Вчора, 15 жовтня, в Австрії відбулися дострокові парламентські вибори. Очікувану перемогу здобула Австрійська народна партія на чолі із наймолодшим міністром закордонних справ ЄС, а тепер майбутнім наймолодшим канцлером Себастьяном Курцом. Під питанням залишається лише те, з ким Австрійська народна партія (АНП) створить урядову коаліцію.
«Себастьян Курц – новий канцлер змін, чи все-таки червоно-блакитні?», – із таким запитанням у заголовку оприлюднила статтю австрійська газета Kurier майже одразу по закінченні голосування. Аналізуючи відомі на той час результати виборів, журналісти говорять про безпосередніх переможців перегонів та тих, хто їх програв.
«Наразі можна думати про усі варіанти коаліцій між переможцями — АНП, Соціал-демократичною партією Австрії (СДПА) та Австрійською партією Свободи (АПС). Курц отримує дозвіл формувати уряд. Усі хочуть говорити з усіма. Образливо за зелених. Їх безперервно обирали протягом останніх 31 років, а тепер вони ймовірно більше не будуть представлені у парламенті», – пише Kurier.
Читайте також: Електоральна гімнастика. Які настрої панують в ЄС
Чому червоно-блакитні? Червоний – колір австрійських соціал-демократів. Блакитний – праворадикальної Австрійської партії Свободи. Варіант такої коаліції австрійське видання Kurier не виключає. Інше австрійське медіа Heute пише про такий варіант, як про найменш імовірний. Хоча автори останнього також відзначають, що якщо дотепер така коаліція розглядалася червоними як «No-Go», то зараз вона можлива. Як приклад подають той факт, що червоно-блакитні працюють разом у землі Бурґенланд. Серед захисників такої коаліції на федеральному рівні, як пише видання, і міністр оборони та спорту Ганс-Петер Доскоціл. Тим не менш подібний сценарій був би нечуваним для європейських соціал-демократів і поки що радше з розряду фантастики.
Найбільш звичною для австрійців була би велика коаліція – це типовий склад уряду для повоєнної Австрії. Коаліції іншого складу можна полічити на пальцях.
Соціал-демократи і народники не відкидають спроби створити цю коаліцію. Однак відносини очільників обох партій заплямовані скандалами, що перетворили нинішню передвиборчу кампанію в Австрію у найбруднішу за всю історію країни. Один із найпомітніших її моментів – це так звана «Афера із Зільберштейном»: австрійські соціал-демократи користувалися допомогою ізраїльського політконсультанта Тала Зільберштейна, якого звільнили влітку, після того, як його арештувала ізраїльська влада за звинуваченням у відмиванні коштів. За кілька тижнів до виборів стало відомо, що саме Зільберштейн стояв за брудною кампанією з використанням антисемітської та расистської риторики, спрямованою проти Себастьяна Курца. Тож імовірність такої коаліції поки дуже мала, але вона існує. Нинішній голова СДПА Крістіан Керн, як пише Kurier, зазначав, що вестиме переговори із АНП із «почуття відповідальності», хоча й оголосив свій відхід до опозиції через втрату своєю партією першого місця. Видання Heute зазначає, що соціал-демокаратам слід змінити лідера, аби така коаліція стала більш імовірною.
Читайте також: Якими є позиції проросійських партій в країнах Вишеградської четвірки та Австрії
Остання урядова коаліція, що складалася з червоно-блактитних, урядувала в Австрії з 2000 до 2007 року. Тоді її сформувала Австрійська народна партія та правопопулістська Австрійська партія Свободи. Такий варіант більшість аналітиків вважають найбільш ймовірним і цього разу. Себастьян Курц за два тижні до виборів в інтерв’ю німецькому тижневику Der Spiegel не заперечив цієї можливості, але й зазначив, що може собі уявити коаліцію меншості. Однак для останнього варіанту до парламенту мали би пройти ще хоча б зелені, і з кращим результатом. Курц у розмові із Der Spiegel сказав, що праві чи ліві для нього — це «шухляди минулого» і він згоден урядувати із будь-якою із двох найбільших партій – СДПА чи АПС, а «в надзвичайній ситуації» без них.
Однак червоно-блакитна коаліція викликає багато зауважень і неодмінно призведе до протистоянь між австрійським урядом та ЄС. Найбільше занепокоєння участю правих популістів в уряді Австрії виникло у британській пресі. Так, The Independent згадала, що минулого разу, коли свободівці були в уряді, ЄС наклав на Австрію дипломатичні санкції. Утім, німецькомовні видання відзначають програмну близькість свободівців і народників. «Обидві партії мають схожі підходи до економічної політики. Обидві хочуть значно знизити податковий тиск – АНП на 12 мільярдів євро, АПС на 16 мільярдів», – пише Heute. Видання відзначає схожі елементи програм в обох партій і щодо сімейної політики. Важливим є питання міграційної політики. Згідно з опитуванням, оприлюдненим на сайті австрійської газети Der Standard, вирішення проблем із біженцями було однією із основних причин підтримки правих популістів з боку австрійців.
В контексті України остання коаліція є найбільш незручною і означає, що з Відня проросійська риторика тепер лунатиме на урядовому рівні. Крім того, представник АПС був присутнім на «референдумі» у Криму у 2014 році. А голова партії Ганс-Крістіан Штахе полюбляє їздити до Росії і після того «референдуму» критикував тодішній австрійський уряд за те, що в Криму не було жодного спостерігача від їхньої країни.
На противагу цьому, звісно, Себастьян Курц не раз бував в Україні і має гарні стосунки із міністром закордонних справ Павлом Клімкіним.
Наразі, як повідомляє австрійська преса, не порахованими є ще 750 тис. голосів, а це майже 10%, що може дещо змінити ситуацію. Однак тенденції вже зрозумілі.