Скажімо, в легкій атлетиці, де 18-річна українська сенсація Ярослава Магучих впродовж нетривалого часу отримала відразу дві престижних відзнаки. Спершу новоспечену віце-чемпіонку світу і світову рекордсменку серед молоді назвали найкращою молодою атлеткою Європи, а трохи згодом вручили премію імені Пйотра Нуровскі як найкращій спортсменці континенту. Крім того, Ярослава увійшла до п’ятірки претенденток у номінації “Зірка, яка сходить”, у світі. Серед хлопців у число номінантів потрапив інший 18-річний українець, метальник молота Михайло Кохан. Переможця світової номінації назвуть 23 листопада на церемонії World Athletics Awards у Монако.
Наразі ж актуальними були інші події.
Стабільна Світоліна
Еліна Світоліна не виграла у 2019 році жодного турніру. Хоча й була дуже близькою до свого торішнього досягнення під час Фіналу WTA за участю восьми найсильніших тенісисток року, який відбувався в китайському Шеньчжені. Там українка встановила ряд особистих рекордів. Скажімо, в поєдинку з румункою Сімоною Галеп вперше в кар’єрі подала на виліт за матч відразу 16 разів. До Еліни двічі поспіль груповий турнір, не програвши жодного сету, проходила ще легендарна американка Серена Вільямс у 2012-му.
Читайте також: Змагання спортрот
Чешку Кароліну Плішкову, Галеп і американку Софію Кенін Світоліна пройшла на одному диханні й після того, як здолала у півфіналі швейцарку Белінду Бенчіч, була дуже близькою до торішнього досягнення — другого чемпіонства на Підсумковому турнірі поспіль. Втім, Еліну зупинила перша ракетка світу Ешлі Барті з Австралії. У фіналі попри всі спроби українки Ешлі була нестримною.
Таким чином, рік Світоліна завершила на шостому місці в світовому рейтингу. Наразі Еліна залишається, мабуть, найстабільшішою тенісисткою останніх років. З топ-10 вона не випадає уже три сезони. Але при цьому мріє про більше. Найперше — по перемоги на Grand Slam. У 2019-му українка вперше пробилася у півфінали на Wimbledon i US Open, але на передостанній стадії обидва рази зупинялася. Еліна додає в стабільності гри, стає морально стійкішою, що дає підстави сподіватися на подальший прогрес у наступному році.
Контраверсійний “Шахтар”
Чемпіони України з футболу, донецький “Шахтар”, зіграли один з найяскравіших поєдинків у рамках поточної Ліги чемпіонів. У четвертому турі “гірники” на заґребському “Максимірі” боролися з місцевим “Динамо”. “Шахтар” зусиллями Алана Патріка забив швидкий гол, але швидко пропустив у відповідь від Бруно Петковіча. Проте найцікавіші події розвивалися в кінцівці зустрічі, після того, як гру збадьорили два поспіль вилучення — спершу через два попередження поле залишив хорват Нікола Моро, а невдовзі його долю повторив український бразилець Марлос.
Ліпше в грі у скорочених складах зорієнтувалися господарі, які забили на 83-й і 89-й хвилинах два м’ячі і, здавалося б, вирішили долю зустрічі. На порятунок “Шахтар” мав п’ять компенсованих арбітром хвилин, але на диво таки спромігся. Спершу ударом головою навіс зліва замкнув Жуніор Мораєш, а перед самим фінальним свистком пенальті у ворота господарів “Динамо” заробив український голкіпер Андрій П’ятов. Він пішов на фінальний штурм, залишивши власні ворота порожніми і змусив суперників на собі фолити. Бразилець Тете з позначки не промахнувся.
Читайте також: Спортивний огляд: українська анаконда, нічийна неспроможність і ярмарок марнославства Бориса Колеснікова
Врешті, нічиєю 3:3 “Шахтар” залишив двояке враження. З одного боку, чудесне спасіння захоплює. З іншого — команда Луїша Каштру знову продемонструвала власну неспроможність протистояти високому пресингу і врятувалася дивом, радще скориставшись втратою суперниками концентрації. Маючи по п’ять очок в активі, заґребське “Динамо” і “Шахтар” перед заключними двома турами, в яких вони гратимуть з беззаперечним лідером квартету англійським “Манчестер Сіті” та аутсайдерами з італійської “Аталанти”, зберігають приблизно рівні шанси на успіх. Український чемпіон має перевагу над хорватським за рівнем індивідуальної майстерності, однак із точки зору тактичної виучки заґребці ідуть далеко попереду.
Хороша міна Ракицького
Помітною постаттю останніх днів є іще один автентичний “шахтар” Ярослав Ракицький. Прокинувшись вранці після провального матчу Ліги чемпіонів, у якому його “Зеніт” із Санкт-Петербурга програв удома 0:2 німецькому “Ляйпціґу” і фактично втратив шанси на вихід у плей-оф турніру, Ярослав вирішив у власних соцмережах розродитися зверненням, у якому виплеснув образу на тренерський штаб збірної України. Виклику від якої Ракицький, виявляється, очікував весь рік.
Читайте також: Український спорт: життя в борг
Заявивши, що на тому оголошує про завершення кар’єри гравця збірної, Ярослав з Першотравенська на Донеччині звинуватив в іґноруванні своєї персони політичні фактори. І підсумував геніальні думки крилатим “Футбол внє політікі”. Причому написав цю фразу російською з помилками, однак суті справи це не змінює. Ракицький, здається, так і не зрозумів, що трохи не пасує їхати на заробітки в країну, з вини якої за останніх п’ять з гаком років загинуло понад десять тисяч його співвітчизників.
Альтернатива Беленюку
Борець греко-римського стилю із Харкова Семен Новіков вдруге поспіль став чемпіоном світу серед спортсменів, не старших 23-х років. Важливий навіть не сам факт перемоги, а те, наскільки яскраво Семен доводить свою перевагу. Суперників він просто виносить із килима, вражаючи потужністю і каскадом технічних прийомів. Рідко хто з опонентів Новікова на молодіжному рівні здатен витримати сутичку з ним від початку й до кінця, вподовж усіх шести хвилин.
Найцікавіше, що виступає вихованець Юрія Тимченка у ваговій категорії до 87 кілограмів, тобто там же, де на дорослому рівні виблискує новоспечений народний депутат від “Слуги народу” Жан Беленюк. Нещодавно Жан Венсанович вдруге став чемпіоном світу серед дорослих. Також цьогоріч він переміг на чемпіонаті Європи і Європейських іграх. З Новіковим влітку Беленюк теж боровся. І переміг його в фіналі чемпіонату України зі скромним рахунком 3:1. Не дивно, що вітаючи Семена з нинішньою перемогою, Жан побажав йому сягнути світових вершин, але при цьому не став приховувати здорового егоїзму і додав: “Після того, як залишу килим я”.