Як пише видання, країни Балтії стурбовані тим, що Захід не захищатиме їх від Росії. Причину цих побоювань не важко зрозуміти. «Путін має підозру, що нові члени НАТО є громадянами другого сорту», – пише The Economist. Крім того, досі російська агресія стосовно Прибалтики наражалася лише на слова зі сторони Заходу, і мало на що більше.
«Замість цього Захід повинен рішуче підтвердити готовність НАТО захищати себе і дати зрозуміти, що всі члени альянсу поділяють його повний захист», – наголошує The Economist.
Зокрема, це означає, що інші члени НАТО, відправляючи принаймні кілька військовослужбовців, ракет і літаків у країни Балтії (або в сусідньої Польщі), дадуть, на думку видання, ясно зрозуміти, що збільшені війська будуть стежити за тим, чи не продовжується агресія з боку Путіна.
«Найбільша провокація для Путіна – це невдалий захист від нього, а протистояти йому зараз недорого», – вважає The Economist. Інакше, підбадьорений попередніми перемогами, Путін може перевірити рішучість НАТО, змінивши реальну ситуацію (захопивши шматочок російськомовної Латвії, або, скажімо, створивши коридор через Литву в Калінінград) і відважитися на союз, щоб ризикнути ядерною війною. Більш ймовірно, що він вдасться до дестабілізації – саботажу на залізницях Балтії; вбивства росіян агентами-провокаторами; страйків, протестів і анонімних кібератак в масштабах всієї економіки. «Це зробило б життя нестерпним для жителів Балтії, не обов'язково викликаючи реакцію Заходу», – наголошує видання.
Тому, на думку The Economist, «краще вжити заходів сьогодні, аби Путін зрозумів, що скаламутивши воду, він не отримає нічого».
«Повітряний і кіберзахист регіону (країн Балтії та Польщі – Ред.) потребує вдосконалення. Наступний голова НАТО, якого буде призначено у вересні, повинен бути кимось, хто розуміє Росію, як, наприклад, колишній прем'єр-міністр Норвегії Йенс Столтенберґ, або міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський. Альянс повинен співпрацювати зі Швецією і Фінляндією і залишити двері відчиненими для їхнього членства. І всі члени повинні виконати свої обіцянки виділяти 2 % ВВП на оборону», – вважає видання.