На КПП Київського ліцею імені Івана Богуна повісили нову табличку. Тепер крім «пред’явити перепустку» там також пропонують завітати до приймальної комісії. У маленькій кімнаті з кількома столами та фахівцями ліцею можна подати документи на вступ до одного з найпрестижніших військових ліцеїв країни. І цього року вперше це можуть зробити не тільки юнаки, а й дівчата. Революційне рішення, яке дало доступ молодим українкам до двох військових закладів: Київського військового ліцею імені Івана Богуна у столиці та Військово-морського ліцею в Одесі, ухвалили на засіданні Кабінету Міністрів. Більшість урядовців проголосували за проект наказу Міністерства оборони «Про затвердження Положення про військовий (військово-морський) ліцей». У документі, на який і спираються у своїй роботі заклади, повідомляється, що приймають тільки юнаків. Нині ж це формулювання змінили на «юніаків та дівчат». Але ще задовго до того, як Міністерство юстиції внесло правки, батьки потенційних ліцеїсток вже обривали телефони ліцею, – каже начальник закладу генерал-майор Ігор Гордійчук.
«Від 15 до 20 дівчат — це ті, про кого ми точно знаємо, що вони хочуть вступати. Ми готові їх приймати. Також не роздумуючи прийматимемо дівчат із родин, які втратили батьків на передовій російсько-української війни. Гроші витрачені, ремонт ми вже зробили, усе облаштували», — розповідає він.
Дівчата житимуть у сучасній казармі. Її облаштували по сусідству з розташуванням юнаків. Точніше, стару велику казарму розділили навпіл, постелили нову підлогу, зробили нову стелю. У приміщенні є окремий вхід, окремі санвузли з новим обладнанням, роздягальні, кімнати, де можна випрати та попрасувати одяг. «Це принцип, за яким співпрацюють військові в міжнародних миротворчих місіях», — ділиться досвідом Ігор Гордійчук. Під час перебування в складі миротворчого контингенту в Афганістані він бачив, що чоловіки й жінки служать разом, мають спільні їдальні, спортзали, навчальні класи. Окремі лише приміщення для відпочинку. І жодних проблем не виникає.
Читайте також: Микола Сунгуровський: «Терміново необхідно розробляти нову модель безпеки держави»
Але там дорослі чоловіки та жінки, а в ліцеї вчитимуться підлітки (10-й та 11-й класи). І в них можуть виникати психологічні проблеми, вирішувати які доведеться кураторам груп або, як їх правильно називають у військових навчальних закладах, командирам взводу. Взводом дівчат командуватиме Юлія Микитенко. Вона служила на передовій у 25-му окремому мотопіхотному батальйоні «Київська Русь», командувала розвідниками. У військо дівчина прийшла з цивільної професії. Отримала диплом філолога в Києво-Могилянській академії та майже одразу ж підписала контракт як солдат. Потім пройшла офіцерські курси в Академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Молодший лейтенант, чи то пак лейтенантка, добре знає, що несприйняття жінок у війську досі існує. Від нав’язливих порівнянь із «солдатом Джейн» до відмов обіймати бойові посади. І саме завдяки такому експерименту з навчанням ліцеїсток-військових можна буде змінити цю ситуацію.
«Їх можуть не сприймати, обзивати. Їм буде найважче, вони будуть долати спротив, і для цього треба бути не тільки фізично готовими, а й морально. Не зламатися, розуміти, що те, що ти робиш, — це твоє і ти робиш правильну справу».
