Сьогодні світ спостерігає за Україною та Росією, вважає Міхнік, за тим, як дві країни обрали протилежні напрямки розвитку: «Україна обрала Євросоюз, демократію, права людини і ринкову економіку в державі, заснованій на верховенстві права. Путінський Кремль штовхає Росію до відтворення агресивної імперії, де демократія – це потьомкінські села і де керують насильство і брехня». І це, на думку оглядача, причина того, чому Путін хоче знищити Україну.
«Український уряд реагує на провокації спецслужб Путіна із холоднокровністю, яка потребує захоплення, завдяки стратегії опору без насильства, що вимагає поваги», – пише Міхнік, але на його думку, така стратегія також є приводом до занепокоєння. «Кремль розглядає розсудливість і стриманість Києва як безпорадність та мовчазну згоду з агресією Путіна», – додає він.
Оглядач проводить паралель із Мюнхенською угодою 1938 року та реакцією Вінстона Черчілля на фразу тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Невіла Чемберлена, що він «приніс мир у наш час», завдяки цій угоді. Тоді Черчіль відповів: «Ви мали вибір між війною і безчестям. Ви вибрали безчестя і у вас буде війна».
«Ми пам'ятаємо, що сталося», – зазначає Міхнік і додає «поляки і інші довколишні країни не хочуть жити в тіні портретів лідера знову – навіть якщо замість Сталіна чи Брежнєва на портретах буде підполковник КДБ».
Пасивність з боку Заходу, на думку Міхніка, означатиме перемогу духу, який панував в Мюнхені у 1938 році і в Ялті у 1945 році. «Сьогодні Путін і його команда повинні розуміти, що агресія стосовно України буде коштувати їм більше, ніж відмова від цієї агресії», – наголосив оглядач.