Коли я торік розповідав читачам Тижня (див. «Україна — НАТО: Нові виклики і можливості») про своє бачення відносин України й НАТО у 2020-му, то ні я, ні, напевно, хтось інший не могли собі уявити, що лише за кілька місяців пандемія COVID-19 кардинально змінить нашу реальність. Навряд чи є на планеті країна або спільнота, якій удалося б уникнути економічних, особистих чи соціальних утрат через COVID-19. Основним обов’язком НАТО було забезпечити, щоб ця криза охорони здоров’я не стала кризою безпеки. І я вірю, що ми пройшли перші етапи цього випробування через тісну співпрацю: і між країнами Альянсу, і з нашими партнерами в усьому світі.
Країни НАТО активно підтримували одна одну під час пандемії. Виклики 2020 року також продемонстрували важливість і цінність наших відносин із партнерами. Альянс високо цінує внесок України до міжнародних зусиль у боротьбі з коронавірусною хворобою. Ідеться, зокрема, про направлення групи лікарів до Італії й забезпечення стратегічних авіаперевезень для доставки критично необхідних медичних засобів для окремих країн Альянсу. Місткі літаки «Антонов» зараз отримали добре визнання у країнах НАТО за свої неоціненні послуги.
Натомість Євроатлантичний координаційний центр реагування на природні лиха й катастрофи координував доставку медичних засобів і надання фінансової підтримки Україні. Вісім країн — членів НАТО (Болгарія, Естонія, Литва, Польща, Словаччина, Велика Британія та США) надали Україні медичну та фінансову допомогу. Нещодавно НАТО затвердило проєкт для пакету допомоги Україні в рамках нашого нового Цільового фонду НАТО з реагування на пандемію. Цей проєкт полягає в наданні критично важливого медичного обладнання й медичних засобів на загальну суму €500 тис. Наразі ЄКЦ реалізовує проєкт спільно із виконавчим агентом (Агенцією НАТО з підтримки і постачання), який займається питаннями закупівлі та доставки об’єктів, що належать до проєктної пропозиції.
Читайте також: НАТО на роздоріжжі
Тож незважаючи на те, що 2020 рік виявився не таким, як ми очікували, він усе ж підтвердив, що партнерство Україна — НАТО є ефективним і здатним відповідати на виклики: від пандемії до інших сфер розбудови миру й безпеки.
У 2020 році НАТО й далі підтримувало Україну в таких сферах, як командування й управління, протидія вибуховим пристроям і медична реабілітація поранених військовослужбовців. Також ми посилили підтримку в Чорноморському регіоні, зокрема через навчання, портові візити й обмін інформацією. Безпека України — це безпека країн Альянсу.
Але визначним моментом 2020 року у відносинах України й НАТО стало визнання вашої країни як однієї з шести держав партнерів з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner, EOP). Це справді є визнанням значного внеску України в операції країн Альянсу, Сили реагування НАТО та навчання організації. Як EOP Україна матиме змогу отримати вигоду від спеціально розроблених можливостей для того, щоб продовжити цю діяльність. Ідеться зокрема про розширений доступ до навчань НАТО, зокрема до планування на ранніх стадіях. Статус EOP також означає потенціал для подальшого обміну інформацією, зокрема щодо набутого корисного досвіду. Так, у 2021 році ми співпрацюватимемо з Україною для практичного наповнення партнерства важливими заходами, які згодом дадуть змогу підвищити нашу взаємосумісність.
Зважаючи на складність і невизначеність наших реалій на найближчі місяці, я утримаюся від прогнозів на 2021 рік. Ми знаємо напевно, що НАТО й далі надаватиме Україні політичну та практичну підтримку. Зокрема, ідеться про заохочення амбітного порядку денного реформ в Україні шляхом надання консультативної підтримки на основі євроатлантичних стандартів, принципів і найкращих практик.
