3 липня в Польщі набрали чинності положення Закону про Верховний суд, які зробили можливою відставку 40% (24 із 74) суддів Верховного суду країни. Зокрема і його першого президента Малґожати Ґерсдорф, попри те що Конституція, як повідомляють місцеві видання, гарантує їй каденцію до 2020-го. Згідно з новим законодавством, згадані вище 24 судді мають піти на примусову пенсію, оскільки у всіх них вік перевищує 65 років (раніше поріг був 70 років). Вже 3 липня опівночі, як пише Gazeta Wyborcza, 11 суддів Верховного суду пішли на такий примусовий відпочинок. Одинадцятою в списку була сама Ґерсдорф, яка пізніше, 4 липня, оголосила, що не йтиме у відставку, оскільки її каденцію гарантує Конституція.
Набрання чинності новим законодавством, а водночас протести проти нього в польських містах (хоч і геть не таких масових, як торішні) фактично збіглися в часі з виступом польського прем’єра Матеуша Моравецького в Європарламенті. Цей виступ був запланований, як пише Gazeta Wyborcza, ще кілька тижнів тому, коли польська влада все ще мала надію заспокоїти суперечку щодо Верховного суду. І він є частиною циклу дебатів із європейськими лідерами щодо майбутнього ЄС, однак перетворився на дискусії довкола судової реформи в Польщі.
Читайте також: ЄС запустив санкційну процедуру проти Польщі
У своєму виступі Моравецький намагався захистити нинішній стан справ у Польщі, даючи власне визначення популізму: «Спроби обмеження політики спільноти — це популізм. І неважливо, він антиєвропейський чи спеціально проєвропейський, оголошений під прапором ЄС». Він також наголошував на потребі «нового відкриття» європейського проекту як відповіді на теперішню ситуацію в ЄС. Проте, як зазначають польські видання, під чаc самої дискусії після виступу європарламентарів цікавили питання, переважно пов’язані з критикованими Європейською комісією законодавчими змінами в Польщі. Не обійшлося в промові польського прем’єра й без «українських біженців», які, за його словами, утекли з рідної країни через напружену політичну ситуацію, але не реєструються біженцями, оскільки легко можуть знайти роботу.
Під час дебатів лідер групи Альянс лібералів і демократів за Європу в Європейському парламенті Ґі Верговстадт закликав Моравецького «повернути Польщу до сім’ї демократичних європейських країн». За його словами, поділ у Європі на руку лише одній людині — Владіміру Путіну.
Лукаш Ґжиміславський у своїй колонці на сайті Gazeta Wyborcza пише, що Матеуш Моравецький зазнав поразки, бо ЄС вчиться на власних помилках. «Уже кілька років Євросоюз тестує сильна людина з Угорщини Віктор Орбан, він був піонером розвідки боєм і фактично дезорієнтував ЄС, який тоді не мав ні часу, ні сил, щоб охолодити його авторитарні прагнення», — пише оглядач. Тому вибір Качинського призначити англомовного екс-голову банку на посаду прем’єра, щоб відволікти увагу ЄС, не вдався.
Читайте також: Прем'єр Польщі прокоментував рішення ЄС щодо міграційної політики
Протести, що пройшли польськими містами, хоч і не такі масові, як раніше, але доволі численні. Крім того, на захист суддів Верховного суду виступили ще й поважні представники польської політики, як-от президент Лех Валенса. 4 липня він з’явився коло Верховного суду, де закликав «докласти всіх сил, щоб захистити суди». Польська опозиція (представники партій «Громадянська платформа» та «Сучасна») подякувала громадянам за участь у протестах і, як зауважує оглядач Rzeczpospolita Міхал Колянко, вважає, що саме завдяки протестам вдалося втримати першу президентку Верховного суду Польщі Малґожату Ґерсдорф на її посаді. «Інстанцією не керуватиме намісник президентського палацу», — наголосив депутат «Громадянської платформи» Борис Будка. Однак, за словами Колянко, найімовірніше, найближчим часом протести спадатимуть, якщо не буде нової ескалації. Він також каже про сподівання представників опозиційних партій, нібито значна критика Моравецького в парламенті «матиме довготерміновий ефект, який зможе полегшити «Громадянській платформі» поширення власного послання у європейських питаннях». Та представники керівної партії «Право і справедливість», із якими говорив оглядач, скептичні щодо такої думки, адже порівнюють цей виступ із виступом прем’єрки Шидло в Страсбургу, критика якої не дала жодного позитивного ефекту для опозиції.
ЄС починає задіювати правові механізми впливу на Польщу
Чи не відразу після перемоги на парламентських виборах восени 2015-го Ярослав Качинський заявляв, що реформування судової системи є однією з ключових цілей для нього та його партії. «Реформа» розпочалася з Конституційного суду, далі протягом останніх років зачепила суди різних рівнів — аж до регіональних і врешті дійшла до Верховного.
Читайте також: Сейм Польщі ухвалив зміни до скандального закону про Інститут нацпам'яті
У Брюсселі не раз висловлювали занепокоєння станом справ довкола судової реформи, а 20 грудня 2017-го Європейська комісія розпочала процес запуску так званої ядерної опції, ст. 7 Лісабонської угоди, через порушення спільних європейських цінностей і верховенства права. Однак Варшава так і не показала готовності відходити з обраного курсу.
2 липня Єврокомісія оголосила про запуск процедури порушення (infringement procedure), надіславши до Варшави лист-попередження щодо закону про Верховний суд, про це йдеться в її офіційному прес-релізі. На думку Європейської комісії, нове законодавство «підриває принцип суддівської незалежності, зокрема щодо неусування суддів, і таким чином не виконує зобов’язань за ст. 19(1) Угоди про Європейський Союз, а заразом і за ст. 47 Хартії основних прав і свобод Європейського Союзу». Польський уряд тепер матиме місяць, щоб відповісти на цей лист-попередження.