Окрім того що Кривий Ріг — рідне місто президента Володимира Зеленського та частини його соратників, насамперед це індустріальний центр, один з основних виробників промислової продукції в Україні. Частка міста в загальнонаціональному ВВП вагома, становить близько 6%. Потужна промислова діяльність не тільки приносить чималі надприбутки власникам цих підприємств, а й завдає величезної шкоди навколишньому середовищу міста та його мешканцям.
Екологічну проблему Кривого Рогу нібито бачать із Києва. Зокрема, голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований нещодавно наголосив, що забруднення атмосферного повітря є вкрай гострим питанням у Кривому Розі. «За усередненими даними Держстату, від хвороб дихальних органів українці страждають частіше, ніж від інших недуг, їх фіксують близько 12 млн випадків на рік. Важливо, що найбільша кількість промислових викидів генерується в Кривому Розі. Саме тому на початку осені тут буде відкрито Офіс чистого довкілля. Цей підрозділ здійснюватиме екологічний нагляд та контроль у промислових регіонах України», — заявив він.
Читайте також: Місцеві вибори. Донеччина: «Фіксики» у жилетках ОПЗЖ та інші фокуси для електорату
Заявлений «початок осені» добігає кінця, і, крім слів Мальованого, жодних рухів з «Офісом чистого довкілля» поки що не видно. Натомість в уряді заговорили вже про іншу ініціативу — перенести цілу Держекоінспекцію, на чолі з тим самим Андрієм Мальованим, у Кривий Ріг. Мовляв, цей орган безпосередньо займається державним контролем у сфері охорони навколишнього середовища, тож присутність його в промисловому місті буде логічною.
«Питання екологічної безпеки в Кривому Розі має стати пріоритетним у природоохоронній політиці країни. Нині вивчаємо доцільність переміщення центрального апарату Держекоінспекції або його частини до Кривого Рогу. Це рішення має сенс, адже місто справді проблемне. Якщо в ньому перебуватиме керівництво ДЕІ, то можна буде запобігти масштабним екологічним порушенням. Останнє слово в цьому питанні має поставити Кабінет Міністрів України», — каже Мальований.
Зі схожою ініціативою Зеленський виступав ще минулого літа. Відразу після призначення на посаду президента він відвідав Кривий Ріг і, наслухавшись від земляків скарг на проблеми з екологією, «взяв питання під особистий контроль» та пообіцяв перенести Міністерство екології до рідного міста. Попри великий розголос та бурхливі обговорення, далі розмов ця справа так і не пішла.
Сьогодні Зеленський називає свою вотчину місцем сили, а екологічну проблему — однією з найважливіших у регіоні. Але й цього разу місцеві екоактивісти переконані, що ідея з переїздом тепер уже Держекоінспекції не буде реалізована. Наприклад, голова правління громадської спілки «Досить труїти Кривий Ріг» Володимир Шабловський називає такі ініціативи черговим виявом популізму. «Можливо, це приємно чути — перевезти чиновників та урядовців у Кривий Ріг, щоб вони тут жили, дихали й відчули себе конкретними жертвами наслідків промислових гігантів. Але подивімося правді в очі: бюджетних коштів на цей масштабний переїзд не закладено. А фахівці, які живуть у Києві, не захочуть раптово переїжджати до Кривого Рогу. Тобто буде кадровий голод», — вважає Шабловський.
Окрім того, є великі сумніви, що такими методами вдасться поліпшити екологічну ситуацію в місті. За словами екологині «Досить труїти Кривий Ріг» Анни Амбросової, ці переїзди, навпаки, загальмують діяльність єдиного в країні контролюючого органу у сфері охорони навколишнього середовища: «Рік тому новий уряд вирішив реформувати міністерства та об’єднав Мінекології з Міненергетики. Потім там вирішили, що це погана ідея, і міністерства знову роз’єднали. На весь цей час видавати рішення та відповіді в органах призупинили. Нам пояснювали, що міністерство на стадії реформування — ми вже не ті, але ще й не інші, і юридично ми ще ніхто. Це тривало пів року раз, і ще стільки само — другий. Тобто робота органу була паралізована. Тож і цей переїзд для Держекоінспекції, по суті, може стати «легальною відмазкою» в його нефункціонуванні».
