Алла Лазарева головна редакторка «The Ukrainian Week, Edition Francaise», керівниця напрямку іномовлення, власна кореспондентка «Тижня» у Парижі

Покоління Z: політика чи романтика?

Світ
8 Березня 2020, 11:17

«Ану злазь зі смітника, та злазь же!» — французький поліцейський з останніх сил намагався не нервуватися. Підліток з яскравим зеленим чубом удавав глухого. Ще з два десятки його ровесників, що зібралися на блокування паризького ліцею Colbert, відкрито стрімили з мобільних телефонів у режимі реального часу. Силою стягати неповнолітніх з брами чи, скажімо, зі смітників поліцейським заборонено. Тож юні протестувальники, свідомі своїх громадянських прав, не ховаючись, користувалися моментом.

Як показав досвід зимових паризьких страйків проти пенсійної та освітньої реформ, місцеві тинейджери охоче долучаються до протестних акцій. За загальними підрахунками, приблизно 15% учнів столичних ліцеїв та коледжів взяли активну участь у протестах, що їх ініціювали переважно ліві та крайні ліві політичні сили. Найпопулярнішими формами підліткових протестів виявилися блокування навчальних закладів. Кілька тижнів поспіль щільні лави неповнолітніх хлопців і дівчат не впускали до шкільних приміщень учнів та викладачів, часом ризикуючи залишитися на другий рік.
Покоління Z. Американський Pew Research Center визначив цим терміном усіх тих, хто народився після 1997 року. Покоління, яке живе від народження в діджиталізованому суспільстві та має відповідні звички. Одна з них — дискомфортно почуватися без ґаджета в руках. Згідно з опитуванням, що оприлюднив французький часопис Le Parisien, 46% 13–20-річних визнають себе телефонозалежними. 22% констатують тривожність, щойно не мають змоги переглянути свої сторінки в соціальних мережах або отримати та надіслати sms.

«Віртуальне життя для покоління Z надзвичайно важливе, — поділилася спостереженнями з Тижнем психологиня Бріжитт Шор. — На відміну від покоління батьків, себто 40–50-літніх, нинішні підлітки часто взагалі не р­озмежовують віртуальну та реальну дружбу, закоханість, популярність, успішність… Панічні атаки, нервові розлади, підліткові депресії дуже часто виникають з віртуального хейтерства в соцмережах. Загалом сучасний тинейджер залежний від власного віртуального образу, що його він постійно корегує та підмальовує. Чи можна вважати сучасних підлітків політизованішими за їхніх ровесників років 30 тому? Навряд чи. Протести для тинейджерів — це більше романтика, ніж політика, радше бунтарство, ніж усвідомлене заперечення запропонованої урядом програми».

 

Читайте також: Die Welt: Страх перед упевненою в собі жінкою

Це спостереження не повністю поділяє 33-річна німецька політикиня від партії «Зелені» Марина Вайсбанд. «Молоде покоління політизоване, відповідальне та розсудливе, на відміну від нас 15 років тому», — зауважила вона в колонці для німецького радіо. До цих висновків Марину підштовхнула обкладинка німецького молодіжного журналу Bravo, що закликала молодь до вправної аргументації в дискусіях з дорослими.

Окремим феноменом покоління Z стали протести Fridays for Future, які започаткувала шведська школярка Ґрета Тунберґ, а ще більше — їхня підтримка молоддю по всьому світу. Численні дослідження цього екологічного руху свідчать, що нинішнє покоління тинейджерів на загальному рівні екологічно свідоміше за своїх по­передників. Як у Німеччині, так і у Франції ці тренди можна простежити і в опитуваннях електоральної підтримки, і в щоденних звичках.

 

У січні — лютому цього року компанія YouGov дослідила, як подорожують туристи різних вікових категорій. Саме серед покоління Z (18–24-річних німців) найбільше тих, хто обирає свідомий спосіб подорожувати: 69% віддають перевагу наземному транспорту перед літаком, подорожуючи в машині, беруть попутників, щоб менше забруднювати атмосферу.

І німецька, і французька молодь, що голосує вперше, з усіх можливих політичних партій найбільше підтримує «Зелених». Згідно з опитуванням, проведеним у землі Гамбург у лютому напередодні місцевих виборів, «Зелені» лідирують за рівнем підтримки серед 16–24-річних — 34%. Опитування, здійснені у Франції, показують аналогічну тенденцію. За партію «Європа — Екологія — Зелені» готові проголосувати майже 30% 18-річних

І німецька, і французька молодь, що голосує вперше, з усіх можливих політичних партій найбільше підтримує «Зелених». Згідно з опитуванням, проведеним у землі Гамбург у лютому напередодні місцевих виборів, «Зелені» лідирують за рівнем підтримки серед 16–24-річних — 34%. Серед тих, хто цього року голосував уперше, 36% віддали голоси «Зеленим». Опитування, здійснені у Франції напередодні місцевих виборів, що заплановані на 15 та 27 березня, показують аналогічну тенденцію. За партію «Європа — Екологія — Зелені» готові проголосувати майже 30% 18-річних.

