У російському нафтовому бізнесі не все так прозоро. Прикладом цього є причина, чому нафтовий концерн «Сургутнефтегаз» із кінця квітня до середини травня несподівано зменшив виробництво на 13%. Для четвертого за розміром у країні підприємства галузі, яке продукує 11% загального російського видобутку, що становить 11 млн барелів, це не дрібниця.
Спад виробництва в «Сургутнефтегазі», на думку експертів, ймовірно, пов’язаний зі скандалом довкола нафтопроводу «Дружба», яким наприкінці квітня було вимушено призупинено транзит. У ньому несподівано виявили забруднену нафту, і європейські клієнти відмовилися її приймати. Однак в інших російських нафтових фірмах, які також користуються нафтопроводом «Дружба», видобуток не впав. Обговорювався й другий варіант, згідно з яким «Сургутнефтегаз» просто використав момент, щоб дотриматися зобов’язань, бо, на відміну від конкурентів, не повністю виконав домовленості з ОПЕК про цьогорічне зменшення видобутку. У будь-якому разі одне можна сказати точно: завдяки діям «Сургутнефтегазу» 13 травня загальний російський видобуток нафти вперше цього року вдалося узгодити з домовленостями з ОПЕК.
Це добре для іміджу країни, яка спільно з ОПЕК прагне стабільних і довготривалих цін на нафтовому ринку. Питання іміджу підприємства й надалі оповите таємницею. У тіні не лише роль «Сургутнефтегазу» в скандалі з «Дружбою». Концерн із глибокого Сибіру загалом уникає світла, а його директор Владімір Боґданов практично не говорить із журналістами. Утім, він має багато що розповісти та пояснити. Про це свідчать доступні крихти інформації про підприємство. Потребує пояснень, наприклад, те, чому воно має у своєму розпорядженні значно більше грошей, ніж інші в країні. Тільки за 2018-й фінансові резерви компанії зросли на 32% і перейшли межу 3 трлн руб. «Сургутнефтегаз», найбагатше підприємство РФ, наприкінці року мало 3,36 трлн руб. резерву, що дорівнює €45,9 млрд. Капітал, щоправда, далекий від обсягів, якими володіють американські гіганти, такі як Apple, але бюджет концерну лише на €6,4 млрд менший, ніж російського національного фонду добробуту, який принаймні частково покриває пенсії всіх росіян.
Читайте також: «Роснефть»: приватизація, санкції і наша безпека
«Сургутнефтегаз», який уже 20 років більше заробляє, ніж витрачає, досі великих експериментів із грошима не робив. На цей момент добрих €3 млрд він тримає готівкою, а решту — на рахунках у російських банках. «Фінанси групи зберігаються на рахунках переважно в доларах США», — побіжно повідомили представники підприємства у 2017-му. Те, чому «Сургутнефтегаз» просто накопичує гроші, а отже, є високоліквідним, можна тільки припускати. Одна з версій стосується того, що Боґданова, який став директором підприємства напередодні перебудови в 1984 році й після приватизації в 1993-му залишився керувати ним, вважають ощадним аж до жадібності. «Ці гроші — механізм гарантування, — якось сказав він п’ять років тому на зборах акціонерів. — Ніхто не знає, що буде з цінами на нафту. Ці гроші нам необхідні, щоб наші працівники спокійно жили. Адже що нам робити в разі повторення ситуації 1998-го?». Тоді на валютному ринку обвалився рубль. Очевидно, разюче падіння цін на нафту 2014 року для Боґданова непорівняльне із ситуацією 1998-го. Своєї фінансової подушки він не чіпав.
Сьогодні 67-річний керівник «Сургутнефтегазу», чий капітал Forbes оцінює в $1,5 млрд, не змінив власного стилю життя, хоча вважається найбагатшою людиною у Ханти-Мансійському регіоні. Він досі живе у своєму рідному сибірському місті Сургут, хіба що відпочиває в чеських Карлових Варах — досить скромний курорт як для нафтового мільярдера. Єдине, що нескромне, це прибуток від дивідендів за привілейованими акціями нафтогазового підприємства. Окремими роками дивіденди сягали двозначної цифри та є одними з найпривабливіших на ринку. Цього року незадовго до їхньої виплати дохідність дивідендів становила трохи більше ніж 20%. У Німеччині акції прямо не торгуються, але вкладники можуть купити Американську депозитарну розписку (АДР) як на основні, так і на привілейовані акції. АДР — це своєрідний сертифікат американського банку, який, зі свого боку, володіє акціями.
Читайте також: Економічний контраудар
Акціонерам «Сургутнефтегазу» добре ведеться з дивідендами, а підприємству — із його фінансовими резервами. Так, торік жоден інший концерн галузі не заробив стільки на зміні обмінного курсу, як «Сургутнефтегаз». 529,4 млрд руб. — саме такий дохід отримало підприємство. Дещо кумедним видається той факт, що це більше, ніж разом дали видобуток і переробка нафти. Цей ефект забезпечив те, що 2018 року в Росії лише газовий гігант Газпром показав вищий надлишок загального позитивного сальдо. Прибуток становив цілих 850 млрд руб. — у понад чотири рази більше, ніж торік. На 52% зріс і оперативний прибуток — до 415,9 млрд руб. Оборот на 36% — до 1,87 трлн руб.
Інші, маючи такий великий капітал, проводили б активне розширення, зокрема купуючи активи за кордоном. Боґданов, очевидно, діє інакше, чим заслужив прихильність Путіна, який три роки тому нагородив його орденом героя. Але й він стоїть перед проблемою поступового вичерпання покладів у традиційних сибірських родовищах і потребою їх компенсувати. Досі йому це добре вдавалося, бо у визиску нафтових родовищ він був дуже успішним. Окрім того, на підприємство припадає п’ята частина всіх російських розвідувальних бурінь. Утім, останні варті згадки покупки датуються 2004 та 2012 роками. За кордоном підприємство діяло єдиний раз, а саме у 2009-му, коли купило 21,1% угорського концерну MOL. Однак у зв’язку з вимогою MOL назвати справжнього власника «Сургутнефтегазу» через два роки росіяни вийшли з власності концерну.
Читайте також: Приватизація. Продати все?
Структура власників — друга окрім значних фінансових резервів таємниця «Сургутнефтегазу». Адже попри те, що акції підприємства понад чверть століття торгуються на біржі, Боґданов зумів приховати справжніх власників. Тому економічна газета «Ведомости» назвала його «найбільшою загадкою останніх 20 років». Ця таємничість без благословення Кремля неможлива, саме тому роками існує припущення, що «Сургутнефтегазом» фінансово послуговуються Путін та інші представники Кремля. Кілька років тому керманич РФ казав, що акціями «Сургутнефтегазу» володіють працівники підприємства. За словами Боґданова, у власності менеджменту цілі 70%. У будь-якому разі ситуація із власністю оповита непроглядним переплетінням холдингових товариств. Ніхто не має контролюючої більшості, ніхто не має пакета акцій, більшого як 5% вартості підприємства.
Усі ці таємниці мають наслідки. Вони перешкоджають зростанню акцій. Порівняно, наприклад, із «Лукойлом», другим за розміром і також приватним нафтовим концерном Росії, минулі чотири роки зростання було дуже скромним. Співвідношення курсового прибутку та доходів — важливий маркер оцінки на ринку — для «Сургутнефтегазу» нижче двох, що значно менше, ніж відома низька оцінка загального російського ринку. Боґданова це не зачіпає. Головне, що запаси готівки великі.