І справа тут не лише в резонансі власне матчів особливої напруги. А в тому, що відбувалося навколо них. Події, які зачепили наш футбол у другий тиждень листопада, бентежитимуть громадськість ще доволі довго.
Расизм чи захист плямистих сов?
За підсумками Класичного дербі між донецьким «Шахтарем» і київським «Динамо» в Харкові Україна опинилася в епіцентрі расистського скандалу. На 74-й хвилині зустрічі капітан «гірників» Тайсон спершу показав трибунам непристойний жест, а потім розплакався, після чого суддя гру перервав, а поновив через кілька хвилин, після оголошення диктора про недопустимість расистських висловлювань. Тайсона образили звуки з трибун, які здалися йому схожими на мавп’яче «угукання».
Група телеканалів, які належать Рінатові Ахметову, швидко роздула скандал і вивела його на міжнародний рівень. Кінцева мета зрозуміла: якомога дошкульніше нашкодити конкурентові, вболівальники якого повелися неприпустимо. Проте на ділі «Шахтар» може найперше нашкодити самому собі. Річ у тім, що Тайсон збирався покинути донецький клуб ще влітку, але змушений був залишитися через наявність чинного контракту. Всі його демарші у вигляду бойкоту окремих матчів і розповідей у соцмережах, що в Україні йому нестерпно через расизм, не подіяли. Ахметов вірить не сльозам, а підписові на папері. Тепер же, коли тему расизму вдалося роздмухати справді серйозно, розірвання угоди в односторонньому порядку цілком реальне. Тому не складно припустити, що сльози 31-річного футболіста цілком могли бути штучними. А «Шахтар» виявився заручником ситуації. З одного боку, є нагода нашкодити опонентам, з іншого – трансферна вартість футболіста Тайсона сягає 12 мільйонів євро. В разі розторгнення угоди бразилець зможе піти з донецького клубу безкоштовно.
Читайте також: Спортивний огляд: українська анаконда, нічийна неспроможність і ярмарок марнославства Бориса Колеснікова
Між тим, динамівські фанати своєї вини не визнали. Вони стверджують, що їхні вигуки були не расистськими, а спрямованими на те, щоб привернути увагу до зникнення популяції північних плямистих сов, кількість яких у світі скоротилася до 18-ти. У своїх коментарях кияни зазначили, що планували під час матчу вивісити відповідний банер, але його не дозволили пронести на стадіон стюарди. «Боротьба триває», – ствердно промовляють ультрас і обіцяють зробити акції на підтримку плямистих сов регулярними.
Збірна з дивною мораллю
Між тим, відразу після Класичного дербі чимало його учасників зібралося разом, у таборі національної збірної. Українська команда вже провела товариський матч проти естонців і в неділю завершить відбірну кампанію Євро-2020 поєдинком проти у Белграді сербів. Ця гра з турнірної точки зору не вирішує вже нічого, оскільки свою групу українці виграли достроково. Перемогли вони в згадуваному товариському матчі й естонців – єдиний гол у компенсований арбітром час ударом зі штрафного забив гравець бельгійського «Ґента» Роман Безус.
Цей поєдинок увійде в історію як перший, який національна збірна з футболу провела в Запоріжжі. Як зазвичай останнім часом, поєдинки команди Андрія Шевченка супроводжуються величезним ажіотажем, хвилею національного піднесення. Ось і цього разу на трибунах «Славутич-Арени» було чимало національної атрибутики в синьо-жовтих і червоно-чорних тонах, а основний текстовик, підготований запорізькими фанатами, увібрав у себе фрагмент з пісні гурту «Сокира Перуна» – «Герої не вмирають, не гине справа їх, бо прапор підіймають руки молодих».
Читайте також: Змагання спортрот
Шкода тільки, що футболісти часто не усвідомлюють, чим країна, яку вони представляють, стала для їхніх прихильників. Впродовж цього тижня українські гравці роздали кілька резонансних інтерв’ю. Скажімо, Едуард Соболь, який виступає за бельгійський «Брюґґе», не посоромився поспілкуватися з російським виданням із одіозною назвою «Советский спорт». У ньому гравець визнав, що Андрій Шевченко спілкується під час тренувань російською. На цю ж мову «для зручності» переходять ті кілька футболістів, для яких рідною в побуті є українська. Звичайно, для росіян, які й без того не цураються називати нашу мову «штучною», такі висловлювання є немов знахідка.
Ще далі пішов оборонець бельгійського «Ґента» Ігор Пластун. Народжений у Києві футболіст сказав, що тема війни з Росією для нього складна, що він не вважає всіх росіян поганими і йому однаково шкода як українських, так і російських загиблих солдатів. Мовляв, їх не із власної волі відправляють у Донецьк. Звісно ж, Пластун підкріпив свої глибокі думки популярним серед спортовців висловом, що у всьому винні політики, а не прості люди.
Матюки на трибунах і справа проти Павелка
А політики між тим грають у свої ігри, які позитивного іміджу українському футболові не додають. Під час згадуваного матчу нашої збірної проти естонської в Запоріжжі на центральній трибуні з’явився банер з короткою фразою – «Суркіс – х…ло». Тільки без трьох крапок. Усі, хто відвідував коли-небудь міжнародні матчі, знають, наскільки важко занести на трибуни стадіону величезне полотнище. Воно ретельно перевіряється за змістом і формою. Матюки на банерах недопустимі за визначенням. Якщо на них, звісно. Не було благословення згори. А війна нинішнього очільника Української асоціації футболу Андрія Павелка з попередником Григорієм Суркісом давно увійшла в гостру фазу. Гостру аж до примітивних образ у публічному просторі і майже вуличних бійок на кшталт тієї, що трапилася у віп-ложі НСК «Олімпійський» у Києві напередодні попереднього матчу збірної України проти португальців.
Читайте також: Спортивний огляд: стабільна Світоліна, контраверсійний “Шахтар” і хороша міна Ракицького
На цей раз Суркіс зумів відповісти доволі швидко. І на цей раз йому навіть не знадобилися численні підконтрольні йому чи однопартійцю Медведчуку ЗМІ. Наступного після матчу Україна – Естонія дня на засіданні парламенту відбулося голосування щодо створення тимчасової слідчої комісії, яка розслідуватиме можливі порушень законодавства очільником УАФ Павелком. Предметом слідства будуть фінансові зловживання колишнього керівника бюджетного комітету Верховної ради при будівництві штучних полів. Звісно, Суркіс був одним із тих 260-ти, хто проголосував «за». Вочевидь тепер на Павелка очікують невеселі часи.