На Донеччині нині офіційно створено 20 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Із них фактично працюють тільки 13 — це ті, що вже пройшли процес обрання місцевої влади або з’явились у процесі приєднання до міст обласного значення. Інші існують лише у юридичній площині й насправді функціонувати почнуть тільки після виборів. Наприклад, Добропільська громада створена ще у 2018 році за процедурою об’єднання, але досі не працює, бо через складну ситуацію там не призначено вибори. Згідно зі стратегічним плануванням, на підконтрольній території Донеччини має бути створено ще 25 ОТГ, а згодом — іще 20 на тій, що зараз перебуває в окупації. Проте епідемія COVID-19 вносить у життя громад власні корективи.
«Зараз парламент України вносить зміни до законодавства, тому змінюються також правила і для ОТГ. Ідеться про зміни до державного бюджету, які стосуються інструментів державної підтримки об’єднаних громад і змін до Податкового кодексу, а також деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення економічних гарантій у зв’язку з епідемією, — коментує ситуацію Максим Ткач, керівник Донецького регіонального офісу програми «U-LEAD із Європою». — У державному бюджеті фактично урізали інструменти підтримки соціально-економічного розвитку громад. Через ситуацію з карантином у поточному році в бюджеті не передбачено коштів на субвенцію для розвитку інфраструктури громад. Цю субвенцію з державного бюджету розраховують за конкретними показниками, і вона залежить від кількості сільського населення та площі ОТГ».
За словами Ткача, цього року планували, що всі об’єднані громади отримають інфраструктурну субвенцію на загальну суму понад 2 млрд гривень. Зокрема, у Донецькій області на субвенцію у 38,5 млн сподівалися ті 13 громад, що фактично працюють. Але відповідно до останніх змін, до бюджету цю субвенцію не включили. «Наразі точаться дискусії між експертами, асоціаціями органів місцевого самоврядування й депутатами щодо повернення цієї субвенції, — розповідає експерт. — Зменшено також субвенцію на соціально-економічний розвиток територій: фактично, до обсягу 2019 року, що становить приблизно 75% від запланованого на 2020 рік. Зменшили суму на Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). На поточний рік через ДФРР планували профінансувати проекти на загальну суму 7,5 млрд гривень, але 2,6 млрд забрали. Відповідно, буде зменшено фінансування в усіх регіонах».
Читайте також: Виклики соборності
Про те, що місцевий бюджет справді може втратити значні надходження, каже й Олексій Ткаченко, керівник фінансового управління Бахмутської ОТГ. «Наша об’єднана територіальна громада з’явилася торік у червні шляхом приєднання сільських населених пунктів до міста обласного значення Бахмут. Ми повинні були отримати значні кошти у вигляді субвенції на створення ОТГ, яка мала бути спрямована на розвиток сіл, що приєдналися до громади. Але, схоже, нічого не отримаємо. Це сума від 2,5 до 4,5 млн гривень, наразі не можу сказати точно скільки, бо субвенцію ще навіть не розподіляли державним бюджетом», — розповідає Ткаченко.
Другим суттєвим чинником, що впливає на бюджети громад, є надання пільг на сплату місцевих податків: оплати за землю й нерухоме майно та єдиного податку. За підрахунками експертів, збитки від цих податків можуть становити до 3% у податках на землю й близько 2% через зменшення сплати єдиного податку. Але, звісно, усе може швидко змінюватися в бік збільшення чи зменшення, залежно від поточної ситуації в країні. «Якщо говорити про Донеччину, ми попередньо підрахували, що 10 наших ОТГ через зменшення податків на землю не дорахуються близько 4 млн гривень, а надходження від сплати єдиного податку загалом скоротиться десь на 1,5 млн. До того ж у зв’язку з карантинними обмеженнями зменшилась економічна активність: деякі підприємства змушені робити перерву, хтось користується пільгами. Втрати через зменшення податкових надходжень від юридичних осіб сягнуть 8–10%, що у гривневому еквіваленті становитиме 45–50 млн. Загалом у бюджетах тих 10 ОТГ, де ми здійснили підрахунки, очікується сукупне недофінансування в розмірі близько 50–55 млн гривень, що становить 6–7% власних надходжень», — прогнозує Ткач.
Звісно, коли знижуються доходи, обмежуватимуть і видатки. До того ж частину коштів буде спрямовано на протиепідемічні заходи, що забиратиме ресурси, заплановані на фінансування інших проектів громад. Навряд чи в бюджетах ОТГ є багато резервних фондів, хоча, можливо, у майбутньому такі фонди створюватимуть, виходячи з досвіду цьогорічної епідемії. Поки що важко сказати, що саме «різатимуть» громади, бо законодавчі зміни відбулися лише місяць тому, а потім усі очікували на перерозподіл держбюджету. Тепер керівництво ОТГ обчислюватиме зміни у власних бюджетах, які згодом буде затверджено на сесіях. І аж тоді можна буде побачити, як конкретні ОТГ зменшуватимуть свої витрати, тобто стане зрозуміло, як це вплине на впровадження децентралізації.
