Нещодавно американське інтернет-видання Warontherocks оприлюднило матеріал про війну в умовах четвертої індустріальної революції (Warinthefourthindustrialrevolution). Авторами статті виступили генерал-лейтенант ЗС США у відставці Девід Барно, який командував Обєднаними силами в Афганістані з 2003 по 2005 рік та політолог доктор Нора Бенсахел з Школи міжнародної служби при Американському університеті (Вашингтон).
В цій статті автори вказують на принципові зміни в сучасних воєнних конфліктах. В першу чергу йдеться про зменшення значення досвіду попередніх війн. В цьому сенсі наводяться слова відставного генерала китайської народно-визвольної армії Хе Леї, який зауважив, що головною слабкістю КНР у порівнянні зі Сполученими Штатами є відсутність бойового досвіду в умовах сучасних реальних боїв. В той же час автори зазначають, що така думка Леї справедлива лише частково, адже набутий раніше досвід важить все менше в наступних конфліктах.
Читайте також: Винищувачі п’ятого покоління — гра на випередження
Звичайно, для людини є природнім брати проекцію минулого та планувати майбутнє на її основі, додаючи лише нові деталі. Однак у разі конфлікту між сучасними великими країнами такий підхід може не спрацювати,адже четверта промислова революція кардинально змінює уявлення про всі аспекти людського життя, в тому числі і війну. Такі зміни обумовлені характером самої революції – глобальний ефект від змін, їхнє охоплення та надзвичайна швидкість розвитку подій.Звичайно, фундаментальні принципи ведення війни залишаться без змін, з часів Клаузевіца. Однак синергія між елементами в епоху четвертої революції змінить театр бойових дій. На думку авторів це відбудеться в наступних аспектах: космос та кіберсфера, штучний інтелект та Bigdata, масовані атаки та високотехнологічне озброєння.
Так, космічний простір та кібернетична сфера, хоча і були здобутками третьої революції, але практично не використовувалися у воєнних цілях. В них не відбувалося битв, отже не було прецедентів для вивчення і, що головне, не було розуміння того, наскільки руйнівними можуть бути наслідки для сучасного суспільства. Особливо постраждати від таких дій можуть Сполучені Штатичерез їхню залежність від супутникових систем зв’язку та навігації.
Деякі науковці вже висловлюють свої застереження щодо небезпеки розвитку штучного інтелекту в умовах відсутності обмежень та регулювання. Військові розробки, які будуть базуватися на технологіях машинного навчання, роботизації та обробки великих масивів даних, можуть стати настільки швидкісними, що ефективне керування ними буде вимагати виключення людини з циклу прийняття рішень. І хоча передача машинам прав на рішення щодо знищення противника суперечить моральним принципам, але у майбутньому це стане необхідним для виживання на полі битви та здобуття перемоги.
Змін зазнає і стала тенденція останніх часів щодо переваги якості над кількістю. Американська армія роками вкладала значні фінансові ресурси для отримання найбільш технологічної високоточної зброї. Але в умовах нових технологій, все більше гравців можуть отримати доступ до відносно дешевих розробок, особливо завдяки 3D-друку. Саме тому сучасна армія має відмовлятися від використання дорогих, а тому малочисельних зразків на користь більш масових, більш дешевих й розумніших систем. Одним з прикладів такої концепції є використання рою мініатюрних автономних БПЛА, сила яких саме в їхній кількості.
Читайте також: Бойові лазери — зброя майбутнього?
Будуть поступово з’являтися і зразки озброєння, що побудовані з використанням технологій четвертої революції. Вже перестають бути фантастикою рейкові гармати, зброя керованого енергетичного впливу, гіпершвидкісні снаряди та ракети. Таке озброєння кардинально збільшить швидкість, радіус дії та руйнівну потужність далеко за рамки існуючих зараз зразків техніки. При чому в сенсі розробок та їхнього подальшого випуску та прийняття на озброєння, США мають що найменш одну вразливість у порівнянні з основними потенційними противниками на кшталт КНР. Так, на думку авторів матеріалу, занадто складна система держзамовлення в Америці значно гальмує процес передачі до військ нових зразків. А авторитарні країни мають перевагу у відсутності демократичного контролю на оборонними витратами, що дозволяє керівництву цих країн витрачати скільки завгодно на створення нової зброї.
Крім того, як вважають Барно та Бенсахел, існує фактор наявності таємної зброї, про яку наразі не відомо широкому загалу. Ці невідомі зразки можуть вперше з’явитися вже безпосередньо на полі бою і зараз неможливо передбачити як само вони можуть вплинути на динаміку битви. З іншого боку не можна виключати і такий варіант розвитку подій, що новітня зброя, яку приховано розробляє одна з країн в надії на перемогу, вже встигне стати неефективною, коли потрапить на фронт.
Читайте також: Куди прямує українська оборонка
Такі зміни призводять до того, що нинішні офіцери поступово наближаються до етапу, коли старі навички та уявлення про війну втрачають свій сенс. Тому майбутні командири мають розвивати свою креативність, щоб намагатися уявити щось абсолютно небачене раніше, візуалізувати те, як може виглядати майбутнє поле битви. В цьому сенсі автори згадують терористичну атаку 11 вересня 2001 року, як приклад незвичного методу ведення війни. Здатність до адаптації має стати головною рисою майбутніх військових лідерів, натомість старі доктрини, особистий досвід бойових дій та дорогеозброєння поступово будуть мати все менше значення для досягнення перемоги. Автори підкреслюють, що просте внесення змін до застарілих процесів та систем може стати катастрофою, в разі протистояння з противником, який вчасно зрозумів та зміг використати ті глобальні зміни які наближаються.