Процесія з кількох десятків людей доволі швидко рухається вулицею Грушевського у Києві. Люди поспішають, штовхаються, частина з них вибігла на проїжджу частину дороги. Майже у кожного в руках смартфон або фото- чи відеокамера. Дехто несе плакати.
Вся увага учасників процесії прикута до однієї особи. Періодично вони намагаються спілкуватися з нею, однак жінка лише іронічно посміхається та мовчить. Іноді вона обертається назад та промовляє: «Ми там слідчого ніде не загубили?»
«Я тут», – відповідає один із учасників ходи, який виділяється тільки тим, що замість камери або плакату у нього в руках папка з паперами.
«А куди ми йдемо, як думаєте?» – запитує автор у чоловіка, ідентифікованого як «слідчий».
«Та хіба ж я знаю».
«Куди ви ведете Надію?!», – долучається до розмови інший учасник.
«Та хто її веде?! Вона сама йде…» – відповідає «слідчий».
Так Надія Савченко у супроводі журналістів, своїх прихильників та працівників СБУ рухається подалі від будівлі Верховної Ради. Щойно парламент погодився зняти із неї депутатську недоторканість та дозволити затримання і арешт. У кожного з супутників Савченко свій клопіт.
Усі фото Станіслава Козлюка
«Надіє, куди ви йдете? Як ви прокоментуєте те, що щойно відбулося у Раді», – намагаються допитатися журналісти. Савченко мовчить.
«Рамзес-50… Рамзес-50, прийом. Щільніше до неї тримайся, щільніше!», – звертається до когось чоловік зі спеціальною гарнітурою у вусі. Хоча він одягнутий цивільно, однак з усього зрозуміло, що це працівник спецслужб: «Бл..ь. Я ж казав більше людей треба…», – каже він, вочевидь, вже до самого себе.
«Як думаєте, куди вона йде?»
«Думаю, що в СБУ», – відповідає чоловік.
Між тим, процесія вже вийшла на вулицю Мазепи. З усього видно, що спецслужбовець «під прикриттям» правий і Савченко рухається до будівлі Управління СБУ у Києві та Київській області, що на Аскольдовому провулку.
Читайте також: Питання руба
«Свободу попугаям! Свободу попугаям! No pasaran!» – кричить хтось із балкону сусідньої багатоповерхівки назустріч колоні. Випадкові перехожі зі здивованими обличчями дістають свої гаджети і також починають знімати відео. Зустрічний автомобіль сигналить мотив старої футбольної кричалки «Динамо» з Дніпра, Київ, Київ, Ура!» Зрештою, процесія таки доходить до управління СБУ. Перед тим як зникнути за дверима будівлі, Савченко нарешті звертається до журналістів: «Верховна Рада свій вибір зробила! Тепер вибір за вами, українці!» На годиннику близько о пів на третю дня.
Вибір Ради
Засіданння Регламентного комітету Верховної Ради, який першим повинен надати свій висновок поданням прокуратури щодо Савченко призначили на 8:30 ранку того ж дня. На площі Конституції біля Ради в цей час нічого не нагадує про головну подію дня. Учасники мітингів – як на підтримку, так і проти Савченко – ще не підійшли під парламент. Площу зайняли нацгвардійці спеціального батальйону Почесної варти та військового оркестру НГУ.
«Це Надю будуть із оркестром проводжати», – жартує хтось із журналістів. Насправді цього дня у Раді запланували урочистості з нагоди четвертої річниці Національної гвардії. Однак ці заходи залишаються абсолютно непоміченими на тлі Савченко.
Засідання комітету перенесли зі звичного приміщення на вулиці Банковій до конференц-зали парламенту. У ньому беруть участь і генпрокурор Юрій Луценко, і сама Надія Савченко. Нової інформації на комітеті не оголошують – про все вже було відомо з численних публікацій ЗМІ та заяв самої Савченко у телешоу. Генпрокурор каже про підготовку терактів, співпрацю з бойовиками та плани державного перевороту з фізичним знищенням владної верхівки. Савченко наполягає то на спецоперації разом з українськими спецслужбами, в якій вона брала участь, то на «сюрреалізмі, який вона створила» з метою аби українські політики нарешті зрозуміли, що відчувають люди на Донбасі, які щоденно перебувають під обстрілами.
