Переживши 65 пленарних засідань й ухваливши аж 125 законів, 186 постанов та інших актів, депутати ще в середині липня закрили свою VI сесію і, зітхнувши на повні груди, пішли на канікули. Із відчуттям виконаного обов’язку, із розумінням, що робота не вовк і в ліс не втече, що літо це не час для виснажливої праці, бо в спеку закипає мозок. Не допомогли навіть умовляння спікера Андрія Парубія продовжити роботу поточної сесії. Хоч як він намагався переконати обранців ще трохи попрацювати, тричі ставив цю пропозицію на голосування, однак щире переконання законотворців, що відпочинок для них діло святе, аби надалі працювалося якісно й результативно, узяло верх. Така вже особливість професії…
Інша справа урядовці. Ті працюють, мов бджілки, не перестають гарувати навіть коли термометр у затінку показує за 30. І хоча багато хто переконаний, що це лишень імітація й насправді чиновники теж не відмовляють собі в задоволені поніжитися на пляжах у перервах між засіданнями уряду, результати вказують радше на протилежне. Тиждень вирішив проаналізувати творчий доробок уряду за останній місяць і виявив, що похвалитися йому, окрім мегапотужного будівництва доріг, таки ще є чим.
Читайте також: Між бажанням та спроможністю
Наприклад, ще в липні внесено зміни до перспективних планів громад Вінницької, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Черкаської та Чернівецької областей. Тепер ці громади матимуть підстави для переходу на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом, зможуть самостійно забезпечити належний рівень надання послуг у сферах освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, ЖКГ. Також було схвалено фінансовий план Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на 2017 рік, який передбачає збереження фінансової стабільності енергохолдингу та не загрожує підвищенням ціни на газ для споживачів. А ще затверджено новий порядок державної атестації наукових установ. Відтепер оцінювати результати їхньої діяльності будуть не міністерства та президії академій наук, а незалежні експертні групи. Якщо виявиться, що установа працює неефективно, її реорганізуватимуть чи ліквідуватимуть, і навпаки, у разі позитивної оцінки нарощуватимуть обсяги підтримки. Новий алгоритм атестації дасть змогу сформувати прозору й об’єктивну систему оцінювання наукових установ незалежно від сфер їхнього підпорядкування, вважають урядовці. А ще вони всіляко намагаються боротися з плагіатом, тому, власне, й вирішили запустити Національний репозитарій академічних текстів. Це буде така собі розподілена електронна база даних, яка складатиметься із центральної та локальних частин — репозитаріїв вищих навчальних закладів та інших інституціональних учасників. Туди включатимуть усі академічні тексти незалежно від дати їхнього створення та оприлюднення: дисертації та автореферати, статті в наукових виданнях, монографії, наукові видання, депоновані наукові роботи, кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти тощо. І все це для того, щоб полегшити проведення експертиз академічних текстів на запозичення.
Ще одним своїм рішенням урядовці заповзялися спростити порядок в’їзду для адвокатів і правозахисників на територію окупованого Криму. Тепер для перетину адміністративної межі з тимчасово окупованою територією правозахисникам Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України надаватиметься спеціальний дозвіл. А щоб цю межу, про яку мова вище, якнайшвидше можна було витерти й забути, а окуповані території повернути, на пропозицію міністра оборони Степана Полторака Кабмін вирішив посприяти підготовці кваліфікованих танкістів. Для початку, реорганізувати факультет військової підготовки Національно технічного університету «Харківський політехнічний інститут» і перетворити його в «Інститут танкових військ» зазначеного університету, а далі відкрити ліцей у Червонограді й подбати про передачу факультету Кам’янець-Подільського національного університету до складу Національної академії сухопутних військ.
Серйозно взялися в уряді й за проблему реорганізації совкових військкоматів. Ухвалено пілотний проект щодо створення на матеріально-технічній базі Чернігівського обласного військового комісаріату Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Завдання цієї установи не лише займатися удосконаленням порядку комплектування військ, особовим складом та організацією оборонно-мобілізаційної роботи, а й забезпечити та впровадити нову ефективну систему обслуговування та надання сервісних послуг по соціальному захисту як військовослужбовців, так і членів їхніх родин, резервістів, ветеранів війни та пенсіонерів Збройних Сил та інших військових формувань України. Проект мав би запуститися з 1 серпня.
Читайте також: Точка втрати рейтингу
Не обійшлося й без турботи про сільгоспвиробників. Уряд вирішив розширити перелік банківських установ, до яких ті зможуть звернутися для отримання 20% компенсації за придбання сільськогосподарської техніки й обладнання вітчизняного виробництва. Зокрема, зробити це можна буде не лише через державні банки, а й через ті, у статутному капіталі яких 75% і більше належить державі. Основна мета рішення — максимально розширити можливості сільгосптоваровиробників якомога комфортніше скористатися програмою підтримки, у рамках якої на 2017 рік передбачено 550 млн грн, на 2018-й планується збільшення до 900 млн грн, а у 2019–2021 роках — до 1,5 млрд грн.
Ще однією своєю постановою Кабінет Міністрів вирішив підкинути грошенят роботодавцям, які створюють нові робочі місця. На цю богопотрібну справу вирішено потратити в 2017-му аж 1 млн 400 тис. грн. Ну, а на закуску ще й пообіцяли створити до кінця 2017 року реєстр отримувачів житлових субсидій, аби, налагодивши єдиний державний облік таких, підвищити ефективність надання відповідної допомоги населенню. Отак от.
