"Для старіючих виробництв Донбасу російський ринок – це справді такий собі шанс продовжити агонію. Продати свою продукцію хоч кудись, де її ще беруть. Але чи допоможе така тактика вирішити проблеми в довгостроковій перспективі? Схоже, що лише одиницям", – зауважує Казанський.
"Адже є безліч прикладів зупинки українських заводів через проблеми зі збутом і рентабельністю виробництва. Скорочений робочий тиждень діє на низці донецьких підприємств і після потепління російсько-українських відносин. Росіяни зараз самі в кризі. В інтернеті, наприклад, можна знайти інформацію про складну ситуацію на Уралі, де останнім часом машинобудівні виробництва також мають великі труднощі", – наголошує публіцист.
Автор зазначає, що в умовах рецесії нарощувати виробництво і розвиватися можуть лише найбільш високотехнологічні та рентабельні підприємства. А таких в Україні небагато.
"І за недалекоглядність наших олігархів, які нічого не вклали в застарілі заводи у минулі роки, сьогодні доводиться розплачуватися всьому українському народу. Розплачуватися своїми європейськими перспективами і національними інтересами, за які тепер видаються інтереси високопоставлених чиновників із Партії регіонів.- Замість розвитку за новими стандартами нам пропонується стагнація, яка з часом тільки посилить відставання", – переконаний він.
Більше читайте у матеріалі "Продовжити агонію" у № 6 "Українського тижня".