Підтримку білорусам висловлювали не лише у столиці. Приміром, 13 серпня акція солідарності з протестувальниками пройшла у Львові, 15 серпня — у Маріуполі. На події у Білорусі реагують навіть на рівні місцевої влади. 12 серпня біло-червоно-білий прапор вивісили на будівлі міської ради Львова, 16 серпня — на будівлі КМДА.
Українці були і серед постраждалих у сутичках у самій Білорусі. Згідно повідомлення МЗС України, станом на 12 серпня білоруськими силовиками були затримані дев’ятеро наших співгромадян, був побитий український фотокореспондент Мстислав Чернов. 12 серпня у Мінську затримали ще трьох українців: волонтерів організації “Восток — SOS” Костянтина Реуцького та Євгена Васильєва, а також Оксану Альошину. Проти волонтерів порушили кримінальну справу за статтею про “масові заворушення”. Однак, станом на сьогодні усі затримані українці вже на волі.
Дивіться також: Марш за вільну Білорусь у Києві
“М’який” офіціоз
Офіційна реакція української влади не є нейтральною, але залишається обтічною. Володимир Зеленський не вітав Олександра Лукашенка з перемогою, натомість зробив 10 серпня заяву, закликавши до “взаєморозуміння між усіма сторонами”, до “максимальної толерантності, терпимості та відмови від вуличного насильства”. 13 серпня, коментуючи зміст наступного засідання Тристоронньої контактної групи, Зеленський знов наголосив на необхідності діалогу, аби “не було смертей та постраждалих”. 14 серпня, повідомляючи про звільнення трьох українців, затриманих раніше у Білорусі, Зеленський вдався до більш прямолінійних формулювань. “Ми закликаємо наших білоруських колег категорично утриматися від незаконних затримань і насильства” – написав він на своїй сторінці у Facebook.
Офіційної оцінки білоруським виборам Україна поки що не дала. 10 серпня Дмитро Кулеба приєднався до спільної заяви очільників МЗС країн “Люблінського трикутника" (Україна, Польща, Литва) з приводу ситуації у Білорусі. “Ми глибоко стурбовані ескалацією ситуації в Білорусі після президентських виборів і закликаємо владу утриматися від застосування сили та звільнити всіх затриманих минулої ночі” – йдеться у документі. 15 серпня МЗС зробило “м’яку заяву”, констатувавши, що “офіційно оприлюднені результати виборів президента Республіки Білорусь не викликають довіри в білоруському суспільстві”. Таким чином, про невизнання білоруських виборів Україна все ще не оголосила.
Читайте також: Українська луна
“Слуга народу”: внутрішнє різноманіття
Український політикум також не лишився осторонь. Опитування українських політиків про наслідки білоруських протестів в Україні читайте у свіжому числі “Тижня” (№33-34). 10 серпня депутати парламентської фракції “Слуга народу” ініціювали депутатське звернення щодо подій у Білорусі. Текст заяви оприлюднила у Facebook заступниця фракції Євгенія Кравчук. “Протести в Білорусі викликані численними повідомленнями про порушення та певні непрозорі події, які відбувалися у ході виборчої кампанії та у день голосування” – йдеться у заяві. Підписанти закликали владу Білорусі “якнайшвидше надати достовірні та чіткі відповіді на питання протестуючих”. Кравчук уточнила, що дана заява “відкрита до підписання” усіма депутатами Верховної Ради.
16 серпня нардеп Богдан Яременко оприлюднив заяву про невизнання результатів виборів у Білорусі. У документів українську владу закликають якнайшвидше заявити позицію стосовно виборів у Білорусі. Крім того, уряд закликають запобігти експорту до Білорусі засобів, котрі можуть використовуватись для придушення протестів; заборонити в'їзд до України Олександру Лукашенку, білоруським урядовцям та посадовцям, причетним до фальсифікацій та насильства тощо. Наразі до заяви приєднались 12 нардепів фракції “Слуга народу”.
Заявила про себе і проросійська частина “слуг”. Так, нардеп Євгеній Шевченко привітав Олександра Лукашенка з перемогою. Згодом він заявив, що білоруси протестують тому, що їм “приїлася стабільність”. “Їм хочеться адреналіну, їм нудно, вони не хочуть платити податки, тому що вони ще молоді” – пояснив Шевченко. Привітання Лукашенку також опублікував нардеп Олександр Дубінський. 10 серпня він співголова ОПЗЖ Вадим Рабінович майже одночасно опублікували у Facebook ідентичний допис про білоруський урок для української влади. “Вулиці не треба боятися, а на спроби беззаконня — відповідати законом” – йдеться у дописі. Згодом Дубінський звинуватив Рабіновича у плагіаті.