Читайте також: Війна, злидні, популізм. Які виклики вважають головними на Банковій
Скорочено переповісти промову Савченко доволі складно. Вона згадує і про свою молодість у Збройних силах та сексуальні домагання з боку начальства, і про типологізацію агентів СБУ, і про те, що її не можна вважати психічно нездоровою, оскільки вона щороку проходила перевірки під час служби в армії. У певний момент Савченко викладає на стіл із сумки два плоди гранатів зі словами: «Вас усіх лякає, чи були у мене гранати в сумочці. Були». Пізніше, під час суперечок із Луценком, останній радить їй «жувати гранати», а вона пропонує їх «метнути».
У словах Савченко прикметні два моменти, з яких можна припустити її ставлення до певних подій та самої себе. Перший – її позиція стосовно подій на Майдані чотирирічної давнини. Вона не бачить жодної різниці між ними та своїми планами.
«Я вірю в Майдан, вірила і вірю», – каже Савченко під час відповіді на одне із запитань депутатів. Пізніше, після оголошення Луценком статей Кримінального кодексу, які їй інкримінують (насильницьке повалення конституційного ладу, створення терористичної організації, теракт тощо), Савченко скаже: «Юрію, ви щойно описали порядок того злочину, який ви вчинили в 2014 році… Тільки тепер ви боїтеся, що проти вас будуть діяти тими ж методами… Будьте готові завжди йти так як приходили: прийшли на крові, підете з кров’ю».
Згодом Савченко повторює майже ті самі слова під час завершального виступу в Раді: «Все, що зараз інкримінував мені генеральний прокурор і назвав це злочином – це точно його дії як лідера Майдану. У вас вийшло прийти до влади, не вийшло у народу змінити систему».
Другий епізод демонструє ставлення Савченко до власної ролі у суспільстві. Всі її промови зводяться до протиставлення «народу» і «влади», а якщо ширше політиків. Савченко – це «народ» і вона не має нічого спільного з чинною владою або політиками. Понад те, вона, як і народ, ненавидить їх усіх без розбору. Однак у певний момент така конструкція наражається на суперечність, яку Савченко залишає практично без відповіді.
«Я записав одну з ваших реплік. Ви сказали, що ніколи не кидаєте людей, які хоч трохи вам допомогли. То ви згадайте, вся Верховна Рада…», – починає депутат Дмитро Лубінець.
«Ні, це не про політиків! Я пробачаюся, це не про політиків. Ви допомагали собі, а не мені. Давайте не плутати», – перебиває його Савченко.
«…фактично всі народні депутати ходили з футболками Free Savchenko, їздили в Європу, США, виводили людей, особисто їздили в Росію, де їм погрожували, заарештовували і залякували… тому з поваги до людей, які робили все, щоб ви повернулися сюди…»
«Я вдячна цим людям», – знову перебиває Савченко.
«Тому, закінчуючи, ви не кидайтеся словами, що не забуваєте людей, які для вас щось зробили. У тому числі політики – це теж люди», – завершує Лубінець. Останні слова Савченко залишає без відповіді.
Читайте також: Привид "четвертої республіки"
Після завершення засідання комітету, який рекомендує Раді підтримати подання прокурора, і до розгляду питання у залі минає понад година. За цей час інформаційну картину дня спромігся розбавити власною персоною Володимир Парасюк. Він відмовляється від огляду працівниками УДО на вході до Ради. Нові правила огляду депутатів запровадили саме після історії з «гранатами у сумочці» Савченко. Парасюк миттєво опиняється в оточненні журналістів. Працівники УДО не відстають. Нардеп каже про вибірковість перевірок, однак вже біля дверей сесійної зали знімає ремінь, який кидає в одного з працівників УДО, а також виймає речі з сумки.
