Зміни в законі про військову службу: важливі новації

Суспільство
26 Червня 2018, 15:47

Після двомісячного очікування 20 червня президент підписав Закон № 2397. Документ дасть змогу звільнитися зі служби військовим, які мають контракти до кінця особливого періоду, люди з пораненнями та інвалідністю зможуть працювати в ЗСУ, а вступний вік до вищих військових навчальних закладів зросте до 30 років.

 

Як відомо, 17 березня 2014-го в Україні ввели поняття «особливий період». Він почався після оголошення про мобілізацію й триває до завершення воєнних дій. Контракти всіх військових, які служили на той момент, «автоматично подовжили» до кінця особливого періоду. Такі самі контракти підписували ті, хто пішов до ЗСУ під час мобілізації чи після строкової служби. Особливий період розтягнувся на невизначений час, частина військових вирішила звільнитися, але їхній контракт і закон України такого не передбачали.

 

Читайте також: Порошенко підписав закон, що заохочує громадян до військової служби

 

7 січня 2017-го набрав чинності закон, що викреслив поняття «контракт до кінця особливого періоду». Відповідно до нього всі військові, що мали такі угоди, могли звільнитися протягом року, тобто до 7 січня 2018-го. Водночас перша категорія військових, яким «автоматично подовжили» контракт, дістала право на звільнення через 18 місяців із дати подовження його дії. Бійці, які самі підписали контракт до закінчення особливого періоду, повинні були відслужити по ньому не менше як 24 місяці. Далі Генштаб формував чергу тих, хто дістав право на звільнення.

 

Згідно з даними Генштабу, у 2017-му звільнилося 10% військових, які мали такі контракти. Але до кінця року не всі охочі встигли це зробити. Ті, хто дістав право на звільнення після 7 січня 2018-го, теж уже не могли піти з війська. Така колізія тривала півроку. «Протягом минулого року в Раді знали про проблему, але вирішити її швидше не спромоглися. Депутати розробили відразу кілька законопроектів, але через недосконалість комітет їх не підтримував», — розповідає координатор аналітико-координаційного центру ГО «Юридична сотня» Вікторія Лавренюк.

 

Читайте також: Базовий елемент. Хто зможе реалізувати потенціал країни

 

Після резонансу й обурення військових, щоб пришвидшити процес, відповідну правку внесли вже до другого читання підписаного президентом закону.

 

Після набрання ним чинності суперечність двох норм зникла й контрактники дістали право звільнитися. Як і раніше, якщо контракт автоматично подовжили, зробити це зможуть після 18 місяців із дати подовження. Якщо підписали контракт «до кінця особливого періоду», то повинні вислужити не менше ніж 24 місяці. Після цього терміну комбатанти мають право звільнитися протягом трьох місяців після написання рапорту. Якщо військовий дістав право на звільнення, але в цей момент виконує бойові завдання в зоні проведення ООС, піти з війська він може протягом трьох місяців після виходу з району виконання завдань.

 

Щоб уникнути одночасного відпливу кадрів, Генштаб складе графік і чергу звільнень. За неофіційною статистикою координатора «Юридичної сотні», звільняться близько 10 тис. військовослужбовців. Прогнозна цифра Міністерства оборони — 6–7 тис. «Перекриватимемо дефіцит кадрів із наявних ресурсів, тобто підвищуватимемо військових на вільні посади. Також прийматимемо нових громадян на військову службу за контрактом. Думаємо, це не стане проблемою й ми вирішимо кадрове питання», — сподівається начальник відділу формування військової кадрової політики Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України Віталій Бабіч.

 

Тенденція підписання контрактів за останній рік не змінюється: щомісяця до лав ЗСУ приходить близько 3 тис. осіб.

 

Читайте також: Яка в нас суспільна угода?

 

У Генштабі запевняють, що нікого не триматимуть. Хто має право на звільнення, може писати заяву відразу після набрання чинності закону. У «Юридичній сотні» додають: «Генштаб і Міноборони самі зацікавлені, щоб військові, які не хочуть служити, звільнилися. Вони демотивують інших і не настільки продуктивні, як вмотивовані люди. Краще на їхнє місце найняти того, хто має бажання служити».

 

Як продовжити службу після поранення

 

Другим важливим пунктом закону є те, що громадяни, визнані непридатними до військової служби, зможуть працювати у Збройних Силах. Це стосується насамперед тих, хто дістав поранення та інвалідність під час бойових дій на Сході. «Перелік посад уже погодило Міністерство оборони. Зазвичай такі люди можуть працювати у військових навчальних закладах, наукових і лікувальних установах, військових комісаріатах. Тобто там, де не потрібно бойової готовності. Міністр оборони ухвалюватиме рішення щодо кожного охочого», — розповідає Віталій Бабіч.

 

Щоб повернутися на службу, медичний експерт повинен зробити висновок, що людина придатна на певний перелік посад і може виконувати свої обов’язки.

 

«Це допоможе вирішити проблему укомплектування, оскільки зараз є недобір кадрів. Також люди, які мають бойовий досвід і мотивацію, зможуть повернутися на службу та реалізувати себе», — каже Вікторія Лавренюк.

 

Віталій Бабіч додає: «Ця практика поширена в США. Такі люди потрібні армії, вони також мотивуватимуть інших».

 

Водночас Служба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки відмовилися впроваджувати в себе це нововведення. На них положення закону не поширюється.

 

Навчання для ветеранів

 

Ще одна можливість з’явилася в тих, хто повернувся із зони бойових дій і хоче пов’язати свою кар’єру з військовою службою. Підвищиться максимальний вік для вступників до вищих військових навчальних закладів. Це 30 років.

 

«Раніше вступати можна було до 23 років. Часто люди з бойовим досвідом хочуть навчатися, щоб стати офіцером і продовжити військову кар’єру. Більшість із них старші, ніж вказаний вік. Раніше вони не могли вступити, тепер така можливість є», — зауважує координатор «Юридичної сотні».

 

Читайте також: Далекоглядність

 

Випускники вищих навчальних закладів здобувають звання лейтенантів. Далі вони можуть підписати контракт на офіцерську посаду.

 

Крім того, закон зрівнює граничний вік жінок і чоловіків у запасі. Їх розділятимуть не за статтю, а за званням. Раніше граничний вік перебування в запасі для чоловіків офіцерського складу становив 65 років, для рядових — 60, а для всіх жінок — 50, тепер усі офіцери лишаються в запасі до 65 років, а рядові до 60.

 

Також Кабмін сам встановить норму грошової виплати для військових, яких відряджають до державних установ чи організацій. «Наприклад, військовий відряджається для охорони правопорядку на мітингу, за це він додатково отримує кошти від МВС. Це було несправедливо. Хтось перебуває на фронті в окопі, у нього одна зарплата, а в тих, хто охороняє обласну держадміністрацію чи мітинги, — фактично дві», — пояснює Вікторія Лавренюк.

 

Закон набрав чинності 23 червня. З одного боку, він змінить кадровий стан ЗСУ в короткостроковій перспективі, оскільки відносно швидко звільняться тисячі військовослужбовців. А з другого, у довготривалій перспективі дасть можливість наповнити офіцерський склад новими випускниками ВНЗ, які вже мають бойовий досвід.