Читайте також: Харківщина. Три плюс один
«Справа доходить до такого абсурду, що за три дні до приїзду Зеленського в місто промислові гіганти повимикали всі труби, щоб створити ілюзію чистого повітря та блакитного неба. Можна змінити структуру, принцип її дії та якісно її реформувати. Але поки цією країною керують олігархічні групи, які докорінно зацікавлені у власному прибутку, тому що ці всі підприємства належать їм, доти ефективного контролюючого екологічного органу в Україні не буде», — наголосила адвокатка та координаторка «Досить труїти Кривий Ріг» Олена Шафранова.
На тлі всіх гучних заяв президента та широких планів уряду щодо поліпшення екологічного стану міста досить нелогічним рішенням є визначення кандидата в мери Кривого Рогу від «Слуг народу». Володимир Зеленський особисто представив генерального директора ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитра Шевчика як партійного висуванця на цю посаду. Пан Шевчик є депутатом обласної ради від фракції «Опозиційний блок», не називає Росію агресором, а на питання «чий Крим» заявляє про аполітичність. Про Дмитра Шевчика говорять як про «людину Вадима Новинського». У соцмереж повно його спільних фото з «православним олігархом». Комбінат, яким керує Дмитро Шевчик, входить до міжнародної групи компаній «Метінвест», що належить олігархові Рінату Ахметову та Вадимові Новинському.
Публічно Метінвест намагається створити образ промислового гіганта, який нібито дбає про екологію Кривого Рогу. За ініціативи корпорації проводяться спортивні забіги, марафони й толоки та навіть створено спілку «Зелений центр «Метінвест», яка, за описом, «учить дітей піклуватися про довкілля і підвищує екологічну культуру в місті». Сам Дмитро Шевчик, як топменеджер компанії, регулярно звітує, що група «Метінвест» витрачає багатомільйонні бюджети на екологічні питання міста. Але водночас досить показовим для мешканців Кривого Рогу став скандал, коли навесні 2020 року Північний комбінат Метінвесту намагався відтермінувати виконання екологічних зобов’язань на кілька років наперед, щоб отримати новий дозвіл на викиди. Серед усіх підприємств північної та центральної частин Кривого Рогу викиди Північного ГЗК, за офіційними даними, становлять 72% загальної кількості. А впровадження відтермінованих заходів безпеки передбачало зниження викидів забруднювальних речовин приблизно на 889 т на рік.
Засновник «Досить труїти Кривий Ріг» Геннадій Кучерук пояснює, що кожне підприємство-забруднювач має певні зобов’язання, які прописані в екологічних програмах: «ПівнГЗК до кінця року мав замінити електрофільтри на чотирьох джерелах викидів та модернізувати обладнання. Лише після цих змін Мінекології може дати новий дозвіл на викиди. Але комбінат Метінвесту фільтрів не замінив. І щоб компанії дали новий дозвіл на викиди, депутати протягнули проєкти рішень, щоб внести зміни в програми та відтермінувати ці зобов’язання».
Тоді на двох сесіях Криворізької міської ради та Дніпропетровської обласної ради депутати проголосували за зміни в екологічні програми, і дозволили підприємству «Північний ГЗК» відтермінувати заміну фільтрів від одного до трьох років. Цікаво, що більшість міських та обласних депутатів, які ухвалювали рішення про «перенесення» зобов’язань, обіймають керівні посади не деінде, як у корпорації «Метінвест». Наприклад, голова комісії з питань екології та депутат Криворізької міської ради Віктор Артюх нині директор з побуту й соціальних питань Центрального ГЗК. Того самого комбінату, де головує теперішній кандидат у мери Дмитро Шевчик.
Сьогодні через публічний тиск та увагу громадськості Мінекології досі не видало дозвіл на викиди комбінату. Активісти порушували це питання й під час останньої конференції з головою Держекоінспекції Андрієм Мальованим 11 вересня. Та про який результат може йти мова, коли зустріч із представниками екологічних органів України відбувається в приміщенні з айдентикою Метінвесту?