Здавалося б після того як 6 січня Конгрес США сертифікував голоси виборників, країні можна сфокусуватися на інавгурації та команді нового президента. Однак події, які відбулися у той же день, зокрема штурм Капітолію, спровокували новий набір звинувачень на адресу все ще чинного американського президента Дональда Трампа. Його промову до протестувальників, частина з яких пізніше увірвалася до Капітолію, демократи та й певна частина Республіканської партії розцінили як «підбурювання до насильства проти уряду США». Тому представники Демократичної партії вже вдруге за його каденцію ініціювали резолюцію про імпічмент президентові Трампу і 13 січня у Палаті представників вони одноголосно разом із десятьма республіканцями за неї проголосували.
Що далі? Процедура імпічменту передбачає, що президента можуть усунути із посади лише, якщо імпічмент підтримають дві третини сенаторів. Однак аби ця резолюція отримала стільки голосів, треба заручитися підтримкою щонайменше 17 республіканців у Сенаті. Поки що така цифра видається малоймовірною, хоча демократи не втрачають надії. Крім того, голова поки що республіканської більшості в Сенаті Мітч Макконел заявив, що не скликатиме Сенат у надзвичайному режимі. А наступне засідання заплановано аж на 19 січня. Це означає, що шансів оголосити імпічмент Дональду Трампу поки він ще перебуває на посаді (навіть якби була підтримка необхідної кількості сенаторів-республіканців) майже немає.
Читайте також: Що чекає на Америку після Трампа
Навіщо оголошувати імпічмент Дональду Трампу після того, як він покине Овальний Кабінет? Більшість американських експертів говорять, що це робиться для того, аби Дональд Трамп не міг більше балотуватися на виборах президента. У 2024-му йому буде стільки ж років, скільки зараз Джо Байдену. З огляду на те, що на виборах 2020 року його підтримали майже 70 млн виборців, він цілком може висунути свою кандидатуру на наступних. Про це почали говорити вже у листопаді, коли було зрозуміло, що ці вибори він таки програв. Однак після подій 6 січня, підтримка такого його кроку серед республіканців та незалежних виборців, що схиляються до підтримки американських консерваторів, різко зменшилася. Згідно з опитуванням Politico/Morning Consult, яке було оприлюднено 13 січня, лише 40% республіканців та незалежних виборців, що схиляються до підтримки кандидата від республіканської партії, у майбутньому проголосували б за Трампа. Для порівняння у листопаді таких було – 53%.
10 членів Палати Представників від Республіканської партії підтримали резолюцію, решта або залишаються лояльними до президента, або вважають, що нова спроба імпічменту з огляду на те, що вона навряд чи матиме шанс бути доведеною до кінця, лише посилить поляризацію в країні.
«Хоч смертельна атака на Капітолій 6 січня буде жити в моїй пам’яті як найпохмуріший день моєї служби у цій Палаті, я не можу придумати жодних дій, які могли б ще більше розділити американський народ, ніж те, що ми сьогодні тут плануємо", заявив Том Коул, член Палати Представників від Республіканської партії під час голосування 13 січня.
Читайте також: Іще один новий рік Зеленського. Пересидіти не вдасться
Із імпічментом президентові Трампу може бути пов'язаний перший найбільший виклик президенства Джо Байдена. Адже проведення процедури імпічменту потребує значних зусиль та ресурсів. У Сенаті ця процедура не буде виглядати як голосування у Палаті Представників. Все це може відтермінувати іншу законодавчу роботу, а отже обіцяні Джо Байденом реформи.
Другий і найбільш тривожний виклик президенства Джо Байдена – це внутрішній тероризм. "Ми ввійшли в нову еру. На народ можуть чекати масові демонстрації, які виражатимуть тривалу політичну опозицію до обраного президента Байдена. 20 січня може відбутися "контрінавгурація". Лютневе звернення "Про становище країни" може також спокусити екстремістів до дії", пише аналітик американського центру RAND Браян Майкл Дженкінз.
Тиждень вже згадував у попередніх публікаціях про те, що розлючені прихильники Трампа переслідують тих республіканців, які висловлюються проти його тези про фальсифікацію виборів. Дженкінз пише, що погрози смерті трапляються останнім часом частіше, зокрема для політиків та тих чиновників, що займаються питанням охорони здоров'я. Деякі експерти також припускають, що ймовірно через ці погрози частина республіканців, які також могли б проголосувати за резолюцію про імпічмент, утрималися від голосування. Окрім того, ФБР також попереджає про те, що у день інавгурації "озброєні протести" плануються в столицях усіх 50 штатів.
Читайте також: Солідарність — найкраща оборона
Третій і також внутрішній виклик для Джо Байдена – це поляризація країни і необхідність пошуку точок дотику для тих, хто голосує та підтримує протилежні політичні сили. Нещодавнє опитування аналітичного центру Pew Research показує, наскільки «рівнополярним» є американське суспільство. Опитування було проведено одразу після виборів у листопаді, а результати з’явилися всередині грудня. Згідно з ними по 2% республіканців та демократів вважають, що ті, хто голосував за кандидата-противника «розуміють їх дуже добре». На запитання, про те, що б вони обрали, якби була можливість дізнатися щось про супротивників, 26% прихильників Байдена та 32% виборців Трампа говорять, що хотіли б поділитися із опонентами своїми ключовими цінностями. 12% прихильників демократів та 11% республіканців використали б цей шанс, аби закликати противника не нав’язувати негативних стереотипів про себе. Серед виборців Байдена більше тих, хто готовий шукати теми для порозуміння (таких 13%, на противагу 5% серед фанатів Трампа). Однак цей табір відчутно малий порівняно із тими, хто різко критикує кандидата, за якого голосували його опоненти (таких 21% серед виборців Байдена та 23% серед електорату Трампа).
Перші три виклики говорять про те, що попри амбіційні цілі в міжнародній політиці, найбільшу увагу новообраний президент приділятиме внутрішнім справам.
Четвертим викликом для новообраного президента США будуть взаємини з Китаєм. Віце-президент Фонду Карнеґі за міжнародний мир Еван Файґенбаум вважає, що в Азії на президента Байдена чекає чимало викликів. На думку експерта, Байден на противагу жорсткій риториці, може привнести стратегічне бачення. «Джо Байден тепер має можливість створити основу для більш систематизованої, інституціоналізованої та ефективної конкуренції з Пекіном», – пише він у своєму дослідженні. В цілому політика Сполучених Штатів щодо Піднебесної, на думку експерта, має бути не менш жорсткою, але більш виваженою.