ДБР: сумнівний перезапуск

Політика
24 Січня 2020, 10:42

Державне бюро розслідувань (ДБР) отримало тимчасове керівництво. 20 січня виконувачка обов’язків директора цієї структури Ірина Венедіктова заявила про призначення свого заступника й першого заступника. Ними стали відповідно Олександр Соколов та Олександр Бабіков. Власне, щодо останнього було чимало застережень. Зокрема, у громадських організацій, сімей Небесної сотні та їхніх адвокатів. Бабіков був захисником екс-президента Віктора Януковича в судах, а тепер він має розслідувати злочини, до яких може бути причетним його підзахисний. Утім, усі претензії Венедіктова проігнорувала, назвавши незгодних із її рішенням «провокаторами», які нібито хочуть призначення «своєї людини». Понад те, очільниця ДБР заявила, що Бабіков до справ Майдану стосунку не матиме, оскільки підрозділ, відповідальний за цей напрям роботи, підпорядковуватиметься безпосередньо директорові Держбюро. 

Слід зазначити, що скандал, пов’язаний із ДБР і справами Майдану, почався ще восени минулого року. Нагадаємо, 20 листопада 2019-го в слідчих прокуратури, які займалися розкриттям злочинів часів Революції гідності, забрали повноваження. Це сталося через запуск уже згаданого ДБР. Проте виявилося, що надалі розслідувати згадані справи фізично нікому, оскільки бюро, до компетенції якого вони належать, не мало ні окремого підрозділу, ні людей, які могли б ними займатися. Про проблему говорили щонайменше два роки, однак ані Держбюро, ані Верховна Рада так і не вирішили її заздалегідь (детальніше див. Тиждень, 24/2019). У результаті терміново перевели слідчих у справах Майдану, які працювали в прокуратурі, до ДБР. Поза конкурсом. Однак для цього потрібні були поправки до законодавства. Вимагаючи їхнього ухвалення, один із адвокатів Небесної сотні Євгенія Закревська навіть оголошувала голодування, яке тривало понад два тижні. Врешті 3 грудня Рада ухвалила потрібні зміни.

Окрім вирішення проблеми зі слідчими правки до законодавства передбачали перезапуск самого Державного бюро розслідувань, скомпрометованого на той момент низкою скандалів. Зокрема, аудіозаписами, зробленими в кабінеті його екс-очільника Романа Труби. На них зафіксовано розмови, які можуть свідчити про ручне управління в ДБР. Відтак парламент вирішив звільнити і Трубу, і його заступників. Поки триватимуть бюрократичні процедури з призначенням нового керівництва, ДБР отримало тимчасового очільника — Ірину Венедіктову, третій номер у списку партії «Слуга народу». Її своїм рішенням призначив президент Володимир Зеленський. Власне, тут починається історія нового скандалу.

Необхідні зміни до закону про Державне бюро розслідувань Зеленський підписав аж 27 грудня, майже через місяць після голосування парламенту про відставку Труби. 29 грудня Ірина Венедіктова призначила конкурс на посади першого заступника й заступника голови Державного бюро. Проте громадськість дізналася про нього аж 1 січня. Виявилося, що терміни для охочих обійняти вакантні посади дуже стислі — всі необхідні для проходження конкурсу документи треба було завезти особисто в ДБР до 3 січня.

«Я дізналася про це від правозахисників абсолютно випадково 1 січня. Знайти на сайті ДБР оголошення про конкурс було проблематично, принаймні в розділі вакансій жодної інформації про це не було. Очевидно, що його намагалися провести так, щоб про це не дізналися сторонні. Мені за два дні довелося збирати потрібні документи. Я встигла податися. Але жодної комунікації після того з Державним бюро розслідувань у мене не було. Очевидно, мої документи не допустили на конкурс. Підтвердити чи спростувати це я не змогла: телефон конкурсної комісії не відповідав. Не знаю, хто був у тій комісії, за якими критеріями відбирали документи та конкурсантів. Бо пані Венедіктова старий порядок проведення конкурсу скасувала, а нових критеріїв не повідомили ані громадськості, ані тим, хто подавався на посади. І через це є сумніви, що результати взагалі можна буде оскаржити», — розповіла 20 січня під час засідання Комітету ВР з питань антикорупційної політики колишня депутатка Олена Сотник, яка намагалася податися на вакантну посаду першого заступника голови ДБР.

Водночас ще в грудні окремі медіа повідомили про те, що заступником Венедіктової став Олександр Бабіков. Ця інформація насторожила родини Небесної сотні. Згодом з’ясувалося, що призначення лише попереду, оскільки конкурс триває. Тому 14 січня вони пішли на зустріч з очільницею ДБР. Як розповіли Тижню учасники тієї зустрічі, вони сподівалися почути спростування інформації. Натомість Венедіктова підтвердила: Бабіков бере участь у конкурсі й пройшов майже всі перевірки. Понад те, вона нібито зазначила, що її заступник буде відповідальним за аудит справ Майдану, які наразі фізично передаються з Офісу генпрокурора до ДБР.