Юлія Микитенко, військовослужбовець ЗСУ, викладач Київського військового ліцею імені Івана Богуна
Юлія цього року вже випустила ліцеїстів і готується до нового набору. Каже, власним прикладом підготувала хлопців до того, що поряд із ними навчатимуться дівчата. Адже, коли почала виконувати функції командира, юнаки не одразу сприймали її серйозно. Але згодом зрозуміли, що Юлія така сама військова, як і решта викладачів-чоловіків, тож варто поважати й сумлінно виконувати команди. А нещодавно вона показала своїм вихованцям фільм «Невидимий батальйон», у якому йдеться про жінок на фронті. Каже, реакція на нього була різною, як і реакція на новину про те, що незабаром разом із ними вчитимуться дівчата: «Одні хлопці заявляють, що не треба нам тут «бабів», хочемо суто чоловічий колектив. Інші кажуть, що це цікаво. У мене страху немає. Але є відповідальність, адже це перший набір. Я роблю ставку на те, що прийдуть саме вмотивовані дівчата. Сподіваюся, одразу дам їм зрозуміти, що від них багато очікують і вони мають виправдати ці очікування та сподівання».
«В нас уже є 300 спартанців (випускники Київського військового ліцею імені Івана Богуна 2019 року. — Ред.), а Юлія Миколаївна підготує 100 амазонок», — додає Ігор Гордійчук.
Ігор Гордійчук, генерал-майор ЗСУ, Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна
Начальник ліцею пишається можливістю зробити своєрідну революції в армії, розширити права жінок. Але, каже, жодних привілеїв до нових ліцеїстів не буде. Навчальну програму не змінюватимуть, вона підходить як хлопцям, так і дівчатам. Як і юнаки, дівчата здаватимуть вступні іспити, складатимуть психологічні та фізичні тести (зробити щонайменше сім підтягувань, пробігти 60 м трохи менше ніж за 10 сек.). Пройдуть перевірку медкомісії, і тільки після цього їх зарахують до ліцею. За два роки вони отримають базові знання та спеціалізовані навички служби в армії. Їх вивозитимуть на військові полігони, до них приходитимуть кадрові військові, які можуть поділитися практичними знаннями. Наприклад, до дівчат на лекції має завітати Маруся Звіробій — відома волонтерка, доброволець.
Читайте також: Михайло Коваль: «Подякуйте армії»
«Поставлене завдання стосується не кількості, якості. Треба започаткувати настільки позитивну тенденцію, щоби ці дівчата були кращими за нас усіх разом узятих. Треба Збройним Силам на передову — на передову, треба в бойовий літак СУ-24 — у бойовий літак, треба в морську піхоту — пішли служити. Ми хочемо вийти на рівень Ізраїлю, де дівчата — найкращі танкісти, пілоти. Але ми розуміємо, що там це зробили не за один день. Так само ми аналізуватимемо кожен місяць, як відбуватиметься експеримент», — зазначає начальник ліцею.
Серпень — вирішальний місяць для майбутніх ліцеїстів. Вступники-дівчата, як і хлопці, місяць житимуть у казармах, щоби зрозуміти, чи не помилилися з вибором і чи зможуть прийняти присягу та стати військовими. Якщо ж ні, можуть відмовитися й продовжити навчання в цивільних закладах.
Читайте також: Армія без держави чи держава без армії?
У ліцеї імені Івана Богуна розуміють, що дівчата в казармах — це необхідність, яку диктує Україні війна. Ігор Гордійчук став начальником ліцею два з половиною роки тому, після служби на передовій і важкого поранення, і він упевнений, що Україна зможе згодом дійти до рівня армій Канади, Ізраїлю, де військовий — це професія і неважлива стать воїна. «Що більше нас буде, то раніше війна закінчиться. І з переможним результатом! Московити мають бачити, що нас буде не сотня й не тисяча, а мільйони мотивованих, підготовлених, забезпечених, готових захищатися», — каже генерал Гордійчук.
Жінок в українській армії вже багато. Це доводять офіційні цифри: у 2018 році у Збройних Силах служили 55 тис. жінок, зокрема 6 тис. є учасниками бойових дій. Але це переважно фінансисти, медики, юристи. Рішення про навчання жінок у військових ліцеях дасть їм змогу далі вступати до військових вишів та претендувати на бойові посади в механізованих, артилерійських, танкових, розвідувальних підрозділах.