«Ми не збираємося співпрацювати» , – йдеться у листі Кісєльова від 21 березня у відповідь на запит BBG про продовження контракту на мовлення в Росії.
Таким чином, уряд РФ ліквідував останню радіопрограму «Голосу Америки » у Москві, що включала новини російською та англійською, а також уроки англійської мови.
«Москва обрала невірний шлях і вирішила обмежувати свободу слова, – заявив глава BBG Джефф Шелл – Це фундаментальна цінність, колективна багатьма країнами світу. BBG продовжить працювати для російської аудиторії за допомогою онлайн-платформ і супутникової передачі даних».
BBG закликає Кісєльова та інших представників російської влади відкрити ефір для американських програм і програм інших міжнародних ЗМІ.
«Ми просимо надати нам рівні умови: у той час як тиск Москви на медіа-простір посилюється, російські ЗМІ, в тому числі канал Russia Today, що перебуває під керівництвом Кісєльова, користуються відкритим доступом до мовлення у США та у всьому світі. Російські громадяни заслуговують такої ж свободи доступу до інформації», – заявив Шелл.
Обсяг мовлення «Голосу Америки» і «Радіо Свобода»/«Радіо Вільна Європа» досяг піку 2005 року, коли російськомовні передачі «Голосу Америки» транслювалися національними телеканалами, а «Голос Америки» і «Радіо Свобода» активно співпрацювали з радіостанціями РФ. Проте російська влада стали пильніше стежити за цими станціями і зажадала, щоб вони заново подали документи на отримання ліцензій. З 2006 року, відмовляючи в ліцензіях одним радіостанціям і чинячи тиск на інші, російський уряд систематично скорочувало обсяг мовлення програм BBG і практично повністю припинив трансляцію передач на телебаченні.
2012 року «Радіо Свобода» витіснили з останньою російської радіостанції в АМ-діапазоні у Москві.
У Росії тим часом стрімко розгортається кампанія проти опозиційних і незалежних ЗМІ. По Москві ходять списки « націонал- зрадників», а недавно прокремлівський аналітик включив російську службу «Радіо Свободи » у свій «список зрадників».
Як повідомлялось, ЄС підготував новий список осіб і організацій, до яких найближчим часом можуть застосувати санкції. Зокрема, до списку внесли майже все політичне керівництво РФ, медіаорганізації та журналісти, які активно брали участь у пропаганді анексії Криму і російської військової інтервенції в Україні. До таких структур в ЄС відносять "Газпром-медіа", телеканали " Росія", Russia Today, "Первий канал" і НТВ. Персоналізовані ж санкції, крім Дмітрія Кісєльова (він потрапив у другий "чорний" список ЄС) поширять ще на трьох журналістів: Міхаіла Лєонтьєва, Іраду Зєйналову та Міхаіла Гусмана.