Читайте також: Юрій Макаров про події в Білорусі
Проактивна опозиція
Національно-демократична опозиція висловила підтримку білоруським протестам. “Білоруська влада повинна знайти відповідь на вимоги білоруського суспільства, яке прагне і готове до демократичних змін у житті держави. Насильству, масовим репресіям не місце в сучасному цивілізованому світі” – заявив 13 серпня лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко. Нардеп закликав білоруську владу до проведення дострокових президентських виборів за участі міжнародних спостерігачів. Українську владу Порошенко закликав призначити спеціального представника щодо Білорусі “в контакті з партнерами по Люблінському трикутнику”.
У “ЄС” також вважають, що переговорний процес по Донбасу більше не повинен тривати у Мінську. “Українська влада має підняти питання в ОБСЄ, в Нормандському форматі про зміну майданчику для мирних переговорів. В омитому кров’ю Мінську їх більше бути не може” – заявила 14 серпня співголова фракції “ЄС” Ірина Геращенко.
Крім того, ще 3 липня у Верховній Раді з ініціативи Олексія Гончаренка було створено міжфракційне об’єднання “За демократичну Білорусь”. 10 серпня від імені об’єднання Гончаренко закликав Верховну Раду не визнавати результатів виборів у Білорусі. “Ми вважаємо, що Київ у разі необхідності може стати майданчиком для перемовин між Олександром Лукашенком та опозицією про повернення до демократії та до мирного способу розв’язання усіх питань, до чесних виборів, на яких народ Білорусі обере собі справжню чесну владу” – заявив нардеп.
Партія “Голос” також закликає українську владу офіційно заявити про невизнання виборів у Білорусі. “Наша позиція чітка: вибори в Білорусі не відбулись. Вони пройшли з порушенням усіх демократичних процедур” – заявила очільниця партії Кіра Рудик 14 серпня. “Потрібно ввести персональні санкції проти Лукашенка, а також усіх білоруських чиновників, що мають причетність до спотворення результатів виборів” – вважає нардеп. Того ж дня у Верховній Раді заєстрували проєкт постанови №3988 “Про Заяву Верховної Ради України щодо невизнання легітимності виборів президента Білорусі та неприпустимість насильства проти мирних протестуючих”.
У “Батьківщині” заявили, офіційні результати виборів у Білорусі не відповідають настроям суспільства. “У ситуації такої гострої напруженості єдино вірним рішенням було б оголошення нових виборів з гарантією вільної участі усіх кандидатів, обранням незалежної ЦВК та потужною спостережною місією від світових демократичних інституцій” – написала Юлія Тимошенко у Facebook 15 серпня. Також Тимошенко засудила насильство щодо учасників протестів.
Вічний “антимайдан”
Серед українських парламентських партій привітала Олександра Лукашенка з перемогою лише ОПЗЖ. Розлоге привітання опублікував під час свого відпочинку у окупованому Криму Віктор Медведчук. “Громадяни Республіки Білорусь підтвердили, що Ви залишаєтеся незаперечним лідером у своїй державі. – написав нардеп, звертаючись до Лукашенка. – Як людина, яка знає Вас довгі роки і ставиться до Вас із великою повагою, вважаю, що це лідерство ґрунтується на феноменальній працьовитості, відповідальності та готовності захищати свою країну і своїх громадян”.
Одноголосну підтримку Лукашенку висловили і регіонали часів Януковича. Так, екс-прем’єр-міністр Микола Азаров залякує білорусів наслідками “кольорових революцій по рецепту США”, після яких “країни руйнуються, їхні розвиток відкидається на десятки років назад, а світ стає все більш і більш небезпечним”. Екс-міністр юстиції Олена Лукаш закликає білорусів не дозволити “зруйнувати свою рідну країну майданом”. Олександр Клименко, екс-очільник Міністерства доходів та зборів, у своєму телеграм-каналі “Klymenko Time” прямо ретранслює позицію режиму Лукашенка, викриваючи “білоруський майдан”.
До цього хору влився і блогер-експат Анатолій Шарій. Не висловлюючи підтримки Лукашенку, він відтворює стандартний антимайданівський наратив. “Побачивши аналогії (з Майданом — ред.), деякі українці стали радити білорусам, як перетворити країну на помийницю” – розповів він одному з російських видань. Його веб-сайт і твіттер активно ретранслюють офіційні повідомлення МВС Білорусі та інших органів влади.
Журналіст Дмитро Гордон, якому Лукашенко де-факто дав своє передвиборче інтерв’ю, 16 серпня закликав Лукашенка “добровільно піти” і засудив насильство проти протестувальників. Однак, без антимайданівського наративу не обійшлося і тут. “Революції звершують романтики, плодами революції користуються негідники” – звернувся до білорусів Гордон, перелічуючи невдачі, котрі спіткали Україну після Майдану.
Таким чином, протистояння у Білорусі фактично стало фактором внутрішніх суспільно-політичних процесів в Україні. А поряд з цим — випробуванням для чинної влади, якій доводиться балансувати між власною установкою на поміркованість та суспільним запитом на активну позицію.