Ті там, нагорі, ми тут, внизу. Скрізь обговорюють дедалі більший поділ суспільства. І те, що розділяє людей, не завжди є справжніми матеріальними відмінностями. Часто населення сприймає багато речей інакше, ніж еліти чи експерти. Останніми роками значно зросли сумніви щодо переконань тих, хто ухвалює далекосяжні рішення.
Яскравий доказ відчуження людей від еліт або принаймні глибокої невпевненості пропонує опитування інституту досліджень суспільної думки Pew Research стосовно міжнародної торгівлі. Згідно з його результатами обмін товарами з іншими країнами німці називають принципово позитивним явищем, але вельми скептично ставляться до переваг, які вони отримують від нього у їхньому повсякденному житті.
Читайте також: Торгівля з ЄС: переорієнтація вдалася
Опитування проводилося з травня по серпень 2018 року в Німеччині та 26 інших країнах. Участь у ньому взяло понад 30 тис. осіб. Країни, щодо яких отримано результати, створюють близько двох третин глобального ВВП. «У багатьох розвинених державах люди не впевнені в перевагах вільної торгівлі», — каже директор Pew Research Брюс Стоукс.
Лише третина вірить у нижчі ціни
Щоб правильно класифікувати результати Німеччини, треба знати, що вона завжди визначала себе як торгову державу. Вже в роки економічного дива експорт зробив вагомий внесок у структуру валового внутрішнього продукту Західної Німеччини. Це також має наукове обґрунтування. Навряд чи якийсь тямущий економіст сумнівається в тому, що міжнародна торгівля вигідна споживачам. Згідно з панівною теорією від міжнародного поділу праці та вищого рівня достатку в підсумку вигоду отримують і працівники.
Загалом із цим погоджуються й німецькі громадяни. За даними Pew Research, 89% німців стверджують, що торгівля — це добре. Але тут з’являється проблема: після запитання, яку конкретну перевагу дає людям обмін товарами між країнами, впевненість швидко зникає. Лише третина респондентів (32%) заявила, що ширша торгівля привела до зниження цін. І тільки 38% вважає, що вона створює робочі місця.
Експерти посилаються на гору досліджень та практичний досвід, які показують, що транскордонний поділ праці знижує ціни. Так, на початку 1960-х років людина із Західної Німеччини, щоб дозволити собі новий телевізор, мала працювати 346 год. Сьогодні — лише 24 год.
В основі розрахунку лежить чиста оплата за годину, тобто після сплати податків та зборів. Таке здешевлення значною мірою ґрунтується на ефекті зниження цін від світової торгівлі: як майже всі електронні пристрої, телевізори виробляються в Китаї, тому можуть продаватися в Німеччині значно дешевше, ніж якби були випущені тут.
Зарплати дуже зросли
Щодо робочих місць взаємозв’язки дещо складніші. Економічна теорія вчить: німці правильно роблять, що переносять виробництво телевізорів і смартфонів до Піднебесної, зосереджуючись, наприклад, на високоточних верстатах та сервісах, які вони натомість продають китайцям.
Упродовж десятиліття після Другої світової війни країни Заходу намагалися поступово полегшувати транскордонну торгівлю. Незважаючи на певні невдачі, це був практично цільовий процес, який ґрунтувався на переконанні, що від якомога вільнішого обміну товарами матимуть користь усі, зокрема й працівники. Але саме в цьому питанні найбільше сумнівів щодо еліт та їхнього вчення. Лише 27% німців вважає, що торгівля може підвищити зарплати в Німеччині.
Для ФРН, яка багато експортує, це майже тривожний результат. Адже після спаду між запровадженням євро 1999-го та фінансовою кризою заробітна плата значно зросла: з 2007-го, за даними Федерального статистичного управління, на 26%. Покращилася й ситуація з робочими місцями. За останні 12 років кількість безробітних зменшилася на 2,3 млн. Німецький експорт за цей час збільшився приблизно на €500 млрд, а імпорт Німеччини — на понад €400 млрд.
Інші нації також скептичні
Отже, у німців є дуже вагомі підстави вважати, що інтенсивніша торгівля супроводжується покращенням ситуації на ринку праці. Проте, незважаючи на рекордну зайнятість, аж 34% респондентів думають, що торгівля знищує в країні робочі місця.
Читайте також: Відновлення завершується. Що далі?
