«Останні події, зокрема, захоплення російськими спецпризначенцями поліцейських дільниць у декількох містах на сході України, дали краще зрозуміти, що планом Путіна є дестабілізація ситуації в регіоні і використання хаосу як приводу для військового вторгнення», – вважає Аслунд.
На думку експерта, такі дії Путіна спричинені тим, що «демократичний прорив України та європейська інтеграція ставлять під загрозу існування системи Путіна».
«Путін не лише хоче перемоги в Україні, він ще й повинен зробити це швидко. Його крайній термін – 25 травня, коли Україна планує провести президентські вибори», – вважає Аслунд. Бо після виборів він більше не зможе говорити, що в Україні нелегітимний уряд.
Це міркування призводить, на думку експерта, до таких висновків: Путін не зупиниться, якщо не зіткнеться із жахливими перешкодами , а західні санкції на сьогодні є невдалими, оскільки вони не змушують Путіна міняти курс.
«Враховуючи, що Путін розпочав війну на сході України, було б досить оптимістично сподіватися, що прості санкції його зупинять. Більше того, Захід, ймовірно, має менше довіри до Путіна, ніж президент Кеннеді мав до радянського лідера Нікіти Хрущова після катастрофічного саміту у Відні у 1961 році. Це фіаско призвело до Карибської кризи. Після війни Росії в Грузії в серпні 2008 року, Захід трохи пошумів, але незабаром втихомирився, не звертаючи уваги на російську агресію. Очевидно, що Путін розраховує, що так знову трапиться», – вважає Аслунд.
Враховуючи відсутність довіри до Заходу, він, на думку експерта, повинен активізувати свої санкції миттєво і різко на рівні близькому до санкцій, які застосовуються проти Ірану. «Імовірно, цього буде недостатньо, щоб зупинити війну в Європі, але Захід нарешті повинен стати серйозним», – стверджує Аслунд. На його думку, Захід має визнати, що він не може дозволити собі не зупинити Путіна. «Чим раніше і ефективніше, це буде зроблено, тим нижчою буде ціна. Очевидною є паралель із нездатністю Заходу зупинити нацистську Німеччину в 1938 році», – наголошує експерт.