Соцмережі: тихі бої

Світ
30 Липня 2018, 09:49

Попри гучні скандали, спроби втручання в діяльність найпопулярніших соціальних мереж не припиняються. Цьому не заважають і розслідування справи компанії Cambridge Analytica, яка використовувала приватну інформацію користувачів Facebook. Не припиняються вони й після заслуховувань керівника найпопулярнішої у світі соціальної мережі в Сенаті США або Європарламенті. Так, звичайно, майже всі компанії оголосили про зміни у своїх політиках безпеки, пообіцяли посилити боротьбу з виявами пропаганди та фейковими акаунтами (як-от Twitter, що нещодавно здійснив чергову хвилю видалення штучних користувачів, яких у травні й червні набралося понад 70 млн). Проте на практиці зробити це вкрай складно. Росія вміло користається слабостями демократичного Заходу, оголошуючи будь-які спроби керівництва соцмереж наступом на свободу слова та неприпустимою цензурою. Водночас, як і завжди, керуючись подвійними стандартами, намагається придушити незручні голоси.

Утім, вплив чиниться й на складніших, а від того менш помітних рівнях. Нещодавно з повідомлень мас-медіа стало відомо про те, що Facebook не повністю змінив деякі налаштування безпеки. Це потенційно могло призвести до витоку персональних даних користувачів. Ідеться про зміни в налаштуванні так званого прикладного програмного інтерфейсу (Application Programming Interface, API), тобто, простіше кажучи, заздалегідь створеного набору стандартних функцій, завдяки яким відбувається взаємодія зовнішніх програм і соцмережі. Зазвичай ці інструменти створюють самі власники ресурсу (операційної системи, сайта тощо), щоб допомогти програмістам, які пишуть до них програми. Так досягаються сумісність систем та коректність відображення і значно заощаджується час. Проте водночас у такий спосіб компанія — власниця ресурсу розкриває частину своїх даних, що може бути використано в злочинних цілях.

 

Читайте також: Бан в одні ворота. За що українців блокують у Facebook

Саме для уникнення таких випадків Facebook ще у 2014 році оголосив про внесення змін в елементи своїх API, щоб не допустити збір даних про користувачів сторонніми програмами. Але, попри це, деякі програми стали винятком із правил. Про це повідомили в спеціальному звіті керівництва соцмережі, що був підготовлений у червні цього року для Комітету з енергетики та комерції Палати представників Конгресу США. Facebook визнав, що деякі розробники дістали відтермінування змін API. Так вони мали налаштувати свої програми відповідно до нових вимог соцмережі. Сама компанія у звіті говорить про «невелику кількість» розробників. У реальності йдеться про 61 фірму, яка отримала «канікули» до травня 2015 року. Серед них поважні бренди зі світу автомобілебудування чи всесвітньо відомі виробники спортивного одягу, мас-медіа та розважальні сервіси. Втім, у списку є щонайменше одна дуже цікава компанія — Mail.ru, російський інтернет-гігант, серед найвагоміших активів якого, наприклад, соцмережі «ВКонтакте», «Одноклассники», «Мой Мир», їхні польські, литовські й латвійські аналоги One та Nasza Klasa, месенджер ICQ, сервіс інтернет-статистики Liveinternet. Крім того, станом на 2016 рік компанія володіла частками українських порталів Finance.ua, Nadavi.ua та пошуковиком Meta.ua. Про зв’язок російських соцмереж зі спецслужбами та їхню роль у роздмухуванні війни на Сході України вже написано достатньо. Варто лише зазначити, що серед ключових власників Mail.ru є олігарх Алішер Усманов, якого називають особистим другом Путіна. З липня 2014 року Усманов став контролюючим акціонером Mail.ru Group.

Офіційно Facebook говорить про нетривалий виняток із правил для Mail.ru і певні обмеження доступу, згідно з якими російські програми могли переглядати тільки список друзів користувача й начебто не могли збирати дані про вподобання та інтереси. Однак визнає, що такий доступ мало близько сотні інших програм російського інтернет-гіганта, які працювали до змін у політиці безпеки, деякі з них почали функціонування ще у 2009-му. Крім того, у звіті для конгресменів заперечується співпраця з російськими державними органами: офіційно компанія не відповіла на 34 запити Кремля, які отримала з 2013 по 2017 рік. Для посилення безпеки вона проводить перевірку своїх даних. І хоча на сьогодні внутрішні аудити не показали ознак зловживань із боку Mail.ru, керівництво соцмережі не може точно сказати, до яких саме даних і в яких обсягах був доступ, а також скільки інших зовнішніх компаній могло отримати персональні дані користувачів.

 

Читайте також: Соцмережі замість усіх інституцій

Історія із Facebook стає ще цікавішою, коли звернутися до персоналій. У компанії є підрозділ, який відповідає за реалізацію політики мережі (так офіційно називаються стандарти спільноти, за порушення яких можна дістати блокування). Він має кілька офісів за регіонами. Наприклад, одне з представництв опікується країнами СНД, зокрема Росією та Україною. Поміж керівників саме цього підрозділу є росіянка Ульяна Зініна. І хоча нині вона обіймає посаду у Facebook, російські джерела називають її то директором із взаємодії з органами державної влади РФ, то позаштатним радником у різних державних органах. Вона брала участь у комісіях із питань розвитку телекомунікацій та інтернету в Росії. До роботи в соцмережі була головним спеціалістом у Міністерстві інформаційних технологій та зв’язку РФ. Певний час працювала в компаніях «Яндекс» та Microsoft Russia. Між іншим, Зініна активно виступає за кордоном із доповідями з питань безпеки в соцмережі. Напевно, цього вона змогла навчитися в Комісії з інформаційної безпеки та кіберзлочинності при Російській асоціації електронних комунікацій. І тепер під її управлінням відбувається моніторинг порушень правил користування Facebook. Певним чином початок роботи Зініної збігається з хвилею блокування українських активістів, про які Тиждень уже писав (див. «Бан в одні ворота», № 16/2018). Таке покарання було застосоване проти українців і за поширення плакатів Андрія Єрмоленка, присвячених ЧС-2018, а також після флешмобу з оцінювання сторінки FIFA. Врятувати позитивний імідж чемпіонату без згадок про незручних політв’язнів для російської влади було надзвичайно важливо, тому були застосовані всі доступні методи.

 

Читайте також: Невіртуальний ефект. Наслідки блокування російських сайтів

Розстановка «своїх» людей для сучасної Росії практика не нова. Достатньо згадати Ґергарда Шредера, якому подарували посаду в Газпромі та Nord Stream AG, а також кишенькових політиків на кшталт Марін Ле Пен чи німецької партії «Альтернатива для Німеччини». Тому складно уявити випадковість потрапляння Зініної на таку цікаву посаду, яка відкриває можливості для контролю українського сегмента мережі. Так само важко повірити в нібито неупереджену Феміду у Facebook. Тим часом Україні вже зараз можна вставати в чергу з країн, у вибори яких втручалася Росія. Адже всі необхідні інструменти для цього є. Завдяки доступу до персональних даних про друзів і вподобань у Facebook можна сформувати спільноти за інтересами для вкидання потрібних повідомлень та коригування електоральних уподобань. А за допомогою блокування та видалення публікацій змусити замовкнути критиків із тверезим розумом. Попри всю непомітність, ця тиха війна вже триває. Хто в ній буде переможцем, побачимо вже за кілька місяців.