Проте німці не найскептичніші стосовно наслідків міжнародної торгівлі. В інших країнах картина практично така сама: обмін товарами більшість визнає позитивним явищем. Але у відповідях на запитання про конкретні переваги панують безпорадність або скепсис. Приклад США: навіть після майже двох років постійних риторичних нападів на угоду про Північноамериканську зону вільної торгівлі та полеміки Дональда Трампа, спрямованої проти ЄС, 74% американців принципово підтримують транскордонну торгівлю. Як і в Німеччині, лише третина (36%) респондентів вважає, що торгівля приводить до збільшення кількості робочих місць, 31% пов’язує з нею підвищення заробітної плати.
Іміджева криза глобалізації
Деякі фахівці результатами не здивовані. Йорн Квіцау, економіст приватного банку Joh. Berenberg, Gossler & Co. в Гамбурзі, у відповідях вбачає іміджеву кризу глобалізації. Якщо теорія виявляє, що торгівля на макроекономічному рівні має переваги, це не означає, що всі отримуватимуть однакову вигоду. «Але це нічого не говорить про розподіл тих вигод», — каже економіст. Особливо в новій фазі глобалізації, де комп’ютеризація створює щось на зразок Winner-takes-all-ринків із трильйонними підприємствами, переваги торгівлі можуть іти на користь порівняно невеликій групі, тоді як значна частина суспільства майже виключена з прибутків.
«Дані щодо розподілу в США показують, що це може бути не лише в теорії, а й на практиці: доходи зросли в останні десятиліття передовсім у верхній п’ятій частині піраміди доходів», — зауважує економіст. Для решти населення торгівля означає диференційовану пропозицію товарів та зниження цін, але не обов’язково збільшення заробітної плати та гарантування роботи.
Квіцау, однак, вважає, що політика може зменшити невдоволення. Зокрема, через сприяння гнучкості ринку праці. Так кожен збереже шанс отримувати частину доходів від ефективності, що випливають із лібералізації торгівлі. Однак це передбачає, що держава інвестуватиме в освіту й підтримуватиме громадян під час її здобуття. «Так громадяни матимуть змогу постійно пристосовуватися до нових вимог ринку праці». Таким чином держава загального добробуту зменшила б труднощі тих, хто програв у світовій конкуренції.
У нових індустріальних країнах результати інші
Опитування Фонду Бертельсманна навесні засвідчило, що громадяни загалом позитивно ставляться до глобалізації та міжнародної торгівлі, але хотіли б мати більше безпеки, яка пом’якшувала б негативні наслідки. Так, 57% опитаних німців вимагали захисту від іноземних конкурентів.
Особливо великий у Німеччині, за даними опитування Бертельсманна, страх зростання соціальної нерівності через розмиття кодонів в економіці: «Навряд чи якась країна світу має таку значну вигоду від вільної торгівлі та глобалізації, як Німеччина», — каже Крістіан Блют, експерт з економіки у Фонді Бертельсманна. За його оцінками, міжнародну відкритість приймають у ФРН лише тоді, коли її супроводжує сучасна соціальна держава: «Тільки так можна досягти суспільного консенсусу в питанні відкритості торгівлі та уникнути протекціоністської торговельної політики».
Цікаво, що люди в нових індустріальних країнах, себто в країнах колишнього третього світу, до торгівлі ставляться переважно позитивно. Хоча зростання цін там бояться більше, ніж у промислово розвинених країнах. Натомість понад половина респондентів Pew (56%) певна, що торгівля веде до зростання кількості робочих місць, і 47% людей у цих країнах кажуть, що вона підвищує заробітну плату.
Читайте також: Точка глобального кипіння
«На ринках, що розвиваються, громадська думка часто пов’язує торговельну активність із більшою кількістю робочих місць та підвищенням заробітної плати», — каже Стоукс. Але є й винятки, такі як Аргентина, країна в кризі, де рекордно низький відсоток людей (54%), здатних бачити позитив у міжнародній торгівлі.
Окрім Аргентини, дослідники ніде не виявили такого негативного ставлення до міжнародної торгівлі, як в Італії, країні єврозони. Там лише 64% вірить у кредо еліт про те, що транскордонний обмін товарами — позитивне явище. Тільки 17% респондентів Pew вважає, що глобалізація створює робочі місця. Це вписується в те, що Італія нинішнього року отримала популістський уряд, який заявив про прагнення повністю переписати правила. І «Рух 5 зірок», і «Північна ліга» прийшли з обіцянками вимести старі еліти з посад.