Минулого тижня у журналі The Lancet представили найбільше популяційне дослідження коронавірусу, у Cell розбиралися із двома найрозповсюдженішими штамами вірусу, а у JAMA спробували порівняти дві пандемії. Про це докладніше в науковому огляді Тижня.
Новий небезпечний штам?
Численні українські ЗМІ, посилаючись на Bloomberg, написали про «новий штам коронавірусу, який може бути більш заразним і небезпечним». Насправді штам не новий – це найпоширеніша мутація коронавірусу в Європі та США. Йдеться про штами, що несуть шипоподібні S-білки із амінокислотами G614 і D614. Приблизно до березня домінантним штамом коронавірусу був той, який має D614, він родом із Китаю. Та згодом його замінив більш «конкурентний» штам G614, який зараз здебільшого і розповсюджується світом. Bloomberg же написали, що цей штам вперше виявили в Південно-Східній Азії, куди він «прийшов» із Філіппін, а не про те, що «у світі з’явився новий небезпечний штам». Що ж до заразності і небезпечності – щодо цього ведуться суперечки. Так як він здебільшого витіснив попередника D614, то в чомусь він має бути конкурентнішим. І вчені з США та Великої Британії у статті в номері журналу Cell від 20 серпня розбиралися із цим питанням.
Читайте також: Російська вакцина: Спутнік і корона
Перехід від D614 до G614 означає, що 614-та амінокислота в генетичному коді S-білка змінилася із аспарагінової кислоти на гліцин, внаслідок заміни нуклеотиду аденіну на гуанін, що супроводжується ще кількома змінами в геномі. Вчені зробили філогенетичний аналіз поширення вірусу завдяки ініціативі GISAID – глобальної бази даних, куди завантажують розшифровані геноми вірусів з різних точок планети. Так вони відстежили першу появу вірусу із мутацією G614. Це відбулося 20 лютого в Італії, і приблизно за місяць його доля серед усіх заражень в Європі перевершила «конкурента» D614. Це не означає, що мутація з'явилася саме 20 лютого – вона тоді стала лише достатньо «видимою», щоб вчені змогли відслідкувати її за базами даних.
Розповсюдження штамів коронавірусу із амінокислотами D614 та G614, за даними Cell
Науковці дослідили 999 пацієнтів інфікованих різними штамами коронавірусу, та не знайшли доказів, що G614 якось впливає на тяжкість перебігу хвороби. Зате у людей з цим штамом було вищим вірусне навантаження в носоглотці, що, можливо, і спричиняє більшу заразність – вірус швидше розмножується у верхніх дихальних шляхах, люди видихають в середньому більшу його кількість і це може з більшою ймовірністю заразити інших. На дослідах in vitro вчені також показали швидше проникнення вірусу G614 в клітини. У редакційній передмові до статті говориться, що, враховуючи розповсюдження, G614 вже нелогічно трактувати як новий штам в пандемії, бо він і є пандемія.
Це просто грип! Іспанський
«Це просто грип!» – одна із популярних тез серед людей, які мало що знають про коронавірус і не хочуть дізнаватися більше, та у такий спосіб ніби заперечують для себе небезпеку пандемії. Можливо, натхненні цією фразою декілька вчених із Гарвардської медичної школи та Нью-Гейвенського госпіталю Йелю, взялися порівняти пандемію SARS-CoV-2 із пандемією вірусу грипу H1N1, більш відомого як «іспанка» або «іспанський грип». Результати вони опублікували в журналі JAMA 13 серпня.
Читайте також: Звідки в Україну потрапляють фейки про коронавірус
За їхніми даними, 100 років тому пандемія призвела до смерті понад 50 млн людей по всьому світу, зокрема 675 тис. у США. Вчені використовували сучасну статистику смертності в США та дані за 1914-1918 роки, взяті із записів Центрів з контролю та запобіганню хворобам. Для порівняння вони розрахували смертність від усіх причин у Нью-Йорку в жовтні-листопаді (усього за 61 день) 1918 року, під час піку «іспанки», та порівняли із тим же періодом за чотири попередні роки. Те ж саме вони зробили для початку пандемії COVID-19, з 11 березня до 11 травня (той самий 61 день). У зазначений період 1918 року в Нью-Йорку померли 31 589 людей при населенні у 5,5 млн. Це 287 смертей на 100 тис. населення за місяць і в 2,8 рази більше, ніж за попередні роки, коли пандемії не було. У 2020 році від всіх причин в місті померли 33 465 людини при населенні в 8,28 млн, або ж 202 смерті на 100 тис. населення за місяць. У в 4,15 рази більше, ніж зазвичай в Нью-Йорку у цей час! Тобто, за час COVID-19 смертність у місті виросла сильніше за пік епідемії «іспанки». Хоча причиною цьому, скоріше за все, є те, що у 2017-2019 роках смертність в принципі вдвічі нижча за рівень 1914-1917 рр.
Порівняння смертності від усіх причин у Нью-Йорку у 1914-1918 та 2017-2020 роках, за даними JAMA
Проте прямо порівняти смертність від обох пандемій неможливо – про це пишуть самі вчені. Адже у 1918 році не було сучасних системи охорони здоров’я та технічних засобів, і тому неможливо зрозуміти, скількох людей із тих, що померли у 1918 році, могли би врятувати лікарі. Імовірно, як пишуть науковці, без сучасних технічних засобів SARS-CoV-2 міг би обійти H1N1 за смертністю.
Коронавірус і діабет
Тиждень уже писав, що хронічні супутні хвороби, такі як діабет, ревматоїдний артрит, хвороби легень та серця, рак, ускладнюють перебіг COVID-19. Даних щодо діабету було небагато, і прогалину заповнила група британських науковців, яка 13 серпня презентувала у журналі The Lancet своє дослідження впливу окремо діабету I та II типу на коронавірусну хворобу. Для цього вони взяли усю лікарську базу даних Великої Британії, яка охоплює 61 414 470 людей – майже все населення країни. На даний момент це найбільше популяційне дослідження, прив’язане до коронавірусу. З них 263 830 людей мали діабет I типу (0,4% від усіх) та 2 864 670 (4,7%) – II типу. Ці люди в середньому старші – 46,6 років для I типу, 67,4 роки для II, проти середнього віку у 39,5 років здорових людей.
Читайте також: «Війни світів» у коронавірусній дезінформації
Від COVID-19 в Великій Британії станом на 11 травня померли 23 698 людей, з них третина мала діабет – 31,4% II типу, і 1,5% I типу. Середній вік померлих людей без діабету був 79,2 року, тоді як люди із діабетом були молодшими – 72,2 та 77,9 років для двох типів хвороби. Імовірність померти людям із діабетом в 3,5 та 2 рази вища (для I та II типів) ніж для людей того ж самого віку та статі без цієї хвороби. Також при діабеті частіше розвивається пневмонія – у 3 та 1,6 рази частіше відповідно. Та навіть за таких умов молодші за 40 років люди мали дуже низький шанс померти.