Це один із лише кількох автомобілів у всій Японії без офіційних номерних знаків. Спершу під весняно-зеленим листям дерев були помітні лише чорні тіні. А тоді гелікоптер суспільного телебачення NHK вистежив масивний чорний імператорський лімузин у супроводі менших машин і поліцейських мотоциклів. Обличчя водіїв телевізійники розмили, вочевидь, із міркувань безпеки.
Коли конвой минав хмарочос, у ньому можна було роздивитися чоловіків у чорних костюмах. Служба безпеки? Очевидно, під час інтронізації нового Тенно, або «небесного володаря», як його називають, не хотіли допустити жодних випадковостей. Кортеж свідомо повільно рухався вулицями міста, а на узбіччях зібралися тисячі глядачів із мобільними й фотоапаратами в руках та з надією хоч на мить побачити в лімузині не за віком молодого 59-річного Нарухіто. У чорному фраку, із золотом на шиї він був у хорошому настрої та щосекунди махав із прочинених вікон праворуч, ліворуч і знову праворуч.
Глядачам пощастило: здавалося, що імператор Акіхіто замовив за свого сина слівце перед богами погоди. У вівторок, під час прощання з попереднім імператором, лило мов із відра, а до середи так розвиднілося, що подекуди навіть сяяло сонце. У першій церемонії дня брало участь лише тісне коло гостей, члени кабінету на чолі з прем’єром Сіндзо Абе. Раніше присутніми могли бути тільки чоловіки, цього разу вперше офіційно серед них сиділа жінка, міністерка Сацукі Катаяма у світлому кімоно.
Рівно о 10:30 за місцевим часом у палаці прочинилися двері до «соснової кімнати». Після двох придворних до приміщення ввійшов Нарухіто в супроводі свого молодшого брата, принца Акішіно та принца Хітачі в інвалідному кріслі. 83-річний принц — брат імператора на пенсії Акіхіто. За Нарухіто, який став на подіум перед гостями, був трон із високою спинкою. Там він ритуально прийняв імператорські регалії, які напередодні залишив йому батько: меч, так звані кривоцвіти, маґатами в скриньках і загорнуті в полотна з імператорським гербом — хризантемою. Протягом шестихвилинної церемонії, яка створювала враження добре завченого танцю з поклонів і чіткої послідовності рухів, підкреслених лункими кроками по сосновій підлозі, не злетіло жодного слова.
Читайте також: Юічі Хосоя про співпрацю України і Японія
Зацікавлення новою імператрицею
Під час підготовки до другої церемонії через півгодини придворні поставили на подіум другий трон. Відстань між ними вони ретельно виміряли. Окрім того, усунули з підлоги маленькі позначки, які напередодні визначали розміщення кабінету прем’єра Абе. Під час цієї підготовки NHK показував кадри з гелікоптера та з камер, розташованих уздовж маршруту. На них чекали з особливим інтересом, адже знали, хто ще сидітиме в лімузині — нова імператриця Масако. Який же вона матиме вигляд? Що буде написано на її обличчі?
Заскочено й утішено люди коментували її радісну та майже розслаблену усмішку, коли вона рукою, затягнутою в білу рукавичку, махала їм уздовж дороги від своєї резиденції до імператорського палацу. Раніше часто лунало запитання, чи готова до цієї посади колишня професійна дипломатка, що роками страждає на депресію, яку ще називають «розлад пристосувальних реакцій». Тепер хвороба трактується як перевага. Масако, яка на власному досвіді знає про захворювання, у новій ролі легше знаходитиме підхід до людей у кризових ситуаціях.
Волосся 55-річної жінки, зібране на потилиці в ґудз, прикрашала тіара. Досі вона належала чотирьом іншим імператрицям, востаннє — її попередниці Мічіко. Як і Масако, принцеса Акішіно та її доньки Мако й Како теж мали тіари й були в довгих білих сукнях різного крою. 11-річного Хісахіто не було. Зараз на нього покладають надії консервативні монархісти, які продовжують наполягати на спадкоємцеві престолу чоловічої статі. Про Аіко, єдину дитину імператорської пари, через те що вона дівчина, не може бути й мови, навіть якщо дискусія про це знову й розгорілася.
