Результат виявився передбачуваним: крихка конструкція стала швидко розвалюватися, і через чотири місяці після виборів фракція втратила вже трьох бійців, а ще кілька встигли суттєво зіпсувати репутацію як самим собі, так і своєму партійному бренду. Не те щоб у цьому було щось дивне. Виключення депутата з фракції — справа не рідкісна.
Рано чи пізно з цим стикалися всі партії влади, а деякі з них узагалі зникали без сліду. Чого вартий хоча б той-таки «Народний фронт», який переміг на виборах у 2014 році й від якого до 2019-го не залишилося майже нічого. Проте «Слуга народу» повторює цей шлях надто швидко й у той час, коли ейфорія від перемоги Володимира Зеленського ще не минула і партія ще має високі рейтинги. Очевидно, що зараз у монобільшості ще є значний запас міцності. Та що ж буде далі?
Читайте також: Сценічне мистецтво без політики
Проблема не тільки в тому, що під брендом «Слуги народу» зібралася дуже різна публіка, яку до 2019 року взагалі ніщо не пов’язувало між собою. Серйозним випробуванням для партії стала недосвідченість її депутатів, яку на виборах подавали як одну з переваг, — «нові обличчя». Як з’ясувалося, багато хто з цих нових облич просто не зрозумів, де опинився і з чим йому доводиться мати справу.
У серпні, невдовзі після тріумфальних підсумків виборів до Верховної Ради, депутати-дебютанти від партії «Слуга народу» вирушили на пришвидшений тренінг до Трускавця, де опановували основи парламентаризму. Втім, судячи з усього, молодим політикам не провели дуже важливий і необхідний у нинішніх реаліях тренінг із кібербезпеки. Наслідком цього стала хвиля зламів, пранків, аудіозаписів та іншого компромату.
Ось тільки найгучніші скандальні інциденти за участю депутатів від СН та інших представників Зе-команди. Мабуть, у найбезневиннішу історію потрапив голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентської співпраці, нардеп Богдан Яременко. Журналісти викрили його в листуванні з повією. З огляду на пікантність листування скандал вийшов досить гучним. Але й про нього швидко забули, адже колеги Яременка затьмарили його «подвиги» яскравішими інформаційними приводами. Актор «Кварталу 95» Юрій Корявченков (він же Юзик) фактично став жертвою свого ж колеги по фракції депутата Антона Полякова, який виклав аудіозаписи його розмов, у яких Юзик, грубо кажучи, намагався займатися «рішаловом» з працівниками поліції Кривого Рогу, а також у непристойно висловлювався про деяких колег по Зе-команді. За словами Полякова, оприлюднені далеко не всі записи. І на тих файлах, які поки що не викладені в мережу, начебто можна почути, як Корявченков вимагав від поліції Кривого Рогу «данину» обсягом $600 тис.
Сам факт того, що компромат оприлюднив колега-депутат Корявченкова, дає приблизне уявлення про те, як наповнювалася команда «Слуги народу» та які люди опинилися в ній. Із фракції Полякова виключили, але прибрати його з Верховної Ради, куди він потрапив завдяки популярності бренда «Слуги народу» й особисто Володимира Зеленського, уже не вийде. Таким чином, місце одного з депутатів СН тепер фактично займатиме опонент цієї політичної сили, який працюватиме проти своїх колишніх колег і всіляко шкодитиме їм у майбутньому.
До речі, іншого такого самого ворога «слуги» здобули в особі теж виключеної з фракції Ганни Скороход, яка подібно до Полякова стала люто викривати колишніх соратників. У процесі скандального виключення цієї пані з’ясувалося, що її чоловік є громадянином Росії із сумнівною репутацією, який побічно пов’язаний із українськими олігархами Олександром Онищенком і Павлом Фуксом. Своєю чергою, депутатка звинуватила однопартійців у корупції й розповіла, що кожен член фракції отримує в конверті тіньову зарплату в розмірі $5 тис. Безумовно, хвилі цих взаємних звинувачень і викриттів можна було б уникнути, якби в «Слузі народу» від самого спочатку відповідальніше підійшли до відбору кандидатів. Але оскільки партія створювалася поспіхом й електорат із цим погодився, новій владі доводиться розгрібати наслідки своєї кадрової політики, а виборцям червоніти за своїх обранців.
Читайте також: Ідеологічне збудження
Фігурантом найганебнішої історії виявився третій виключений із фракції депутат на прізвище Іванісов. Як з’ясувалося, він є ґвалтівником. За огидний злочин Іванісов був засуджений понад 20 років тому, проте інформація про його кримінальне минуле стала відома тільки тепер. Можна не сумніватися, що про своєчасне оприлюднення цієї історії подбали політичні конкуренти «слуги», яким вигідна публікація про них будь-якого бруду. Але хто ж змушував Зеленського та його команду брати сумнівних людей без перевірки їхніх біографій? Недоліки партійного будівництва, як і звичайного, можуть виявлятися не відразу, а з часом. При цьому наслідки бувають фатальними і невиправними.
Підступом ворогів-конкурентів, напевно, є й робота невідомого пранкера, якого знають у країні під ніком Джокер. Він пише повідомлення в месенджери депутатам від «Слуги народу», прикидаючись то головою Офісу президента, то генпрокурором, і кілька народних обранців уже попалося на його вудку. Ніхто з жертв пранкера, незважаючи на високий статус, що передбачає наявність певних розумових здібностей, не здогадався зателефонувати за номером, із якого надходили повідомлення від Джокера, щоб упевнитися, кому саме пишуть. Підсумком стала публікація в мережі великої кількості компроментувальних листувань, у яких народні обранці поставали як керовані, корисливі, а найчастіше відверто недалекі люди.
З огляду на той факт, що тероризував Джокер переважно представників команди Зе, немає сумнівів, що це політичне замовлення. Та ніхто й не обіцяв, що буде легко. І не заважав провести з людьми відповідну роботу, щоб вони поводилися в інтернеті обачніше й не вели подібного листування.
Читайте також: Президент. Їжа. Брехня. VoxCheck Зеленського на пресмарафоні
Окремо в низці скандальних «зливів» стоїть справа директора ДБР Романа Труби, у кабінеті якого, очевидно, велося прослуховування. Кілька днів тому записи його переговорів були опубліковані в Telegram-каналі під назвою «Трубу прорвало». З них можна зробити висновок, що директор ДБР є керованою фігурою й за наказом згори може гальмувати розслідування тих чи інших справ або, навпаки, у посиленому режимі працювати проти політичних опонентів нинішньої влади. Зрозуміло, що прослуховування та публікацію, найімовірніше, організувало оточення екс-президента Порошенка, який таким чином хоче убезпечити себе від кримінальних переслідувань. І все ж таки навіть з урахуванням цього слід визнати, що записи дискредитують Трубу й роблять його токсичною фігурою, яка не може обіймати таку відповідальну посаду. Безумовно, поки що жоден із численних скандалів не став для партії Зеленського критичним. Рейтинг влади не впав, та й масових протестів поки що не намічається. Наразі не сталося нічого такого, чого не було раніше з попередниками «Слуги народу». Однак кількість скандальних інформаційних приводів, швидкість і частота, з якою вони з’являються, не можуть не насторожувати. Після виборів минуло ще дуже мало часу, і якщо «слуги» збережуть такий темп і далі, то через кілька років від монобільшості нічого не залишиться. А відповідно впадуть авторитет і впливовість самого Володимира Зеленського.