«Відсутність виразних алгоритмів є головною відмінністю проросійських протестів у Донецьку від недавніх київських подій. Очевидно, що вся схема, яка від початку була розрахована на те, щоб просто «дзеркалити» Майдан й у відповідь на будь-які претензії казати: «А що, їм можна, а нам ні?», видавалася недієздатною ще на початковому етапі», – зазначає Казанський.
Він зауважує, що на Майдані люди не палили прапори своєї країни.
«Вони також, як і люди в Донецьку, були незадоволені діючим урядом, але дозволяли собі зневажливе ставлення лише до партійної символіки опонентів. Демонстранти на Сході України ставлять за мету приниження і знищення Української держави, маскуючи це під неприйняття Яценюка. Держави, у якій вони прожили більш як 20 років. Держави, герб і прапор якої надруковані в їхніх паспортах», – пише Казанський.
На його думку, саме проти держави спрямована їхня агресія, а «в промовах відчувається ненависть не до політиків, а до простих громадян з інших українських областей».
«Якщо Майдан захищав право кожного на свободу, то донецький антимайдан ставить за мету придушувати свободу тих, хто в меншості. Карати їх за відмінність», – заявляє він.
Детальніше про це читайте в статті Дениса Казанського «Бунт совєцьких» у № 12 «Українського тижня».