для нашої держави, але впевнений, що ми здатні їх подолати в команді під головуванням президента України Володимира Зеленського.
Якою ви бачите прийнятну модель взаємодії держави з бізнесом?
— Взаємодія має відбуватися на засадах партнерства, розвитку малого й середнього бізнесу як ядра економічного зростання за принципом розвинених країн. Держава має постійно покращувати умови для залучення інвестицій, інноваційного й високотехнологічного розвитку та створення сприятливих умов для ведення бізнесу. Зокрема це стосується й оборонно-промислового комплексу. Україні потрібні інвестиції. Треба, щоб приходили іноземні інвестори, а внутрішні розширювали свої бізнеси та виробництва. Щоб країна активно просувала свою продукцію на закордонних ринках і зрештою стала регіональним лідером у Центральній та Східній Європі.
Читайте також: Ігор Мазепа: «У найближчі п’ять років країна розвиватиметься й рівень життя покращиться»
Які три основні економічні пріоритети для уряду?
— Повторюся: я переконаний, що розвиток переробки, високотехнологічних секторів економіки, науки та інновацій — те, що в майбутньому принесе значні дивіденди не лише як зростання ВВП, а і як створення нових галузей виробництва, додаткових робочих місць, нових підприємств і цілих кластерів, а також просування інтересів України на зовнішніх ринках і повернення до країни наших громадян, які сьогодні працюють за кордоном.
Якої економічної політики потребує Україна?
— Україна є частиною європейської родини народів, вона зафіксувала в Конституції своє прагнення європейської та євроатлантичної інтеграції, а тому має запроваджувати європейські принципи, зокрема й в економіці. До слова, я можу навести чудові приклади створення й розвитку індустріальних парків, скажімо, у Словаччині, реалізації низки програм у Польщі, Франції, Німеччині та інших країнах Євросоюзу, які спрямовані на економічне зростання. Нам варто переймати успішний досвід країн ЄС, щоб спрямувати зусилля і влади, і суспільства, і бізнесу на економічний розвиток нашої держави.
Якою ви бачите зовнішню політику з погляду просування національних економічних інтересів?
— На моє переконання, Україна може й має стати регіональним лідером і водночас налагоджувати взаємовигідні відносини і з країнами — членами НАТО, і з нашими партнерами з Латинської Америки й Азії. Для нас також перспективними є ринки Африки. Тому Україна має просувати свої інтереси на зовнішніх ринках, де є попит на нашу продукцію. Якщо ми говоримо про «Укроборонпром», то для нас це насамперед продукція ОПК. Тому ми зараз активно нарощуємо контакти й налагоджуємо співпрацю з нашими закордонними партнерами. Наприклад, нещодавно наша делегація повернулася з міжнародних виставок Aero India 2021 в Бангалорі та IDEX-2021 в Абу-Дабі. Президент України поставив завдання збільшити експорт продукції підприємств нашого концерну, і ми працюємо над виконанням цього доручення. Підписано договорів на суму понад $1 млрд.
Читайте також: Андрій Коболєв: «Я не вірю, що закупівля газу в Росії може бути суто комерційною операцією»
Якою має бути поведінка бізнесу в умовах можливого наростання конфлікту з Росією?
— Від 2014 року бізнес активно переорієнтував свої погляди в бік ринків країн ЄС, надто після підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Також нещодавно президент України підписав не менш важливу Угоду про стратегічне партнерство з Великою Британією. Для нас це відкриває нові можливості й для розвитку експорту, і для залучення інвестицій.
Які напрями розробки ОВТ наразі пріоритетні?
— Це виробництво високоточного озброєння, розвиток радарних систем, створення ударних безпілотників, реалізація низки проєктів у сфері бронетехніки. На думку фахівців, за багатьма показниками наш танк «Оплот» є найкращим у світі. Сьогодні ми маємо багато напрацювань у рамках роботи оновленої Ради з питань науково-технічного розвитку та інновацій. Ми активно працюємо з нашими замовниками, насамперед з Міністерством оборони України щодо планів і потреб Збройних Сил, адже для нас основним завданням є забезпечити ЗСУ якісною й сучасною технікою та озброєнням. Для цього, зокрема, ми беремо до уваги досвід сучасних воєнних конфліктів, а також активно співпрацюємо з нашими іноземними партнерами.
