«Ви кажете, що підтримуєте зв’язок з Путіним. Чи просите ви його вивести війська з України і віддати Крим? Перестати переслідувати кримських татар і проукраїнських громадян?» – швидко говорить журналістка Ірина Ромалійська. Екс-президент Віктор Янукович про щось радиться із своїм адвокатом Віталієм Сердюком, облизує губи, зітхає, обіцяє говорити коротко.
Вже склалася певна традиція, що періодично президент-утікач має виринати в українському медіа-просторі й нагадувати про своє існування. Тим паче, що останнім часом для цього вистачає приводів: просувається в суді справа про обвинувачення Януковича у державній зраді, суд дав дозвіл на заочне розслідування щодо ролі Януковича у подіях 18-20 лютого 2014-го у Києві. До всього, колишній президент, який нині переховується в Росії, полюбляє періодично виходити поспілкуватися зі ЗМІ на прес-конференції. Здебільшого вони подібні одна на одну, а тези майже не відрізняються: «державний переворот», «праворадикальні угрупування», «референдум в Криму законний», «громадянська війна на Донбасі». Часом ще лунають історії про «замах на вбивство», однак, у цьогорічному виході Януковича в світ було кілька відмінностей. Не в останню чергу, завдяки судовим процесам, в яких він фігурує: справі про державну зраду (мова про лист Януковича до Путіна з проханням застосувати російську армію в Україні – ред.) та провадженні про роль у подіях 18-20 лютого 2014 року в Києві.
Читайте також: Війна, злидні, популізм. Які виклики вважають головними на Банковій
Після півгодинного запізнення президент-утікач таки прийшов на зустріч до медійників. Його супроводжували адвокати Віталій Сердюк та Ігор Федоренко. Нагадаємо, саме вони представляють інтереси колишнього президента в Оболонському районному суді в справі про державну зраду. Однак спілкування почалося не з традиційної промови, а з уривків італійського фільму «Україна. Приховані істини». У кількахвилинному відео присутнім у залі журналістам та телеглядачам демонстрували нарізку інтерв’ю із нібито грузинськими снайперами, які нібито підпорядковувалися свого часу Міхеїлу Саакашвілі, які нібито стріляли з готелю «Україна» 20 лютого 2014-го і по силовиках, і по протестувальниках. Правда, щодо їх свідчень виникає багато питань, а сам фільм вже назвали пропагандистським. Однак, судячи і з лінії захисту екс-беркутівців, і захисту Януковича, саме на цій версії найближчим часом наполягатимуть в судах.
Виступ
Суть вступної промови Януковича, здається, не міняється з лютого 2014-го. Або з осені 2016. Чи зими 2017-го. Він, як і раніше, говорить про праворадикалів, які «намагалися принести ідеї державного перевороту» до Криму, про «страхи» жителів півострова, про «референдум». Так було і цього разу.
«Вислови Кличка про те, що з півостровом вчинять ще жорсткіше, Тягнибока про те, що «вони все зрозуміють», зламаємо як віник… ці слова щодо жителів Криму – справжні плани учасників державного перевороту щодо жителів півострова… Висловлювання лідерів Майдану, ініціатива щодо скасування мовних законів, заклики придушувати мітинги незгодних з державним переворотом, заклики до побудови держави з українським стрижнем – підтвердили побоювання жителів Криму», – у притаманній для себе неквапливій манері читав з листочка Янукович.
Читайте також: Головний біль політтехнологів
Власне, щось подібне вже озвучувалося. Однак, цього разу колишній гарант Конституції зміг здивувати. А саме – він заявив, що влада після Майдану «здала Крим».
«Адже чому здали Крим? Влада робила все, аби його відштовхнути, спекатися проблемної території. А кримчани шукали способи, як себе захистити. Ідею шукати захисту в Росії підтримала більшість кримчан», – упевнено читав президент-утікач.
Не оминув він увагою і війну на Донбасі. На думку президента-утікача, жителі Донбасу просто «захищали себе від репресій». І жодної згадки про російську армію в Криму, російські прапори у Харкові, Донецьку, Луганську. Як і згадок про російських «відпускників».
«Після Криму радикали об’єдналися в батальйони і поїхали на Донбас. Це викликало реакцію у місцевого населення: захиститися від репресій, захистити свій традиційний спосіб життя», – продовжував Янукович.
