Клаудія Ваннер переконана, що на кордоні з Ірландією може виникнути сінгапурська дилемма. Ірландія готується до хаотичного Brexit та певних сценаріїв для забезпечення зовнішнього кордону ЄС на півночі. Європейців турбує питання крихкого миру в Північній Ірландії. Ірландський уряд розпочав консультації з Європейською комісією відносно того як проводити перевірки на кордоні з Північною Ірландією після хаотичного Brexit. Урядовці побоюються значних проблем з перевіркою власних товарів при перетину кордону у Франції, Німеччині чи Бельгії. Адже це буде надзвичайно згубно для ірландської економіки. Кордон між Північною Ірландією та Республікою Ірландія стане зовнішнім кордоном ЄС після Brexit. ЄС та Британія погоджуються з тим, що варто уникнути сторожових веж, прикордонних огорож та проведення фізичного огляду, щоб не розпалювати задавнений конфлікт та не повертати криваве минуле в регіон. Тим не менш, кордон має бути створений. Великобританія заявила, що утримається від фізичних перевірок. Але мова йде про перехідний період. Виникають питання й про пасажирські перевезення. Сполученому Королівству варто добряче продумати механізм як же все-таки відбуватиметься огляд сільськогосподарських, фармацевтичних товарів. Є стурбованість й відносно функціонування фінансових систем. Можливо, британському уряду варто вивчити досвід роботи так званої сінгапурської моделі. Але видається, що британський уряд не надто переймається цими питаннями.
Читайте також: DIE WELT: Захід проспав переозброєння Китаю, новий етап Brexit
Гольґер Цшепітц стверджує, що світ хоче позбавитися долара. Китай та Росія втікають в “золото”. Вони хочуть позбавитися залежності від глобальної валюти. Для США це великі ризики. Дії говорять більше, ніж слова. Особливо це стосується дипломатії. В той час, як Китай зробив мирну пропозицію США у торговельному спорі, останні дані центральних банків показують зовсім інше. Пекін більше не довіряє американцям. Китайці продовжують переводити свої валютні резерви з долара в золото. Лише минулого місяця Народний банк Китаю придбав майже шість тонн дорогоцінного металу. З грудня китайці придбали близько 100 тонн золота явно демонструючи недовіру до долара. У всьому світі країни шукають альтернативу американській валюті. Багато центральних банків хочуть диверсифікувати свої резерви. Росія теж активно цим займається. Кремль продав майже всі американські державні облігації. 2200 тонн золота зараз зберігаються у сховищах центрального банку Москви. Золото становить п'яту частину загальних російських валютних резервів. Банк Росії вважає дорогоцінний метал ідеальним захистом від юридичних та політичних ризиків. Навіть у Польщі, Туреччині та Казахстані центральні банкіри стали полювати на золото. Проте серед власників грошей набирає популярність ідея глобальної криптовалюти, яка замінить долар як домінуючу валюту. Губернатор Банку Англії Марк Керні запропонував створити глобальну цифрову резервну валюту, засновану не лише на американській валюті, а на широкому кошику валют. Немає сенсу замінювати одну резервну валюту іншою. Потрібно розуміти, що на США припадає лише 10 % світової торгівлі та близько 15 % світової економічної продукції. Тим не менш, третина країн має свою валюту, прив'язану до долара. Половина всіх економічних операцій здійснюється в американській валюті. Дві третини боргів таких країн як Туреччина або Аргентина – у доларах. І це регулярно призводить до боргових криз та банкрутств як це спостерігається в Аргентині. Щоразу, коли Федеральна резервна система США підвищує відсоткові ставки, таким чином збільшуючи вартість долара, економіки, що розвиваються, мають серйозні проблеми.
Читайте також: DIE WELT: невідворотність рецесії в Німеччині, Ізраїль в передчутті війни
Соня Ґіллерт пише про червоні лінії для Китаю. Після зустрічі міністра закордонних справ Хайко Маас з активістом Джошуа Вонгом, Пекін відкрито погрожував Німеччині наслідками. Чи вступають німецько-китайські відносини в нову фазу? Коротка зустріч міністра з активістом у Берліні принесла багато проблем. Посол Німеччини в Пекіні змушений був давати роз’яснення китайській владі, а посол Китаю в Берліні погрожував Німеччині "негативним впливом на двосторонні відносини". Все це нагадує 2007 рік, коли канцлер Німеччини прийняла Далай-ламу, духовного лідера тибетців. Тоді теж були погрози та образи. Але зараз все набагато серйозніше. Здається, червоні лінії зміщуються і Німеччині доводиться думати над тим як вона буде позиціонувати себе в майбутньому. Реакція Китаю на чутливі для себе теми стає жорсткішою. Дипломати Піднебесної гучніше заявляють про свою рекомендації як потрібно сприймати ті чи інші події. Взаємовідносини Німеччини та Китаю в останні роки стали більш обтяженими конфліктами. Зокрема, Берлін побоюється доступу Пекіну до основних технологій і разом з іншими країнами ЄС закликає іноземні компанії не розкривати свої технології. Йдеться також про рівний доступ до ринку для німецьких компаній. Крім того, Пекін продовжує відмовлятися виконувати правила Світової організації торгівлі та не виконує вимоги щодо обмежень субсидій для державних галузей. У свою чергу, Китай скаржиться на недостатній доступ до німецького ринку, звинувачує Німеччину та Європу в протекціонізмі у стратегічно важливих сферах.