Як перехід на новий принцип оборонних закупівель (через Агенцію з підтримки та постачання НАТО, NATO Support and Procurement Organisation, NSPA) вплине на діяльність концерну?
— Питання долучення до NSPA ми почали ініціювати ще у 2015 році, коли я був заступником міністра оборони. Я дуже радий, що торік відбулися перші контракти, що Україна приєдналася до системи NSPA. Ми вважаємо, що це дасть нові переваги для українських виробників озброєння та військової техніки, зокрема й для підприємств — учасників концерну. Ми також сподіваємося на посилення співпраці в напрямі ОПК.
Наскільки успішна співпраця з іноземними партнерами, насамперед з Туреччиною?
— Туреччина є стратегічним партнером України, і ми маємо з цією державою низку проєктів у військово-технічній сфері. Ми співпрацюємо з багатьма країнами — членами НАТО. Ба більше, корпоратизація концерну, передбачена законопроєктом № 3822, який було схвалено в першому читанні у Верховній Раді, якраз і відкриє можливості для створення спільних проєктів і програм з нашими закордонними партнерами. Наразі ми активно спілкуємося з народними депутатами й переконуємо їх, що ухвалення цього закону дасть розвиток не лише підприємствам «Укроборонпрому», не лише ОПК, а й українській промисловості загалом. Тому, безумовно, сподіваємося на успішне друге читання.
Читайте також: Ігор Ніконов: «Ключовою домінантою для уряду у сфері бізнесу має бути створення високооплачуваних робочих місць»
Чи є зацікавленість в українському ОВТ серед іноземних держав? Що саме має попит?
— Є висока зацікавленість. Ми її відчули під час уже згаданих виставок Aero India 2021 та IDEX-2021, у нас відбулася низка продуктивних переговорів. Маємо підписані контракти, меморандуми й угоди з партнерами, і я переконаний, що цього року ми зможемо суттєво підвищити показники експорту.
Наскільки реальним є перехід від меморандумів до створення реальної техніки для замовників?
— Є чіткі плани щодо розвитку авіації й авіавиробництва й для нашої армії, і для іноземних замовників. Зокрема, торік було підписано контракт з Перу щодо виробництва літаків Ан-178, а 29 грудня в присутності й за підтримки президента України Володимира Зеленського відбулося підписання державного контракту на будівництво трьох Ан-178 для потреб ЗСУ. Очікуємо, що у 2023 році перший літак у рамках цього контракту буде передано у війська.
Читайте також: 15 тез щодо ситуації в Україні
Хто наші головні конкуренти на світовому ринку ОВТ, де ми можемо посунути росіян?
— На сьогодні маємо низку пропозицій, які є кращими за аналоги конкурентів. Ми вже згадували танк «Оплот», є також є чудові пропозиції щодо радарних і ракетних систем. Тому зараз активно працюємо над тим, щоб виробничі показники й просування експорту були кращими за попередні роки.
У яких напрямах у нас найбільше відставання від РФ?
— Я не порівнював би ОПК України з ОПК країни-агресора, адже нам варто орієнтуватися на розвинутіші країни. Ми маємо створити умови для модернізації виробництва й залучення інвестицій, забезпечувати трансфер технологій, робити глибоку модернізацію тієї продукції, яку зараз виробляють підприємства концерну.
———————
Юрій Гусєв. Народився в 1979 році на Житомирщині. У 2002 році закінчив Херсонський державний технічний університет за фахом «фінанси» та з відзнакою магістратуру Київського національного економічного університету, а також закінчив програми в Harvard Kennedy School, Стаффордширському університеті й Aspen Institute Kyiv. У 1999 році був радником голови Херсонської ОДА з питань молодіжної політики. Від 1999-го до 2009 року керував комерційними компаніями. Від 2009-го до 2014 року працював у Міністерстві економіки України та Державному агентстві з інвестицій та управлінню національними проєктами України. У 2014—2016 роках був заступником міністра оборони України, головою Ради реформ Міністерства оборони України. Від 2016-го до 2019 року — радник і консультант національних і міжнародних фінансових організацій IFC, EBRD. Від липня 2019-го до грудня 2020 року — голова Херсонської ОДА. Від грудня 2020 року призначений генеральним директором Державного концерну «Укроборонпром».