Приблизно п’ята частина інфікованих SARS-CoV-2 не показує ніяких симптомів хвороби, та це не значить, що вірус для них проходить безслідно. Нова модель поширення інфекції враховує різницю в соціальних контактах різних груп населення. А фізики разом із вірусологами вказують на ефективність ультрафіолетових ламп проти коронавірусу. Про це докладніше в огляді Тижня
Асимптоматичні хворі
18 червня в журналі Nature Medicine вийшло чи не перше серйозне дослідження асимптоматичних хворих на COVID-19. Їх важко знайти – автори статті поспілкувалися більше ніж із 2000 контактних до хворих осіб, аби віднайти усього 37 піддослідних добровольців. Стількох же, але з симптомами середньої тяжкості, взяли для порівняння.
У 26 добровольців на знімках комп’ютерної томографії легень спостерігався ефект “матового скла”. Він полягає у зниженні прозорості легеневих тканин через запалення, що видно на КТ-знімках. Раніше Тиждень писав про випробовування препарату тоцилізубам, який суттєво зменшує цей ефект у хворих із тяжкими симптомами COVID-19. Дані нової статті свідчать, що навіть якщо у людини не проявилися симптоми хвороби, в її легенях проходять запальні процеси, хоч і слабші, ніж у явно виражених хворих.
Читайте також: Формула ефективності. Чи минула доба тубдиспансерів?
Вірус у них детектувався з медіаною у 19 діб (тобто, у половини заражених вірус розмножувався менше 19 діб, максимально ж – 45), проти 14 діб у людей із явними симптомами. Проте це не свідчить про заразність протягом цього часу – для цього потрібні окремі досліди. У всіх асимптоматичних людей спостерігалися антитіла до вірусу, хоч і в меншій кількості ніж у порівнюваної групи із симптомами середньої тяжкості. Враховуючи довший період розмноження вірусу, схоже на те, що їхній організм раніше ідентифікує інфекцію, проте дає на неї слабшу імунну відповідь. Більше того, через два місяці після активної фази досліджень у всіх піддослідних знову виміряли рівень антитіл, і 40% асимптоматичних вже не мали іммуноглобулінів класу G, які відповідають за гуморальний імунітет. У симптоматичних хворих таких було 13%. Такі дані можуть свідчити про ймовірну нестійкість імунітету до SARS-CoV-2, тому, якщо навіть ви перехворіли, не варто нехтувати носінням маски та іншими засобами захисту.
У статті також зазначається, що за дуже приблизними припущеннями, серед усіх заражених коронавірусом приблизно 20,8% людей перенесли хворобу без симптомів.
Колективний імунітет у 43%
Наукові групи із Швеції та Великої Британії, які 23 червня в журналі Science опублікували модель досягнення колективного імунітету, явно не враховували вищезазначені дані – в їхній статті вакциновані люди або ж такі, що одужали, отримували стійкий захист від вірусу. Раніше Тиждень писав про різні математичні моделі розвитку епідемій. Загальне слабке місце такої математики – в моделях вважається, що люди живуть в однорідному суспільстві. З однаковою кількістю соціальних зв’язків, однаковою густиною населення тощо.
Читайте також: Маски скинуті: на окупованому Донбасі слід очікувати великий спалах епідемії
Ноу-хау статті в Science – вчені розділили людей на шість різних груп залежно від рівня спілкування. Бо хтось може протягом дня контактувати із двома-трьома людьми, а хтось із десятком, і рівень передачі вірусу буде відрізнятися. В кожній групі активність спілкування також варіювалася – половина людей мали деяку усереднену, “нормальну” активність для своєї групи, а по 25% – два рази меншу та в два рази більшу.
В моделі епідемії все почалося 15 лютого, через місяць були введені заходи соціального дистанціювання, які тривали до 30 червня. Зазвичай число людей із імунітетом для колективного захисту оцінюється в 60-70%, залежно від репродуктивного числа вірусу (скількох людей у середньому заразить хворий). Однак в цих групах числа були значно нижчими від раніше прогнозованих. Наприклад, для репродуктивного числа 2,5 (тобто 1 хворий інфікує в середньому2,5 людини), яке за оцінками має коронавірус SARS-CoV-2, колективний імунітет було б досягнуто при 43% вакцинованих або перехворівших людей замість стандартних 60%.
Ультрафіолетові лампи проти коронавірусу
Що станеться, якщо поєднати вірусологів, фізиків, імунологів та архітекторів? Результатом такого міксу може стати стаття у фізичному журналі ACS Nano про вплив ламп дальнього ультрафіолетового випромінювання на коронавірус. Автори зазначають, що заходи соціального дистанціювання, масковий режим і часте миття рук справді знижують ризик передачі вірусу. Проте, в приміщеннях, де одночасно знаходиться кілька людей, ці заходи не надто ефективні. В той час як ультрафіолетове випромінювання показало ефективність в зменшенні передачі повітряно-крапельним шляхом багатьох вірусів, включаючи коронавіруси на кшталт MERS, та бактеріальних інфекцій, наприклад, туберкульозу.
Читайте також: Голос лікарів. Як змінити українські лікарні
УФ-випромінювання з довжиною хвилі 200-280 нм поглинається молекулами РНК та ДНК, руйнуючи їх, з чим пов’язаний його антипатогенний ефект. Проте воно небезпечне для зору, тому науковці спільно із архітекторами придумали декілька варіантів розміщення ламп, аби мінімізувати цей ризик. Наприклад, розташувати лампи в вентиляційній системі, або ж прицільно обробляти ультрафіолетом поверхні, до яких часто торкається велика кількість людей, як-от дверні ручки або ж кнопки ліфтів.