Читайте також: Мічіто Цуруока: «Жодна країна не має дієвого варіанта, як зупинити розробку в КНДР балістичних ракет і ядерної зброї»
У суперпунктуальній Японії двері відчинилися із двохвилинним запізненням
Дехто із 266 гостей, які брали участь у другій церемонії, — на 35 менше, ніж планували, — уже здивовано поглядав на годинник. Несподівано в суперпунктуальній Японії двері до «соснової кімнати» цього разу відчинилися із двохвилинним запізненням. Тепер на чолі процесії був прем’єр у супроводі трьох найвищих представників держави з дружинами. Акі Абе, як і багато інших гостей-жінок, була вбрана в кремове кімоно. Поруч із дружиною та в колі членів імператорського дому щойно інтронізований імператор Нарухіто з урочисто переданого сувою зачитав своє перше звернення до народу.
Із промови стало зрозуміло, який сильний вплив на нього мають батьки та що він слідуватиме прикладу імператора Акіхіто як утішителя й миротворця. Нарухіто вшанував свого батька за те, що той завжди «з глибокою емпатією» розділяв радості та скорботи людей. Окрім того, він присягнув завжди діяти відповідно до Конституції й реалізовувати свою відповідальність як символу держави та єдності Японії тільки з думками про народ і на боці народу. Промову він закінчив словами: «Я молитимуся за щастя людей і подальший розвиток нації, а також за мир у світі». Згадка про Конституцію може бути сигналом того, що він, як неполітична «совість нації», у межах своїх обмежених можливостей хоче захищати пацифістський спадок повоєнної Японії. Уряд Абе роками намагається відновити мілітаризацію Японії та зміною Конституції послабити цінний для японців пацифізм. Тепер від Нарухіто, який два роки прожив «у свободі», навчаючись в Оксфорді, чекають, що він поглибить зв’язки Японії зі світом. Масако, яка дитиною та молодою жінкою 13 років прожила за кордоном, тут відводиться особлива роль. Припускають, що вона відмовилася від своєї дипломатичної кар’єри в надії скористатися власним закордонним досвідом у новій ролі.
Поки Масако та Нарухіто по обіді вітали імператорську пару, що відходить, і приймали вітання від членів сім’ї, довкола імператорського палацу знову зібралося багато людей. Серед них і пара, яка зумисне приїхала із заходу Японії, Набухіко (46) та Румі (52) Сео. Вони прочекали дві години коло палацових воріт Ганцомон, і їм таки пощастило зробити знімок щойно інтронізованого імператорського подружжя. Пізніше, коли за кілька днів пара вийде на балкон палацу та постане перед публікою, вони знову планують там бути.
Але принаймні так само, як і нова імператорська пара, для багатьох японців важливий перехід до нової ери Рейва. Близько півночі в багатьох центральних місцях країни зібралися люди, щоб, споживаючи гречану локшину, відсвяткувати кінець Хейсей 31 і початок Рейва 1. Чимало пар намагалося встигнути одружитися в старій ері, а інші — одразу на початку нової. Торгові центри вітали покупців рисовим вином і пропонували традиційні солодощі з написом «Рейва». «Я також хотів купити, — каже Рейко Одавара, — але все вже було розпродано!» До імператорського палацу зробити фото на згадку вона прийшла зі своїми синами Такуйя (14 років) і Юїін (8 років). Поруч старше подружжя із Сендай, міста на північному сході Японії, просить інших глядачів зробити для них фото перед мостом при вході до імператорського палацу. Від імені цієї пари говорить чоловік Котаічі Чуйо, який народився в рік закінчення війни. Він хоче, щоб увесь світ жив у мирі, як Японія.
Читайте також: У Японії виявили український фільм 1930 року, який вважали втраченим
«Із вдячності імператорові, бо Хейсей був часом без воєн»
Пізнього пообіддя, коли знову набігають темні хмари й посилюється дощ, із території палацу йде молодий чоловік у білій сорочці та вільних штанах. Тримаючи прозору парасолю в руці, він прямує до найближчого вокзалу, але на краю великої площі в центрі Токіо й перед широкою вулицею ще раз обертається.
Чоловік схиляється в напрямку палацу й стоїть так якийсь час. Це Томохіро Інукаі, йому 32 роки. Він каже, що вважає чимось особливим те, що прожив еру Хейсей від початку до кінця. «Я схилився, щоб попрощатися з кінцем часу Хейсей учора та вшанувати сьогоднішній початок ери Рейва, — каже він. — Із вдячності імператорові, бо Хейсей був часом без воєн».