Офіційно Польща має президента й прем’єр-міністра. На практиці в країні є ще й третє джерело влади — Ярослав Качинський, голова правлячої партії «Право і справедливість», якого багато хто вважає справжнім лідером держави. Відтоді як ПіС прийшла до влади, вона намагається збільшити контроль над судами, державними ЗМІ та підприємствами. Європейська комісія звинувачує її у спробах послабити верховенство права й погрожує позбавити Польщу права голосу в Раді ЄС. Однак найновішою перепоною для «реформ» судової системи від ПіС є не європейські чиновники чи опозиція, а президент Польщі Анджей Дуда.
У липні, після масових протестів, Дуда несподівано скористався правом вето й не підписав двох суперечливих законів щодо судової системи. Минулого місяця він подав на розгляд парламенту альтернативні версії. У його законопроектах суперечливі пропозиції ПіС пом’якшено: замість того щоб уповноважувати уряд звільняти будь-якого суддю Верховного суду, новий закон знижує пенсійний вік служителів Феміди до 65 років. Таким чином, близько 40% чинного складу суддів, яким уже за 80, до кінця року доведеться піти на пенсію. Уряд небезпідставно наголошує, що польська судова система роздута, неефективна й переповнена людьми з комуністичної доби.
Також відповідно до законопроектів Дуди члени Національної судової ради, яка призначає всіх суддів, мають обиратися більшістю з трьох п’ятих голосів Сейму, а не простою більшістю, як пропонувала ПіС. Таким чином, депутатам від цієї партії, яка має незначну більшість у Сеймі (нижній палаті парламенту), буде складніше просувати лояльних до себе людей. Качинський у спробі напоумити Дуду відклав голосування за законопроекти.
Вето Дуди — це боротьба за власну автономність. У 2015-му маловідомого 43-річного депутата Європейського парламенту обрали президентом як поміркованого консерватора. Формально Дуда вийшов із ПіС, але донедавна зберігав вірність партії. Однак улітку він завадив призначенню кількох генералів усупереч міністрові оборони — соратнику Качинського. Через вето на законопроекти про суди президент нажив собі противників, зокрема в особі міністра юстиції, який програє від змін до законодавства, пропонованих Дудою. На обкладинці свіжого числа тижневика Sieci Prawdy, яке підтримує ПіС, красувалося гасло «Czy prezydent jest z nami?» («Президент із нами?»). В інтерв’ю, опублікованому в цьому числі, Качинський наголосив на «істотних розбіжностях у поглядах» із Дудою.
Читайте також: Не потонути. Чи є місце Україні в ініціативі «Тримор’я»?
ПіС провела в парламенті вже половину своєї каденції, і вона досі задає тон, підкріплюючи свої позиції соціальною політикою, зокрема новими виплатами на другу дитину в родині й на наступних, а також відмовою приймати біженців із Близького Сходу в межах квот ЄС із розподілу мігрантів. ПіС підтримує близько 40% поляків, правоцентристську «Громадянську платформу» — 21%, а лібералів із партії «Новочесна» — 9%. Тим часом Дуда стає ще популярнішим. Після ветування законопроектів «Права і справедливості» його рейтинг підскочив: тепер президента підтримує близько двох третин польських громадян. У конфлікті навколо судової системи насправді йдеться про «майбутнє держави», заявив Дуда в інтерв’ю правому тижневику Do Rzeczy. Якщо президент змусить прихильників жорсткої політики до компромісу, це буде відчутно далеко за межами Польщі.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com