«Слідчі дії у всіх справах зупинилися 20 листопада й не поновлені досі. Станом на 14 січня фізично встигли віддати лише шість проваджень. Ми досі не знаємо, хто саме зі слідчих перевівся до Держбюро. Вони не спілкуються ані з потерпілими, ані з їхніми представниками. Що ж до можливого впливу заступників на справи Майдану, то під час зустрічі пані Венедіктова повідомила нам, що її заступники займатимуться їхнім аудитом. І лише після цього можна буде повноцінно продовжити роботу», — розповіла Закревська на засіданні Комітету ВР з питань антикорупційної політики 20 січня.
І в родин Небесної сотні, і в їхніх адвокатів претензія до Бабікова лише одна: конфлікт інтересів. Згідно з офіційною довідкою із сайта ДБР перший заступник Венедіктової з 1996 по 2017 рік працював у прокуратурах різних рівнів: із 1996-го до 2010-го — у прокуратурі Кіровоградської області, з 2010-го до 2016-го — у прокуратурі Харківської області, з 2016-го до 2017-го — у Генеральній прокуратурі. Якщо вірити його декларації, поданій після звільнення, він обіймав посаду заступника начальника одного з управлінь ГПУ. Водночас на сайті ДБР ані слова про роботу пана Бабікова з 2017-го по 2020-й. Проте знову ж таки з його декларації випливає, що він працював з адвокатським об’єднанням Aver Lex. Останнє відоме тим, що представляє інтереси Віктора Януковича. Зокрема, у справах про державну зраду, про захоплення влади та про нібито замах на життя Януковича. За даними Єдиного реєстру адвокатів України, Бабіков отримав адвокатське свідоцтво 7 липня 2017-го, а з осені 2017-го, за інформацією джерел у прокуратурі, брав участь у засіданнях як захисник Віктора Януковича. Цю функцію виконував до 28 грудня 2019-го: тоді він написав заяву про зупинення адвокатської діяльності. Хоч як дивно, сталося це за день оголошення конкурсу на вакантні посади в ДБР.

І хоча пані Венедіктова запевняла, що її майбутній заступник не є адвокатом Януковича, що він «просто ознайомлювався з матеріалами справи», документи доводять зовсім протилежне. Так, 15 січня Закревська на своїй сторінці у Facebook опублікувала кілька судових ухвал, де Бабікова називають адвокатом, який «діє в інтересах Януковича». Це, наприклад, матеріали, датовані листопадом 2017-го, січнем і березнем 2018-го. Водночас адвокат Небесної сотні додає, що 24 січня в Печерському райсуді мало відбутися засідання за участю вже першого заступника голови ДБР. Джерела Тижня в Офісі генпрокурора підтвердили цю інформацію. Вони також повідомили, що сама справа стосується обвинувачення Януковича в захопленні державної влади. А під час засідання мають розглянути питання про відвід прокурорів за заявою… Бабікова, який, за словами Венедіктової, не є «особистим адвокатом Януковича». Цю саму інформацію можна знайти й у відкритих джерелах: засідання справді призначене в Печерському райсуді Києва на 24 січня, 12:30. Суддею має бути Сергій Вовк. Понад те, у відритих реєстрах є провадження, у яких Бабіков фігурує як «адвокат заявника Януковича Віктора Федоровича». Усі судові ухвали, де нинішній перший заступник Венедіктової згадувався в цій ролі, передали до ДБР. Проте ані т. в. о. директора Держбюро, ані конкурсна комісія не побачили в тому проблеми.
Власне, тут і постає конфлікт інтересів. Як зазначалося вище, Бабіков тривалий час представляв інтереси колишнього президента в судах. А тепер він контролюватиме детективів, які займатимуться розслідуваннями, що мають стосунок до його колишнього клієнта. Оскільки, попри заяви пані Венедіктової, структура самого ДБР передбачає, що відділ чи управління, яке займається розслідуваннями, підпорядковується заступникам. Змінити ситуацію може хіба що рішення президента. А до того моменту фактично захисник Віктора Януковича перетворюється на державного обвинувача. Риторичним лишається питання, чи зможе він використовувати отриману під час захисту Януковича інформацію для просування розслідувань. Або навпаки: чи зможе використати отриману від слідчих інформацію для захисту інтересів Віктора Федоровича? Побоювання щодо останньої версії 20 січня висловлювали потерпілі в справах Майдану та їхні представники.

А наразі, здається, можливість впливу суспільства на призначення Бабікова доволі примарна: у своєму відеозверненні Венедіктова прямо заявила, що вважає незгодних із її рішенням «проплаченими провокаторами». Тож лишається сподіватися на якнайшвидше проведення відкритого та прозорого конкурсу з призначення директора Держбюро розслідувань.