У грудні ми надали Україні підготовану НАТО оцінку виконання Річної національної програми (РНП) на 2020 рік. Через пандемію експертна група Альянсу не змогла відвідати країну, як це відбувається за звичною практикою. Проте ми підтримували активний діалог для обговорення досягнень, а також визначення тих сфер, де попереду ще багато роботи задля прогресу. Члени Альянсу сподіваються, що Україна у своїй РНП на 2021 рік визначить ключові реформи, пов’язані з демократичним управлінням, верховенством права й боротьбою з корупцією. Наші експерти сходяться на думці, що РНП України з кожним роком удосконалюється з погляду формулювання стратегічних реформ, завдань і пріоритетів. Ми очікуємо, що така позитивна тенденція утримається і в 2021 році.
Читайте також: Як бачать НАТО у Східній Європі
РНП набуває свого змісту з ширшої системи стратегічного планування. Так, у вересні 2020 року країни НАТО привітали ухвалення нової Стратегії національної безпеки України. Цей документ визначає ключові напрями для реформи сектору безпеки й оборони, базуючись на трьох основних принципах: стримування, стійкість і співпраця. Це ключові принципи для забезпечення миру та безпеки в країні й усьому регіоні загалом.
Стратегія національної безпеки також передбачає вимогу розробити низку стратегій і документів планування з безпеки й оборони. Серед них варто зазначити Стратегію воєнної безпеки та Стратегічний оборонний бюлетень. Наші радники працюють із робочими групами Міністерства оборони щодо розробки цих ключових документів, і в 2021 році ми з нетерпінням чекаємо на їх затвердження керівництвом України.
Серед моїх сподівань на 2020 рік, якими я торік поділився з Тижнем, було подальше впровадження Закону України «Про національну безпеку», який Верховна Рада прийняла у 2018 році шляхом ухвалення відповідного законодавства. Справді, 2020 рік приніс деякі події, значущі для євроатлантичних прагнень вашої держави. У липні Рада прийняла Закон України «Про оборонні закупівлі», який було схвалено країнами НАТО. На засіданні Спільної робочої групи Україна — НАТО з питань оборонно-технічної співпраці, яке відбулося онлайн 10 грудня, Альянс закликав офіційний Київ ужити всіх заходів для того, щоб закон набув чинності у 2021 році.
Читайте також: Майкл Стріт: «НАТО шукає можливість покращити взаємодію між силами з різних країн»
У вересні НАТО привітало прийняття закону України про розвідку, а також частини законодавства, передбаченого Законом України «Про національну безпеку». До того ж наші радники тісно співпрацювали з робочою групою комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, яка впродовж року й далі обговорювала законопроєкт про Службу безпеки України. НАТО вважає поточну версію цього законопроєкту вдосконаленою порівняно з попередніми версіями, оскільки ця редакція передбачає поступовий відхід СБУ від виконання функцій правоохоронного органу до 2024 року, зменшення штатної чисельності й демілітаризацію служби. Водночас залишаються можливості для подальшого вдосконалення законопроєкту, здатні забезпечити більшу узгодженість з європейськими та євроатлантичними партнерами, зокрема процедури парламентського нагляду, судовий і фінансовий контроль, а також подальше роз’яснення деяких функцій і діяльності СБУ. У будь-якому разі, 2021 рік може стати переломним для цієї важливої реформи, і НАТО, працюючи в тандемі з Європейським Союзом та США, готове підтримати її доопрацювання та реалізацію.
У 2021 році також мають відбутися довгоочікувані штабні навчання «Непорушна стійкість 2020» (перенесені через обмеження подорожей), що фокусуються на інституційній стійкості й міжвідомчій співпраці. І, звичайно, ми всі сподіваємося, що регулярні візити й особисті зустрічі з нашими партнерами наступного року буде повністю відновлено.
В очікуванні на 2021 рік, я відчуваю оптимізм і впевненість, що ми переживемо пандемію, хоча із важким серцем через близьких, яких утратили або не бачили впродовж тривалого часу. Я також оптимістично дивлюся на відносини України з Альянсом. Упевнений, що ми й надалі успішно працюватимемо над поглибленням нашого партнерства, як це зазначено у звіті «НАТО 2030». А на завершення хочу побажати всім нашим українським партнерам процвітання і здоров’я у 2021 році!