Міністерство у справах ветеранів та Міністерство тимчасово окупованих територій за час їх недовгого існування нерідко називали фейковими. І така невтішна характеристика була цілком обґрунтованою, адже обидва міністерства фінансувалися недостатньо, а виділені кошти витрачали переважно на утримання самих себе. МінТОТ у попередні роки більше запам’яталося хамськими заявами своїх працівників та корупційним скандалом за участю заступника міністра Юрія Гримчака, ніж реальною допомогою переселенцям. Мінвет узагалі було створене лише наприкінці 2018 року і більше нагадувало не так міністерство, як передвиборчий піар-проект попереднього президента. Особливо після того, як його очолила колишня прес-секретарка Петра Порошенка Ірина Фриз.
Після зміни влади була ймовірність, що обидва міністерства ліквідують, проте команда нового президента не стала робити таких радикальних кроків. Запропонували лише переформатування Кабміну й злиття двох міністерств в одне, що в підсумку й зробили. Нове відомство дістало назву Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. І наступного року його фінансування може істотно збільшитися, що нарешті дасть змогу розпочати повноцінну роботу з ветеранами та переселенцями.
Читайте також: Міністерство ветеранів. Чого очікувати від нового відомства
У фракції «Слуги народу» особливо й не приховують, що в першому читанні Рада спішно голосувала за проект бюджету, що був розроблений ще урядом Гройсмана, адже уряд Гончарука ще не встиг до того часу написати власний проект. Тому надалі він змінюватиметься. І за деякими пунктами ці зміни мають бути значними. Але яким буде кінцевий варіант, поки що сказати важко. Наразі у всіх міністерствах ще кипить робота з внесення правок та уточнень. Не є винятком і МінТОТ, де складнощів особливо багато, бо ніхто ще до кінця не розуміє, як буде побудована робота міністерства після злиття. Через це в Кабміні наразі сумніваються, що МінТОТ наступного року зможе ефективно освоювати великі бюджети.
Насамперед позначається надто вже велика різниця в специфіці роботи об’єднаних міністерств. Соціальне забезпечення ветеранів війни та робота з окупованими територіями — абсолютно різні сфери діяльності, тому злиття цих двох напрямів породило цілком обґрунтовані труднощі. Очільниця об’єднаного міністерства Оксана Коляда раніше служила в Збройних Силах України, працювала з волонтерськими організаціями, а також устигла трохи побути на посаді заступника міністра з питань ветеранів Ірини Фриз. Тож вона, ймовірно, непогано поінформована про потреби ветеранів, але навряд чи є професіоналом у питаннях роботи з окупованими територіями Донбасу та Криму, адже з цією сферою діяльності ніколи пов’язана не була. А тому вже сьогодні в роботі міністерства можна спостерігати помітний перекіс. У першу чергу Коляда призначила собі в заступники таких самих, як і вона, вихідців із військово-ветеранського середовища. Це Олексій Ілляшенко, Антон Колумбет та Олександр Терещенко, з якими вона була знайома ще до свого вступу на посаду. А ось визначитися з людьми, які відповідатимуть за Донбас і Крим, не може досі, бо просто не знає нікого в цій сфері. У результаті важливий напрям роботи вже кілька місяців залишається незакритим, а МінТОТу фактично немає.
Читайте також: Вічне питання добровольців
І проблема тут не в професіоналізмі чи непрофесіоналізмі міністра, а в тому, що під одним дахом вирішили об’єднати важко поєднувані між собою структури. Багато хто вважає, що Міністерство у справах ветеранів правильніше було б об’єднати з Міністерством соціальної політики, адже ці відомства виконують схожі завдання. Що ж стосується МінТОТу, то воно явно заслуговує на статус окремого міністерства. Робота з окупованими територіями та переміщеними особами є надто важливим напрямом, щоб ним займався лише один заступник міністра. Обсяг робіт надзвичайно великий.
Але оскільки й цього заступника по Донбасу в новому міністерстві поки що немає, немає й чіткого розуміння того, якою буде робота за цим напрямом. У поточному році міністерство готове витратити сотні мільйонів гривень на будівництво житла для ветеранів та переселенців. Однак здебільшого це поки що віртуальні мільйони, яких воно може просто не отримати.
Наприклад, згідно з проектом міністерство хотіло б витратити 305 млн грн на житло для ветеранів АТО/ООС і ще 248 млн на житло для переселенців. Але ці суми ще не затверджені. До остаточного ухвалення бюджету вони залишаються «хотєлками», які є в кожного міністерства та відомства. Ще 485 млн грн має бути спрямовано на програму «Житло для внутрішньо переміщених осіб» зі спецфонду. Але ця стаття видатків буде профінансована тільки в разі надходження відповідних коштів.
Міністерство розраховує залучити фінансову допомогу від Німецького державного банку розвитку (KfW). Очікується, що банк профінансує житлові проекти для переміщених осіб на €25,5 млн, якщо міністерство все ж таки підпише з ним договір. Ось тільки проблема в тому, що переговори з KfW ведуться вже кілька років. І про залучення €25 млн радісно рапортувала ще в 2016-му попередня команда МінТОТу. Але за весь цей час далі перемовин проект так і не зрушився.
Читайте також: Здолати апатію
У серпні нинішнього року колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука перед своєю відставкою сумно повідомив, що кошти від KfW залучити так і не вдалося. «На сьогодні єдина міжнародна установа, яка офіційно погодилася виділити гроші на вирішення житлових проблем переселенців, — це Німецький державний банк розвитку KfW, з яким я особисто підписував меморандум ще в 2016 році. Тим часом на сьогодні жодного євро від цієї установи на реалізацію програми ані урядом України, ані міністерством не надійшло», — розповів Тука на прес-конференції.
KfW справді раніше підтверджував наміри надати нам фінансову допомогу. Половина виділених коштів мала піти на пільгове кредитування придбання житла тимчасово переміщеним особам, а друга — на ремонт та будівництво соціального житла. Однак реалізувати ці наміри так і не вдалося. І не факт, що гроші вдасться залучити цього року новому складу міністерства. Адже сьогодні працювати з німецьким банком просто нікому.
Таким чином, зберігається висока ймовірність того, що анонсована сума 1,7 млрд грн у результаті істотно зменшиться й об’єднане міністерство знову отримає скромне фінансування, якого не вистачить для повноцінної роботи. А переселенці й ветерани так і не дочекаються обіцяного вже кілька років соціального житла.