Експерти відзначають, що причиною стала помилка, допущена народними депутатами при спробі вийти з кризи. Наразі незрозуміло, чи свідомо вона допущенна, і чи має намір влада застосовувати ці норми, пише "Комерсант-Україна".
2 лютого набув чинності закон N732 -VII, який був прийнятий 28 січня і повинен був стати частиною компромісу між владою та опозицією. Документ оголошує недійсними дев'ять законів, прийнятих парламентом на скандальному засіданні 16 січня, включаючи закон N721 -VII, який вводить численні обмеження прав і свобод, криміналізує низку дій, пов'язаних з проведенням акцій протесту, а також посилює покарання за правопорушення.
Проте офіційна база законодавства, розміщена на сайті парламенту, не підтверджує, що такі норми дійсно скасовані – всі положення скандального закону залишаються чинними. Наприклад, у ст. 122 Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП ) як і раніше є параграф про штраф і вилучення транспортного засобу за рух колоною чисельністю більше п'яти автомобілів. Примітка до цієї статті свідчить, що апарат Ради прийняв до уваги припинення дії закону N721, але залишає новий параграф в КпАП.
Експерти не здивовані такою ситуацією і називають її причиною помилку законодавця. Колишній заступник міністра юстиції (2005-2006 роки) Дмитро Котляр пояснив, що причиною стала системна помилка в тілі закону N723, допущена депутатами. Справа в тому, що закони, прийняті 16 січня, були документами одноразової дії – ними вносилися зміни до інших законодавчих актів. 2 лютого, коли набув чинності закон N723 -VII, більшість законів від 16 січня вже виконувалися.
За словами Котляра, у Ради було кілька коректних варіантів дій для скасування норм від 16 січня.
"Логічно було б постановою Ради скасувати рішення про прийняття цих законів, констатувавши порушення процедури при голосуванні 16 січня. Парламент вибрав інший шлях – оголосив, що пакет нормативних актів від 16 січня втрачає силу. Але тоді потрібно було окремо прописати в тексті закону, що повертається колишня редакція законів, яка діяла до внесення в них змін. Чомусь депутати це не врахували", – дивується юрист.
Він також пропонує вихід із ситуації:
"Усі сторони повинні публічно заявити, що незважаючи на неоднозначність ситуації, всі ці норми дійсно скасовані і не будуть застосовуватися на практиці ні правоохоронними органами, ні судами. Потрібно щоб і Мін'юст, і адміністрація президента оголосили, що вважають їх "мертвими нормами". Така політична заява зменшить ризик, хоча і не гарантує, що завтра хтось не передумає і не оголосить, що норми знову діють. Крім того, депутати можуть звернутися до Конституційного суду, щоб той підтвердив їх легітимність", – наголосив експерт.
Наразі незрозуміло, чи має намір влада використовувати помилку депутатів і застосовувати скандальні норми. Джерела, ознайомлені з ситуацією в Мін'юсті, стверджують, що на сьогодні в міністерстві схиляються до визнання спірних норм недійсними. Проте офіційна позиція Мін'юсту, адміністрації президента і Верховного суду з цього питання досі не була оприлюднена.
Нагадаємо, 16 січня Верховна Рада ухвалила низку законів без обговорення шляхом підняття рук. Тексти деяких законів стали доступні лише після того, як депутати за них проголосували. Наступного дня президент Віктор Янукович підписав ці закони. Серед них – закон Олійника-Колесніченка, згідно з яким, зокрема, було визначено порядок реєстрації та функціонування громадських організацій – "іноземних агентів"; введено кримінальну відповідальність за наклеп і екстремістську діяльність, а також за втручання в роботу інформаційних ресурсів органів держвлади; посилено кримінальну відповідальність за масові заворушення, блокування та захоплення будівель тощо. Ухвалення цих законів викликало негативну реакцію західних політиків та офіційних осіб, а також міжнародних правозахисних організацій.
Крім цього, вони викликали хвилю силових протистоянь протестувальників і силовиків МВС. Зокрема, сутички розпочалися на вулиці Грушевського 19 січня. Згодом хвиля громадського невдоволення прокотилася регіонами, де відбулося захоплення протестувальниками державних будівель.
Після третьої зустрічі опозиції з владою для врегулювання ситуації міністр юстиції Олена Лукаш заявила, що було прийнято рішення про скасування прийнятих 16 січня законів, які отримали назву «диктаторських».
28 січня Верховна Рада скасувала дев'ять законів, ухвалених 16 січня. Разом з тим, Верховна Рада прийняла пакетом без обговорення чотири закони замість цих скасованих. 2 лютого закони нібито втратили чинність.