"Плебісцит спровокував тривогу та шок у Європі, де багато хто засудив насильство з боку поліції, але також був стурбований тим, що каталонські сепаратисти порушували конституцію", – пише про референдум у Каталонії американська The Washington Post.
Згідно з інформацією уряду Каталонії, 90% учасників референдуму проголосували за незалежність. Однак, як пише The Guardian, у самому референдумі взяли участь лише 43% тих, хто має право голосу (5,3 мільйони каталонців можуть голосувати). "Каталонський уряд оголосив, що 90% серед майже 2,3 мільйонів виборців проголосували за незалежність. Проте декілька проблем стоять на шляху до консенсусу щодо голосування: ці цифри не можна незалежно перевірити, реєстри голосування базувались на переписі, чия чинність оскаржується, і, що найголовніше, Конституційний суд Іспанії наказав відкласти референдум", – пише The New York Times.
Світові видання загалом з пересторогою реагували на події у Барселоні в неділю, де у сутичках поранення отримали понад 800 цивільних громадян та десятки поліцейських.
Центральна влада Іспанії, як повідомляють західні видання, надіслала до Каталонії для протистояння референдуму поліцейських із інших регіонів країни, і вони задля конфіскації бюлетенів та обмеження доступу до дільниць подекуди вдавалися до застосування гумових куль та кийків. Дехто із тих, хто прийшов голосувати на дільниці був готовий протистояти поліцейським і це виливалося у картинку, коли поліцейські відтягували мирних громадян чи били їх кийками. Цікаво, що представники комунальних служб Каталонії та навіть місцеві поліцейські виступали в основному на захист тих, хто прийшов проголосувати. Є навіть відео, де каталонські пожежники захищають натовп від поліції.
La Guardia Civil comienza a marcharse al grito de "fora fora" pic.twitter.com/iQJbdCRU2d
— Ion Telleria Barrena (@iontelleria) October 1, 2017
Передумови протистояння
Каталонія – один із сімнадцяти автономних регіонів Іспанії. Він має серйозні повноваження у сфері охорони здоров’я, освіти та зборі податків. Цей регіон також один із найбагатших та найбільш індустріалізованих у країні. Однак Каталонії також доводиться платити податки і Мадриду і, як пише CNN, такий стан справ не дуже подобається керівництву регіону та політикам, що підтримують незалежність. На їхню думку, механізми розподілу податкових надходжень є більш несправедливими у багатших областях.
“Каталонія вже давно скаржиться, що її доходи субсидують інші частини Іспанії. У регіоні проживає близько 16% населення Іспанії, але розташована більшість виробничих та фінансових секторів країни”, – пише видання.
Крім того, каталонські націоналісти стверджують, що вони є окремим народом з власною історією, культурою та мовою, і що вони повинні мати “більшу фіскальну незалежність”.
Читайте також: Невизнаний референдум. За що і як голосувала Каталонія
Це вже не перше таке голосування у регіоні. У 2014-му вже відбувалося схоже голосування, яке тоді каталонська влада назвала й сама “неформальним”, де 80% учасників проголосували за незалежність. Однак і тоді, як і тепер у голосуванні взяли участь лише 42% населення, що має право голосу. Тодішній лідер Каталонії Артур Мас оголосив, що такий результат мав би стати приводом для формального референдуму щодо незалежності регіону. Однак іспанський уряд у Мадриді стверджує, що таке голосування є незаконним, базуючи свої думки на основі іспанської конституції 1978 року, яка вимагає "нерозривної єдності іспанського народу".
Центральна іспанська влада влітку намагалася різними методами уникнути проведення недільного референдуму. Так, ще на початку вересня Конституційний суд наказав призупинити дію законодавства щодо референдуму, яке раніше проголосували у парламенті Каталонії та яке дозволяло провести голосування за незалежність. Каталонська поліція також отримала наказ вилучати бюлетені для голосування, чого вона не робила.
Російський слід?
Найбільша іспанська газета El Pais у статті на англомовній версії свого сайту досліджує російську позицію щодо референдуму у Каталонії. Попри те, що офіційна Москва в особі міністра закордонних справ Лаврова та президента Путіна висловлюється за територіально цілісність Іспанії, аналіз російських державних медіа, які є рупорами офіційної позиції Кремля, свідчить, на думку авторки матеріалу, про дещо інше.
"Росія використовує референдум у Каталонії у своїй боротьбі проти Брюсселю", – з таким заголовком вийшов цей матеріал у El Pais.
"Офіційні російські ЗМІ говорять про Каталонію, однак за ціль мають Брюссель, використовуючи референдум як зброю", – пише авторка матеріалу Пілар Бонет. Каталонський референдум, зазначає Бонет, подається як одна із багатьох європейських проблем, а також як доказ неефективності та провальності європейського проекту та понад те "усіх західних проектів". Подача каталонського референдуму таким чином – це тренд, який присутній у російських ЗМІ ще з 2013-го року. "З різними нюансами та інтенсивністю така позиція застосовувалася в контексті України, виборів у Франції та Німеччині, брексіту та міграції", – пише Бонет.
Читайте також: Референдум розбрату. Чергова спроба Каталонії відділитись від Іспанії
На думку авторки матеріалу, Каталонія також підходить у цей контекст, попри те, що подача матеріалу не є ані такою ж інтенсивною чи агресивною як проти Гіларі Клінтон під час американських виборів 2016-го року. "Референдум є більше ланкою у ширшій стратегії послаблення ЄС через акцентування уваги на проблемах її членів", – пише Бонет. Метою таких дій, вважає авторка, є скасування санкцій накладених на Росію через анексією Криму.
Бонет відзначає у матеріалі, що згідно із висловлюваннями міністра закордонних справ Сєрґєя Лаврова та речника Кремля Дмітрія Пєскова, Москва підтримує територіальну цілісність Іспанії, проте події в Україні свідчать, що російська офіційна позиція не завжди є відвертою. На думку авторки, політичні механізми у Росії схожі на айсберг: у видимої офіційної частини завжди є ще невидима, готова рухатися у напрямку, який вкаже Кремль.