Попутно пригрозив слідчим і прокурорам, що розслідують справи, в яких він фігурує. Мовляв, вони відповідатимуть «за законом за свої незаконні дії». Фінальним акордом стали заклики до відновлення миру на Донбасі, однак у доволі незвичний спосіб, про який Янукович раніше не говорив.
Читайте також: Золота акція виборів. Принципова невизначеність
«Український народ зубожів. Порошенко обіцяв завершити війну за дні. Я планую звернутися до країн-гарантів угоди від 21 лютого 2014-го, а також до США та Росії. Нам треба пропозиції з пошуку шляхів зупинення війни на Донбасі, відновлення знищеної інфраструктури та надання допомоги постраждалим», – завершив читання екс-президент.
Угода, про яку говорить Янукович, і справді була свого часу підписана між президентом України, представниками Німеччини, Франції, Польщі та опозиційними лідерами. І мова йшла про врегулювання конфлікту, пов’язаного між Януковичем з одного боку, та суспільством з іншого. Вона так ніколи і не була виконана. Оскільки після побоїща 18 лютого і масових розстрілів 20 лютого ані про дострокові вибори, прописані в угоді, ані про щось інше не могло бути й мови. Проте Янукович досі апелює до цього документа.
Про що питали
Запитання, які звучали від представників медіа, радше нагадували «теплу ванну». Бо ж навряд пропагандистські медіа, які не перший рік маніпулюють фактами щодо українських подій, будуть ставити питання про вантажівки з грошима, Хонку х Межигір’я чи спілкування Януковича з Путіним в останні дні Революції гідності. І також очікувано, що частина прес-конференції крутилася навколо теми «грузинських снайперів Саакашвілі» та давніх міфів, які тиражують російські медіа. Так, Пєрвий канал цікавився «снайперами», РІА «Новости» цікавилося «трьома П» – Сергій Пашинський, Андрій Парубій, Володимир Парасюк, – які нібито причетні до розстрілів на Інститутській. Янукович з цього приводу ділився із присутніми своїми думками, однак у вже звичній для себе манері, не відповідаючи прямо на запитання, давав відповіді.
«Стріляли у беззбройних майданівців, а керівники Майдану ходили там переконані в тому, що вогонь не скерують проти них. Документи (щодо ролі «грузинських снайперів – ред.) у судах, у адвокатів, у слідчих. Є розслідування вченого, Івана Качановського, який за гарячими слідами вивчав ці злочини й виклав їх у наукових висновках», – відповідав Янукович.
Читайте також: Заочний підсудний
Тут одразу варто зробити ремарку. Про дослідження такого собі пана Качановського і справді говорили в суді щодо розстрілів на Інститутській. Однак великої довіри цей документ не викликає. Зокрема, у ньому ігнорується той факт, що бійці «Беркуту» вели вогонь по протестувальниках. Однак, повернімося до Януковича. Його саме питали про роль свідка Петра Порошенка у справі про державну зраду. Втім, Віктор Федорович, здається, питання не зовсім зрозумів. До всього, далися взнаки давні страхи. Наприклад, Юлія Тимошенко.
«Порошенко зробив все, аби не допустити мене до судового процесу (суд щодо державної зради відбувається заочно – Ред.). І сьогодні тільки через ЗМІ я можу про це говорити (прокуратура заявила, що Янукович зможе брати участь в суді лише особисто, на відеоконференції дозволу не дали судді – ред.) . Беззаконня в судах, я не говорю зараз про себе, я кажу про беззаконня в цілому, яке відбувається в Україні… ніколи такого не було. Щоб масово вбивали журналістів (щоправда, імен Янукович не уточнив), затикали роти своїм опонентам (знову ж таки – кому конкретно, Янукович не назвав)… І цей суд, це не шоу артиста Тимошенк… Порошенко. Як ставитися до його виступу в суді? Він нічого не сказав з того, що мав сказати. Не сказав про те, що він мав зробити. Він мав почати розслідування», – говорив Янукович. Після він зазначив, що розслідувати мали вбивства Небесної сотні та силовиків.
Не минулося без конфузів. Представник «Вєсті. Україна» поставила Януковичу дещо дивне питання, від якого Віктор Федорович, як у свої кращі часи, почав радувати глядачів.
