.Минулого тижня іноземні ЗМІ найчастіше згадували Україну та українську владу у публікаціях про імпічмент Дональду Трампу, перші місяці роботи Володимира Зеленського та позицію українців щодо реінтеграції Донбасу.
Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер у своїй публікації для Брукінгського інституту проаналізував перші п'ять місяців президентства Володимира Зеленського. Зокрема, він вказує на деякі сумніви щодо професійності команди лідера держави: "Вони поставили кілька високих амбіційних цілей. Наприклад, прем'єр-міністр Олексій Гончарук припустив, що економіка зросте на 40% за п'ять років. Досягнення, яке стане викликом".
"Інше питання стосується характеру стосунків Зеленського з олігархом Ігорем Коломойським, що є власником телеканалу, який транслює популярне комедійне шоу Зеленського. У вересні зустріч Зеленського і Коломойського в президентському кабінеті підірвала попередні запевняння Зеленського, що Коломойський не матиме на нього впливу", – пише Пайфер.
Дипломат також заявляє про стурбованість тим, що український лідер схильний коригувати свою поведінку відповідно до опитувань громадської думки: "Наприклад, Зеленський незабаром після обрання виступив за дозвіл продажу землі сільськогосподарського призначення (мораторій на ці продажі ще з 1990-тих років виявився головною перешкодою для розвитку сільськогосподарського сектору). Мабуть, спираючись на результати опитування, він згодом вирішив обмежити продаж землі іноземцям".
"Зеленський стикається з двома випробуваннями: чи зможе він запевнити Міжнародний валютний фонд та інших у тому, що зможе захистити "ПриватБанк" та що жодних компромісів із Коломойським не буде", – додає Пайфер.
- Читайте також: (Не)справджені надії союзників Зеленського
У публікації The Washington Post йдеться про можливий тиск міністра енергетики США Ріка Перрі на Зеленського. "Спроби Перрі вплинути на економічну політику України припали на час, коли новий уряд президента Зеленського шукав військової підтримки від США для стримування агресії Росії, а союзники президента Дональда Трампа нарощували зусилля, щоб змусити українців розслідувати справу його конкурента Байдена", – йдеться у тексті.
Автори зазначають, що Україна уклала угоду з союзниками Перрі через кілька місяців після візиту міністра на інавгурацію українського президента. Тоді Перрі порекомендував Зеленському людей, яких можна призначити на посади радників з енергетики, в тому числі свого давнього політичного партнера Майка Блайзера. Сам Блайзер стверджує, що розмова Перрі із Зеленським якщо й відбулося, то не грала ролі у його призначенні.
Свідчення топ-дипломатів у Конгресі показали, що міністр був одним із трьох радників, що переконували Трампа зустрітися із Зеленським.
Як пишуть у публікації, робота Перрі в Україні становить один із предметів розслідування у рамках процедури імпічменту Тпампа. Сам міністр минулого місяця оголосив про майбутню відставку і відмовляється співпрацювати з Конгресом.
У публікації для Atlantic Council йдетсья про ставлення українців до "формули Штайнмйаєра" та розведення військ. Там відзначено, що бажання миру серед українців не є "беззаперечним", і вони не хочуть закінчення війни "у будь-який спосіб". Зокрема, наводяться дані опитувань щодо того, що українці не підтримують надання особливого статусу тимчасово окупованим територіям. Також більшість опитаних виступає проти амністії бойовиків.
"Зазначимо, що навіть на передовій Донбасу 50% (мешканців) виступають за довоєнний статус Донбасу", – йдеться у публікації.
"Таким чином, сильний попит на мир та безпосередній вплив конфлікту не змушують тих, хто живе на підконтрольних уряду регіонах Донбасу, хотіти болючого компромісу, на якому наполягає Росія. Натомість Донбас може отримати вигоди від реформи децентралізації, як і інші українські регіони", – додає автор.
У тексті також зазначають, що українці не ставляться до тих, хто живе на підконтрольних бойовикам територіях, вороже.
"Мир "за будь-яку ціну" є все ще неприйнятним і може викликати дестабілізацію як на лінії фронту, так і далеко за її межами", – оцінюють у публікації можливі наслідки ухвалення "формули Штайнмаєра".
- Читайте також: Формула Штайнмаєра: хто кого розводить?