Рідко буває, щоб українські атлети були головними дійовими особами відразу на двох найпомітніших подіях світового календаря. Зрештою, якщо боксер Ломаченко підтвердив звання найсильнішого на планеті, то тенісистка Світоліна, зробивши ще крок угору, все ж таки не змогла дотягтися до найзаповітнішої в спортивній кар’єрі мрії.
За два кроки
Еліна Світоліна знову змушена відтермінувати мрію про здобуття трофею із серії Grand Slam. Цьогоріч вона двічі грала у півфіналах таких змагань, що є її турнірним максимумом. На Wimbledon українка поступилася місцем у фіналі румунці Сімоні Галеп, цієї ночі на US Open — 23-разовій чемпіонці Grand Slam Серені Вільямс зі США. 29-річна американка виявилася переконливішою, хоча в першому сеті Еліна мала всі шанси розвернути хід боротьби на свою користь.
Шкода, адже Світоліна провела в Нью-Йорку справді відмінний турнір і здавалася як ніколи близькою до титулу. Недарма колишня австрійська тенісистка, а нині коментатор телеканалу Eurosport Барбара Шетт назвала турнірну сітку, яку пройшла Еліна, однією з найважчих із можливих. На шляху до півфіналу українка обіграла американок Вінус Вільямс та Медісон Кіс, а також британку Йоганну Конту, кожна з яких могла б боротися за чемпіонство. До звичної надійності Світоліна додала останнім часом непритаманні агресію і натиск. Ці риси ставили в скрутне становище всіх суперниць, окрім 39-річної Середни Вільямс, яка підготувалася до US Open ще краще.
Читайте також: Кроком руш!
Так чи інакше, а після Відкритого чемпіонату США Еліна обійде у світовому рейтингу японку Наомі Осаку та вже згадувану Галеп і вдруге в кар’єрі потрапить до топ-3. Це теж успіх, хоча Світоліна якось казала, що титул Grand Slam її цікавить більше, ніж звання першої ракетки. Тепер ці мрії доведеться відтермінувати до 2020 року.
Краще б він мовчав
Видатний боксер Василь Ломаченко здобув третій із чотирьох основних чемпіонських поясів у легкій вазі. Красиво перемігши британця Лука Кемпбелла, українець до вже наявних титулів WBA і WBO додав вакантний WBC. У чужому володінні залишається наразі лише звання версії IBF. Цим поясом володіє ганець Річард Коммі. Однак ще невідомо, чи захистить африканець титул у бою проти американця Теофімо Лопеса 14 грудня. Хай там як, а саме переможця Ломаченко бачить своїм наступним суперником. Він мріє об’єднати всі чотири пояси й стати абсолютним чемпіоном світу.
Звісно, маючи найсильнішого боксера світу незалежно від вагової категорії, Україна мала б радіти. Та якби Ломаченко і його земляки — колеги по ремеслу трохи менше патякали. Бо не встиг Василь провести бій із Кемпбеллом, як російська служба ВВС оприлюднила інтерв’ю з ним. Своїми висловлюваннями на неспортивну тематику Ломаченко вкотре шокував українців: «Чи впливають відносини Росії та України на мої взаємини з російськими спортсменами? У мене ще з дитинства багато друзів із Росії. Це були хлопці, з якими разом змагався ще в юніорах. Ми разом зростали. Я не можу розірвати стосунки з друзями через те, що в нас там у верхах іде якийсь дерибан, якась політика».
Новий варіант
Ломаченків друг Олександр Усик нині говорить менше. Коли добровільно відмовився від титулу абсолютного чемпіона світу у важкій вазі й ніяк не можеш дебютувати серед супертяжів, якось не до балачок. Двобій із камерунцем Карлосом Такамом зривався вже двічі, через що Усик залишається бездіяльним уже практично рік. Врешті промоутери Олександра вирішили знайти інший варіант — суринамця Тайрона Спонґа, який усі 13 проведених серед професіоналів боїв виграв, 12 із них нокаутом. Із ним Усик має зустрітися 12 жовтня в Чикаго. У разі перемоги Олександр начебто стане основним претендентом на чемпіонський поєдинок за три пояси з переможцем бою-реваншу між пуерториканцем Енді Руїсом та британцем Ентоні Джошуа. Програвши сенсаційно першу зустріч, Ентоні тепер спраглий повернути втрачені позиції.
Читайте також: Спортивний огляд: непереможна Білодід, сенсація від Проценка й старі знайомі «Шахтаря»
Тим часом в Усика існувала й імовірність бою з росіянином Андрєєм Федосовим. Щоправда, він стверджує, що відмовився від такого поєдинку відразу, бо до нього «з обох боків замішають політику». Ця фраза так сподобалася нашим північно-східним сусідам, що її швидко підхопив «русскій вітязь» Алєксандр Повєткін, сказавши, що цілковито підтримує Усика. «Спорт має бути поза політикою», — повторив таку любу пропагандистським російським ЗМІ мантру Повєткін. Язикатість українських спортсменів вкотре спрямована в потрібне русло.
Депутатські будні
Розповідали колись про «спорт поза політикою» й двоє інших видатних українських спортсменів: чемпіони світу з греко-римської боротьби і легкої атлетики Жан Беленюк та Ольга Саладуха. Аж доки не потрапили до списку «Слуги народу» й не стали народними обранцями. Оскільки дисципліна в президентській політсилі вкрай сувора, часу на тренування та виступи в депутатів-спортсменів виявилося не так і багато. Саладуха навіть відмовилася від здобутого в чесній боротьбі місця у фіналі Діамантової ліги, найпрестижнішого легкоатлетичного комерційного старту. Нечувана розкіш, але голова підкомітету Верховної Ради з питань спорту найвищих досягнень та спортивної діяльності іншого виходу, мабуть, не має.
Читайте також: Спортивний огляд: юний чемпіон, патріотичний кримчанин і динамівські «кола пекла»
До очолюваного Андрієм Кожемякіним парламентського Комітету у справах молоді та спорту увійшов також Жан Беленюк. Він присутній на всіх засіданнях і змушений поєднувати їх із підготовкою до чемпіонату світу, який стартує 14 вересня в казахстанській столиці Нур-Султані. Окрім медалей першості планети на цих змаганнях розігруватимуться олімпійські ліцензії, а отже, ціна перемог буде подвійною. Для Беленюка виступ на казахстанських килимах стане своєрідним випробовуванням на стійкість. Щоб стати найвидатнішим в українській історії борцем греко-римського стилю, йому бракує одного титулу — олімпійського чемпіона. Світову першість він здобував у 2015-му, чемпіоном Європи був тричі, ще раз перемагав у Європейських іграх. Олімпійське золото було реальним уже в Ріо-2016, однак тоді у фінальній сутичці проти росіянина Давіта Чакветадзе українського борця засудив грузинський суддя, який живе в Росії. Мрію довелося відкласти на чотири роки, до Токіо-2020. І зосередити на ній усю увагу. Однак Жан Венсанович подався в депутати.