«Янукович – Росія. Порошенко – Мальдіви. Чи це ідентичні ситуації?» – питала журналістка.
Екс-президент розгублено покрутив головою на різні боки.
«Мальдіви? Росія? Що це?» – питав Янукович у мікрофон.
Однак Вєстямі представництво українських ЗМІ не обмежилося. Так, NewsONE, який вів пряму трансляцію, цікавився у Януковича, чому його позбавили можливості для участі в суді по державній зраді. Роман Цимбалюк з УНІАН питав, чи знав Янукович про те, що захоплення Криму Росією почалося 20 лютого (адже саме ця дата є на медалі «За повернення Криму»), і чого він хотів, коли просив про використання російських військ в Україні.
Кілька хвилин Янукович переповідав своє життя з 20 до 22 лютого, а потім коротко відповів: «Інформації про підготовку озброєного захоплення Криму у мене не було». Його адвокати додали, що інформацію про підготовку захоплення Криму 20-го лютого спростували свідки в суді. Відповіді на питання про лист до Путіна була цікавішою.
«Я писав до Путіна звернення таке ж, як 22 лютого писав до країн-підписантів мирної угоди. Різниця лише в тому, що в цьому зверненні до Путіна я посилався не на мирну угоду, підписану гарантами трьох країн, а на договір про дружбу і взаємну допомогу. Я вносив пропозицію про введення поліцейської миротворчої місії (що є не зовсім правдою, оскільки в самому листі мова йде про Збройні сили РФ). І друге питання цього листа – поінформувати світову спільноту про ситуацію в Україні, бо мої можливості були обмежені», – говорив Янукович.
Українські ЗМІ не закінчувалися. Так, ТРК «Україна» цікавилася, за який кошт Янукович живе в Росії п’ятий рік.
«Мені сьогодні ніхто не заздрить. Ви мені вірите, га? У мене сім’я, син. Здорова, молода людина… Я не рахую ваші гроші, а ви не рахуйте мої», – роздратувався Янукович.
У наступних відповідях екс-гарант повернувся до своєї ідеї переговорів щодо миру на Донбасі з бойовиками й підписантами угоди від 21 лютого 2014-го. Навіть встиг сказати, що має зв’язок із Владіміром Путіним і зустрічається із земляками, які «як чєлнокі» їздять на неконтрольовані Україною території Донбасу, однак ідилію знову зіпсували українські ЗМІ. Телеканал 112 просив пояснити, звідки гроші на проживання в Росії і що за історія сталася із 1,5 млрд Януковича.
«От ми зараз у будівлі перебуваємо. Було б не правильно, якби я коментував, за чий рахунок її утримують. Я ж тут у гостях, – говорив колишній президент, – А от ви ЗМІ. Чому ви не добиваєтесь, аби влада поінформувала суспільство, що це був за суд, що за рішення про 1,5 млрд» – бідкався Янукович і додавав, що знає менше за журналістів.
Тепла ванна перетворилася на холодний душ на останньому питанні, яке українській журналістці довелося вибивати у модератора. Допомагав їй в цьому адвокат Сердюк.
«Здається, ми говоримо про різні листи. У вашому зверненні до Путіна, яке завдяки Віталію Сердюку знають напам’ять всі журналісти, про яких миротворців мова? Ви просите використати ЗС РФ на території України. Скажіть, що ви отримали за це? Які обставини підписання цього листа? І питання ще одне – ви кажете, що маєте контакт з Путіним. Ви кажете, що тримаєте зв’язок з Путіним. Чи просите ви його вивести війська з України і віддати Крим? Перестати переслідувати кримських татар і проукраїнських громадян?», – говорить Ромалійська.
Янукович, здається, незадоволений. Прямо на питання не відповідає.
«Відповім коротко. На всі питання, які ви поставили, я відповів. Але для вас особисто відповім на одне питання. Я це звернення, записуйте, звернення, написав 1 березня 2014 року в місті Ростов. У першій половині дня. Я його відправив до МЗС. Я був не сам. Зі мною була достатня кількість людей. Ми довго радилися. Бо треба було знайти правильну позицію і причину нашого звернення. У нас обґрунтуванням звернення був договір про дружбу і співробітництво. А заява – це додаток», – завершив Янукович.
Питання про російську армію та переслідування українців лишилися без відповіді.