Штефані Больцен переконана, що Боріс Джонсон робить все правильно. Обвинувачення у сексуальних домаганнях, радикальні вислови, необдумані рішення – це все стосується очільника британського уряду. Прем’єр-міністр Великої Британії зовсім не Дональд Трамп, але він активно застосовує його методи. Він розкручує медійно свою позицію, в тому числі й через інертність ЄС. Всі розуміють, що вихід Великобританії з Союзу принесе з собою купу проблем. Найвищі посадові особи попереджають про тяжкі наслідки. Але найгіршим є те, що цей вихід відбудеться нерегульовано. Це означає, що збитки будуть ще більшими, а відповідно й зростуть ще поки невідомі ризики. Боріс Джонсон, тільки з йому відомих причин, копіює екстравагантну поведінку очільника США. Тут треба сказати, що імпульсивна політика Трампа радикалізує ситуацію в його країні. Американський президент вміє грати на публіку та отримувати з цього зиск, а от щодо вмінь Джонсона існують справедливі сумніви.
Читайте також: DIE WELT: ймовірність імпічменту Трампу, помилкове сприйняття Грети Тунберг
Трамп має шанс залишитися в Білому Домі, а от майбутнє британського прем’єра виглядає більш ніж туманним. І так, він залишить у спадок надзвичайно розділену країну, яку доведеться довго зшивати до купи. Але дивує те, що його рейтинги не знижуються. Ба більше, за останніми опитуваннями, 41% вважає його найкращим прем’єром. Як це стало можливим? Та все дуже просто. Він дав людям розуміння того, що вони особливі та надзвичайні. Зрештою це й було потім використано для формування громадської думки по Brexit. Як то кажуть “епатаж – це наше все”. Боріс Джонсон відчув, що тільки в такий спосіб він зможе донести своє бачення розвитку країни. Правда він забув, що це визначатиме курс її розвитку на десятиліття. Але схоже він цим зовсім не переймається. А якщо нічого не вийде, то завжди можна все зіпхнути на “європейців”. Відповідний контекст неперервно створюється. Зрозуміло, що Джонсон не хотів хаотичного Brexit, але тут ЄС повів себе в його манері – пішов в блефі до кінця. І тут британський прем’єр немає іншого виходу як продовжувати маніпулювати далі. До чого це призведе ми скоро побачимо.
Читайте також: Die Welt: Макрон — спокусник Росії
Павєл Локшин пише про людей, які живуть близько до багатства, але бідують. Росія – це найбільший експортер газу в світі, це приносить Кремлю мільярди та силу у міжнародних відносинах. Тим часом, вдома мільйони людей не підключені до інтернету та не користуються всіма благами цивілізації. Здається, що всім відомо на чому Росія заробляє гроші – це експорт сировини, а понад все: газу та нафти. Багато іноземців захоплюються столицею держави Москвою, але вони зовсім не розуміють, як живе російська глибинка. Там ситуація дуже критична. Правди ніде подіти – люди бідують. При чому бідно живуть навіть ті, що живуть на багатстві. Але так вже працює російська економіка, що не всім її блага доступні. Давайте поговоримо про газопостачання: Росія найбільший експортер газу, але при цьому її населення слабко забезпечується цим природним ресурсом. Уявіть собі, що мільйони росіян не мають доступу до постачання газу. Цього року Газпром, який відомий як енергетична зброя Кремля, виплатив своїм акціонерам $5.5 млрд та інвестує понад $700 млн в суперечливий проект “Північний потік-2”. А от провести газ звичайним росіянам на це хронічно немає грошей. А в місцевих людей їх немає й поготів.
Читайте також: Die Welt: Макрон — спокусник Росії
Це звучить трагікомічно проте “енергетична наддержава” не може обігріти взимку своїх людей. Звичайно, що роздратування росіян цим стидливим фактом величезне, хоча про це ніколи не скажуть на російському телебаченні. Їх хвилюють зовсім інші проблеми. Путін ще в 2005 році обіцяв, що всі села будуть газифіковані, але потім економісти підрахували, що ця програма вил'ється державному бюджету в круглу копійку. І це було зрозуміло, але ж можна було придумати гарні альтернативи. Ситуація залишилася на тому ж рівні. Через це власне коли селяни запитують, чому біля їхніх осель прокладені потужні газогони, але в їх оселях немає природного газу, їм щоразу відповідають, що це неможливо технічно, бо там великий тиск, газ прокачують на Захід. І люди розуміють, що їх життя нікого не турбує. Головне – це заробити гроші, вкласти в дороговартісні іміджеві проекти, просувати Росію на Заході, вкладатися в зовнішньополітичні авантюри. І якщо раніше, роздратування цим фактом звичайних росіян вдавалося гасити грошовими подачками, коли економіка зростала по 6-8% на рік, то нині це робити немає з чого. Власне, висновок простий – проблеми звичайних росіян для Путіна не важливі.