На думку Максима Ткача, насамперед зменшуватимуть фінансування проектів, спрямованих на розвиток ОТГ. Цю думку поділяє й Олексій Ткаченко, додаючи, що масштаби зменшень стануть відомими після подання декларацій суб’єктами господарювання. «Звільнення на місяць від плати за землю й податку на нерухомість призведе до ненадходження цих податків до бюджету, а отже, ми втратимо близько 6 млн гривень, — міркує Ткаченко. — Водночас джерел покриття цих втрат немає. Остаточних цифр утрат через пільговиків не скажу, бо термін подачі декларацій — до 30 квітня. Тільки тоді ми зможемо підрахувати, скільки суб’єктів скористалися своїм правом. Це, звичайно, вплине на економічний стан громади. І річ не лише у платі за землю. Недорахуємося коштів також через вимушений простій, що означає 2/3 окладу й недоотримання податку з доходів фізичних осіб, звільнення найманих працівників у ФОПів». За словами Ткаченка, збільшення максимального рівня доходів для сплати єдиного податку призведе до зменшення кількості платників, а відтак — до зменшення надходжень із єдиного податку. Поки що програми не зменшувалися, наразі Бахмутська ОТГ фінансує першочергові потреби, але профінансувати всі не вдасться. Оцінюючи втрати громади, Ткаченко розповів, що за 16 днів квітня, порівняно із аналогічним періодом березня, доходи зменшились приблизно на 1 млн гривень.
Більш оптимістично налаштовані сільські громади, які впевнені, що навіть відсутність субвенцій не матиме кардинального впливу на їхню життєдіяльність. Такої думки дотримується Микола Діхтенко, голова Андріївської громади, що у Слов’янському районі на Донеччині. Він зауважує, що за два роки, які вони живуть за правилами децентралізації, він особисто впевнився, що ця система не тільки дає селу змогу повернути привабливість, а також є запорукою сталого розвитку навіть у складних умовах. «До нас почали переїжджати родини, бо побачили певні переваги, порівняно з містом, — розповідає Діхтенко. — Наприклад, ми безкоштовно годуємо дітей у дитячих садках і школах, почали активно ремонтувати об’єкти комунальної та соціальної сфери. Думаю, що виклик, спричинений COVID-19, сільські громади переживуть спокійніше, ніж більшість міст. У населених пунктах нашої ОТГ під час карантину з’явилися люди, що мають тут нерухомість, яку використовують як дачі. Бо в селі простіше пережити карантин». Діхтенко зізнається, що у громаді ще не проводили засідання сесії щодо змін у місцевий бюджет, як вимагає закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Утім, депутати Андріївської ОТГ регулярно влаштовують дистанційні обговорення задля розв’язання поточних питань.
Читайте також: Наступний рівень децентралізації. Що буде після ОТГ
«Ще важко сказати точно, наскільки сильно ми постраждаємо економічно, але не думаю, що ця цифра буде критичною саме для нашого бюджету, — запевняє голова ОТГ. — Найімовірніше, через зменшення різних видів субвенцій доведеться, наприклад, розтягнути в часі утеплення дитячого садочка. Але, можливо, вдасться викроїти на це якісь кошти із надлишків, що з’являться через перевиконання бюджету. На території громади є лише два магазини, які були змушені зачинитися через карантин, але всі інші суб’єкти, зокрема й сільськогосподарські підприємства, працюють. На поточний момент вони сплачують податки й не повідомляли, що хотіли б скористатися правом відтермінування або податковими канікулами, передбаченими законом для суб’єктів господарювання. Думаю, у їхній діяльності нічого не зміниться і бюджет громади суттєво не постраждає. Бо саме сплата за оренду землі становить майже половину надходжень у бюджет нашої громади».
Максим Ткач прокоментував також деякі законодавчі зміни, що стосуються роботи самоврядування в ОТГ. «Рішення про запровадження дистанційних сесійних засідань на рівні зі звичайними пленарними було важливим і своєчасним у зв’язку з карантинними заходами, — твердить експерт. — Це дасть змогу не гальмувати роботу місцевого самоврядування й не блокувати важливі для громади питання. Також важливо, що Кабінету Міністрів надали право визначати адміністративний центр ОТГ. Це важливо для подальшого впровадження реформи». Хоча, додає Ткач, саме на Донеччині майже всі дискусійні питання щодо специфіки об’єднання досі вже розв’язано, а демократичні процеси, які передували створенню громад, є природними й не можуть бути ні швидкими, ні простими.