Шлях до космосу лежить через болото, повне крокодилів. Авто їде вузькою ґрунтовою дорогою, попри пальми, папороті та коричневу трясовину. Спершу ця територія здається дикою, вдається розгледіти лише кілька споруд. Але через 20 хв в око впадає цікава конструкція — стрімкий каркас близько 70 м заввишки, а довкола закіптюжені бетонні блоки. Це Launch Complex 40 — ворота в космос. Звідси із пускової установки 40 на військово-повітряній базі Кейп-Канаверал у Флориді за два дні має злетіти ракета.
Сонячний травневий ранок, статус місії CRS-17 — «Go». За планом, Falcon 9 фірми SpaceX має доставити 2 т вантажу на міжнародну космічну станцію (МКС): модуль — вимірювач забруднення атмосфери, вісім наукових експериментів і харчі для астронавтів. Та в Кейп-Канаверал не знають, що в глибинах МКС поміж тисяч кабелів, дротів і штекерів наростає проблема.
CRS-17 має стати четвертим цьогорічним стартом ракети Falcon 9. У 2018-му модель 20 разів літала на орбіту, це не вдавалося жодному іншому космічному кораблеві. Ані російському «Союзу», ані європейській Ariane, ані ракетам Delta та Atlas виробництва United Launch Alliance (ULA) — кооперації між Boeing і Lockheed Martin. Тим часом у руках SpaceX уже дві третини всіх цивільних місій світу. Ніхто так часто не доставляє на орбіту TV-супутник чи робить поставки для МКС, як Ілон Маск. Незабаром цей підприємець може стати ще могутнішим. Адже багато чинників вказує на те, що невдовзі він перейме в Сполучених Штатів і військові космічні польоти.
Читайте також: Вир світів
Багато кажуть про змагання між Ілоном Маском і Джеффом Безосом. Директор Amazon створив Blue Origin — фірму космічних польотів. Обоє чоловіків мріють про заселення космосу. Маск хоче заснувати колонію на Марсі як запасний варіант на випадок можливого кінця Землі. Безос — збудувати в космосі гігантські станції, на яких житимуть тисячі людей. Це дуель візіонерів. Але непомітно для громадськості триває інша битва: Маск проти Boeing і Lockheed Martin. І йдеться в ній не про далеке майбутнє, а про тут і зараз: про мільярди, які витратить американська армія.
Тривалий час військову продукцію, наприклад супутники-шпигуни, доставляв на орбіту космічний шатл. Із 2011 року це робить ULA. Перед тим як SpaceX полетів у першу військову місію, Boeing і Lockheed Martin мали 100% ринку. Відтоді SpaceX і ULA міняються, в останньому тендері Повітряних сил кожна з них виграла по шість місій. За один старт ULA калькулювала близько $100 млн: це означає, що лише в цьому замовленні через змагання з Ілоном Маском Boeing і Lockheed Martin втратили понад півмільярда доларів. Для альянсу настали важкі часи. Нещодавно ULA оголосила про 900 звільнень, це понад чверть усього персоналу. І ситуація може ще погіршитися, адже скидається на те, що Маск спинятися не збирається. Чи стане він єдиним володарем космосу?
Нова ера Apollo
Близько полудня в офісній споруді американських Повітряних сил неподалік стартового майданчика 40 на важкому шкіряному кріслі, мов на троні, струнко, як Falcon 9, сидить генерал Дуґлас Шісс. Він шеф бази Кейп-Канаверал та ухвалює рішення про старт ракет. Кажучи про SpaceX, Шісс майже замріюється: «Разом із фірмою ми хочемо започаткувати еру процвітання космічних польотів. Епоху, як тоді, у час польотів Apollo». Це візія, яку підтримує і президент США Дональд Трамп. Він хоче знову послати американських астронавтів на Місяць і створити космічні сили для ведення війн у космосі. Сполучені Штати планують повернути собі панівне становище на орбіті. «Це вдасться, тільки якщо польоти в космос подешевшають, — каже Шісс. — І SpaceX робить у це великий внесок». Ракети Boeing і Lockheed Martin після єдиної місії перетворюються на сміття, Falcon натомість може літати неодноразово. Її перший ступінь здатен повернутися на Землю, він сідає або тут, на Кейп-Канаверал, або на кораблі-дроні коло берега. Це економить дуже багато грошей. Приклад: якщо хтось захоче відіслати на орбіту пляшку води, у SpaceX це коштуватиме близько $8 тис. Ракетами Delta чи Atlas така мандрівка обійдеться близько $40 тис.
Важливим для американської армії Маск стає зі ще однієї причини. Пентагон більше не хоче використовувати актуальні ракети ULA, Delta IV застаріває, а Atlas V літає на двигуні РД-180, який виробляє російське підприємство «Енергомаш». Вашингтон вважає, що це дає Владіміру Путіну забагато влади над американськими космічними польотами.
Читайте також: SpaceX запустила ракету Falcon 9 з космічним вантажним кораблем Dragon
Кінець Atlas V близько. Нещодавно Пентагон вирішив, що з військовим вантажем вона може зробити ще рівно 18 польотів. Із того їй залишилося менше ніж десять. Щоразу, коли в Кейп-Канаверал запускається двигун РД-180, Ілон Маск ще на крок наближається до домінування в космосі. Boeing і Lockheed Martin працюють над наступницею Atlas V, але ракета буде готова найраніше 2021 року. І тоді вона буде ще не випробувана. SpaceX матиме багато часу для технологічного стрибка. Наразі Маск може не боятися і конкуренції Blue Origin. Підприємство Джеффа Безоса також змагатиметься за контракт повітряних сил, але ракет, які можуть досягти орбіти, воно ще не має.
Мета польоту МКС
Генерал Шісс про це розмовляти не хоче. Надто політична тема. Він не може казати, що йому більше подобається: SpaceX чи ULA. Проте за кілька годин змушений відкласти місію CRS-17 на 48 год. На МКС проблеми зі струмом. Під час тестування руки робота, який повинен зловити капсулу SpaceX, астронавти виявили, що вона працює не бездоганно. Вантажі SpaceX транспортувала вже понад 70 разів, людей ще ніколи. Після завершення програми Shuttle американські астронавти на МКС літають російськими капсулами «Союз». США хочуть це змінити. У березні SpaceX літала в космос і назад із лялькою в людський зріст на борту. Натомість старлайнер Boeing досі спромігся лише на тестовий запуск на Землі.
Місія CRS-17 врешті виявилась успішною. Команді на МКС вдалося полагодити постачання струму. 24 травня о 2:48 Falcon 9 завів свої двигуни й із блискучим шлейфом здійнявся в космос.