Популярність «Зелених» не в останню чергу пояснюється страхом молодих людей перед глобальним потеплінням. Згідно з опитуванням агентства «Сінус», дві третини молодих людей у Німеччині віком між 14 і 24 роками в­ідчувають через зміни клімату великий страх. Англійською його вже визначили eco-anxiety, французькою l’éco anxiété, німецькою говорять про Klima-Angst. «Цей тип тривожності впевнено прогресує в підлітків, — розповіла Тижню психологиня Бріжитт Шор. — Медіа, що тоннами поширюють новини про кліматичні аномалії, виступають масивним генератором тривоги, з якою молодь не завжди вміє впоратися. «Екогромадяни», символом яких стала Ґрета Тунберґ, звичайно, привертають увагу до важливих тем. Проте водночас вони поширюють меседж безпорадності, приреченості, невідворотності загибелі планети, що дестабілізує багатьох вразливих молодих людей. За аналогією з конспірологією фахівці окреслили термін «колапсологія». Ідеться про сукупність теорій про близьку смерть людської цивілізації».

Симетричною відповіддю колапсологам стала поява кліматичних реалістів, зокрема й серед молоді. Щойно хтось із прихильників кліматичного реалізму отримує хоч трохи більше популярності, його чи її часто починають називати анти-Ґретою.

«Мене звати Наомі Зайбт. Я нова членкиня Heartland Institute і маю для вас добрі новини: кінець світу не настає через зміну клімату. Навіть більше, за 12 років ми все ще будемо тут, звично фотографуючи 19-м айфоном, публікуватимемо твіти про тодішнього президента та обговорюватимемо останні плітки про зірок» — так розпочинається одне з двох найбільш популярних відео 19-річної німецької зірки YouTube Наомі Зайбт. Відео записане англійською, воно має назву: «Я хочу, щоб ви думали» («I want you to think»). Свої заклики молода німкеня називає «екологічним реалізмом».

 

Читайте також: Реут Шапір Бен-Нафталі: «Завдяки залученню жінок ЦАХАЛ використовує максимум потенціалу всього ізраїльського суспільства»

 

Німецькі медіа спершу майже не приділяли уваги цій активістці, аж поки журналісти-розслідувачі з Correctiv спільно з каналом ZDF не відзняли сюжет про німецьку анти-Ґрету та американську організацію Heartland Institute, про яку вона згадує і про членство в якій оголосила. З матеріалу німецьких журналістів можна зробити висновки, що Heartland Institute прагне використовувати її як спосіб впливати на екологічний наратив сучасної німецької молоді. Понад те, як виявилося, Зайбт належить до молодіжного крила німецької праворадикальної партії «Альтернатива для Німеччини» й не цурається підтримувати правих з інших країн, як-от канадського влогера Стефана Моліно. Схожих поглядів дотримується і сімнадцятирічна шведка Ізабелла Нільсен Ярванді. Її також називають анти-Ґретою, і, хоч як дивно, вона також прихильниця правих поглядів. Цікаво, що особливої популярності Нільсен набула в Росії. На відміну від Зайбт, яка у своїх відеозверненнях фокусується лише на питанні клімату й кліматичного реалізму, Нільсен приділяє багато уваги критиці мультикультуралізму, ЛГБТ та функціонуванню шведського суспільства.
Французька молодь також шукає протидії колапсології. «Певний час я почувалася винною, що нічого не роблю на захист планети від катастрофи, — розповіла Тижню Навель, учениця одного з паризьких ліцеїв. — Це відчуття провини мене так мучило, що я втратила сон, почала худнути, перебувала цілими днями в пригніченому настрої… Аж поки не зрозуміла, що потрібно діяти. На моєму маленькому рівні, але діяти! Ми з трьома подругами започаткували невелику приватну ініціативу: за згодою мерії нашого кварталу ми висаджуємо квіти, висіваємо траву довкола будинків. Це дуже скромно, але… заспокійливо. Нам почали допомагати друзі, сусіди. Можна, звичайно, назвати нашу діяльність терапією з подолання стресу, але така терапія корисна не лише нам, а й природі».

 

 

Зірки екореалізму. Наомі Зайбт (ліворуч) та Ізабелла Нільсен Ярванді (праворуч) виступають проти ініціатив захисників довкілля, але водночас підтримують праворадикальні рухи

Ініціативи, подібні до тієї, що описала Навель, досить поширені у Франції. Недавні затяжні зимові страйки показали високу недовіру французів до державних інституцій та політичних партій. Дедалі більшу популярність у народі натомість здобувають горизонтальні суспільні проекти без підпорядкування та лідерів. У періоди страйків та протестних акцій у центрі уваги опиняються жорсткі, брутальні рухи, такі, наприклад, як Black bloc та його похідні, що так само не мають вертикальної структури, як численні ініціативи на захист довкілля.

Покоління Z розуміє та відчуває політику інакше, ніж підлітки попередніх генерацій, що виросли за біполярного світу. Віртуальна реальність створює нову прозорість та позбавляє приватності, зобов’язує до безперервної публічності й спокушає новітніми технологіями. У лабіринтах постправди легко заблукати й так важко зберегти неупередженість. Тим більше коли тобі нема й двадцяти. Покоління, що народилося з мобільником у руках, скептичне і недовірливе, чутливе до візуальної комунікації та сміливе в експериментах. Воно легко гуртується і важко позбавляється страхів. Затято критикує батьків та відчайдушно потребує опори. Це покоління миттєво орієнтується в комп’ютерних програмах, але довго шукає потрібні слова, щоб пояснити, що воно відчуває та що думає. У своїй більшості покоління Z не довіряє політикам та сподівається на глобальне оновлення світового устрою. «Місія моїх ровесників — урятувати планету», — каже Навель без жодного пафосу. Чого в цих словах більше: надмірної відповідальності чи підліткового максималізму, одразу не скажеш.