«А тепер скажіть, на якій підставі ви мене перевіряли? Є статус народного депутата. Ви будете сидіти, ви в першу чергу», – кидає нардеп на завершення своїм опонентам з УДО.
Савченко в цей час виходить до прихильників під парламент. Два нечисельні мітинги за та проти народного депутата стоять зовсім поруч. Іноді між учасниками виникають конфлікти. Одна із прихильниць Савченко вириває плакат із рук противників та розриває його. Проте подібного добра у тих ще вистачає. Наприклад, один із противників Савченко доволі поважного віку стоїть із плакатом «Тетя Надя, за что ты хочешь меня убить???»
Спілкування Савченко з народом завершене і вона йде до «гнилої ями», як вона згодом назве Верховну Раду. Перш ніж зайти до будівлі вона повертається до людей, здіймає кулак високо догори та промовляє: «No Pasaran!». Гасло, яке стало широковідомим після громадянської війни в Іспанії, цього дня популярне.
Слухання питання в сесійній залі знову починається з промови генпрокурора. Савченко в цей час виходить майже до самої трибуни та стає навпроти Луценка. Той дещо нервує, однак завершує доповідь. Підходить час найцікавішого – оприлюднення відеодоказів, про які сказано вже чимало. Проте дві спроби вивести відео на екран закінчуються технічними проблемами. Луценко про щось нервово говорить з Іриною Геращенко, яка також біжить поспілкуватися з дружиною генпрокурора Іриною. Після розмови та дзвонить комусь по телефону.
З третьої спроби відео нарешті виводять на екран. Після його перегляду можна виділити три речі, які Савченко все ж приховала під час своїх розповідей про «сюрреалізм». По-перше, відео ще раз дозволяє оцінити бачення Савченко власної ролі в історії.
«А хто буде Жанною д’Арк?» – питає у Савченко спецпризначенець після того як та розповіла йому про план перевороту.
«Жанна д’Арк і буде», – майже одночасно відповідають Савенко і Володимир Рубан, який теж є на відео. «Герої не вмирають, герої повинні бути мертві. Якщо не померла там, от хорошо», – додає Савченко згодом.
По-друге, Савченко не надто хвилює, що станеться після її вчинку.
«Якщо ти помреш, то хто далі буде?» «Віра (Савченко – Ред.)… Мені все-одно».
По-третє, судячи з записів, зміна влади мала відбутися не малою кров’ю.
«Мені потрібно 400 тисяч», – каже Савченко. «Грошей?» – питає у неї Рубан. «Яких грошей, Вова? Смертей».
Рубан пропонує репресії на шахтах і стадіонах. «А потом репресатор вводит смертную казнь на унічтоженіє», – додає на це Савченко.
Затримання
Рада підтримує усі три подання щодо Савченко. За це дають голоси переважна більшість присутніх депутатів. Послідовно проти низка нардепів з «Опозиційного блоку» та «За життя» – Вадим Рабіновіч, Євгеній Мураєв, Вадим Новинський, Нестор Шуфрич, Михайло Добкін, Євген Балицький, Ігор Шурма, Микола Скорик. До них приєдналися Аркадій Корнацький та Вадим Кривохатько з БПП.
Після голосування Савченко спокійно виходить через центральні двері Ради. Працівники СБУ чекають її біля бічного виходу. Вони починають бігти услід за журналістами, які чомусь перші дізнаються,куди виходить Савченко. Вона йде до готелю «Київ», де зустрічається з матір’ю, потім знову повертається у Раду.
Тут слідчий нарешті зачитує їй підозру та повідомляє про затримання. Савченко вдруге виходить із центрального входу до парламенту. Вона в оточенні журналістів, прихильників та працівників СБУ швидко рухається у бік вулиці Грушевського.