Власне, останніми днями липня урядовці встигли зробити ще чимало цікавого. Наприклад, внести ПАТ «Магістральні газопроводи України» до переліку об’єктiв права державної власностi, що не підлягають приватизації, ухвалити технічне рішення про ліквідацію концерну «Антонов», фіналізувавши попередні кроки з реструктуризації авіабудівельної галузі та передачі підприємств — учасників концерну в підпорядкування державному концерну «Укроборонпром». А ще на пропозицію Першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва ухвалено постанову, яка дає можливість звільнити підприємства літакобудування від сплати ввізного мита й ПДВ на комплектуючі товари до 1 січня 2025-го за умови, що вони дотримуватимуться вимог щодо обсягів ввезення та їхнього цільового використання.
Серпень у послужному списку видався ще продуктивнішим, навіть незважаючи на традиційний подієвий застій у всіх сферах життя країни. Чи то перегрівшись на сонці, чи то пройнявшись долею «Поліграфічного комбінату «Україна», 9 серпня Кабінет Міністрів ухвалив рішення зменшити розмір відрахувань частини чистого прибутку цього ДП до державного бюджету з 75% до 40%. Зроблено це не просто так. Як відомо, поліграфічний комбінат виконує важливу державну соціальну функцію — виготовляє паспорти України для виїзду за кордон та ID-паспорти громадян України. Попит на них значно зріс після того, як почав діяти безвізовий режим із ЄС, тому потреба модернізації потужностей і придбання додаткового обладнання підприємством змусили Кабмін піти на такий непопулярний крок.
Справді епохальним рішенням уряду, яке ще не дістало належного відгуку в громадськості, стало підвищення мінімальних цін на алкоголь. Востаннє такий подарунок власному народу чиновники робили восени 2016 року. Водночас у 2017-му зросли ставки акцизного податку на більшість алкогольних напоїв (горілку, лікеро-горілчані вироби, коньяк, вина тощо). Зросли й інші складові ціни. Тому урядовці вважають, що сьогодні мінімальні ціни не відповідають реальним витратам на виробництво й реалізацію алкогольних напоїв. Тож, реагуючи на численні прохання учасників ринку й з метою захисту споживача від неякісного спиртного, чиновники вирішили їх збільшити на горілку та лікеро-горілчані вироби на 14,0–19,41%; віскі, ром і джин — на 6,5–6,6%; коньяк (бренді) — на 12,3–29,1%; вина з додаванням спирту, ігристі — на 7,1–13,3%.
Читайте також: КВУ назвав найбільш продуктивних міністрів
Такий відважний крок, це, звісно, не розширення держпідтримки на племінне свинарство шляхом заохочення товаровиробників до застосування племінних тварин через механізм часткового відшкодування придбаних усіх племінних свиней (на це Кабмін зважився того самого дня), але теж важливий. Бо інакше де взяти потрібні 170 млн грн, передбачених на підтримку.
Зміни в керівництві Укрзалізниці теж епохальний крок, який важко не помітити. Звільнення з посади керівника цього ПАТ, польського музиканта Войцеха Балчуна, за власним бажанням і призначення на відповідне місце виконувачем обов’язків його першого заступника Євгена Кравцова стало ще однією важливою справою до звільнення країни від керівників-варягів, необачно запрошених у постреволюційному угарі.
До інших важливих, хоча, можливо, не епохальних урядових рішень, мабуть, слід віднести такі: підвищення посадових окладів держслужбовцям, які виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, на 2%; надання Львівській обласній філармонії та Луганському обласному академічному українському музично-драматичному театру статусів національних закладів; відкриття діапазону 1800 МГц для впровадження в Україні радіотехнології 4G; ухвалення переходу в електронний формат процедури опрацювання нормативно-правових актів органів влади в межах реформи державної служби та переходу до електронного документообігу; розширення переліку вибухових матеріалів промислового призначення, виробництво яких підлягає ліцензуванню; затвердження процедури експертного визначення якості насіння та садивного матеріалу; урегулювання механізму сплати за ЖКП у будинках із різними типами лічильників; унесення змін до Порядку функціонування електронної системи закупівель ProZorro та проведення авторизації електронних майданчиків; старт відкритого конкурсу на нові посади в 10 пілотних міністерствах, а також СКМУ, Нацдержслужбі, Національному агентстві електронного урядування в межах реформи державного управління; схвалення нової Енергетичної стратегії України і Концепції реформування теплоенергетики; удосконалення програми житлових субсидій; ухвалення постанови, яка визначає механізм перетворення «Укртелефільму» у публічне акціонерне товариство; затвердження Плану заходів на 2017–2018 роки у зв’язку із 85-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні; створення двох (Східного та Західного) державних центрів олімпійської підготовки з легкої атлетики, оскільки цей вид спорту є пріоритетним для країни та має розгалужену інфраструктуру в усіх регіонах України; створення Координаційного центру із забезпечення запровадження нового ринку електричної енергії; виділення понад 2 млн 686 тис. грн грошової допомоги постраждалим учасникам Майдану й ще багато чого цікавого.
Ну, а в планах, кажуть, ще досягти запровадження єдиного рахунку сплати податків для платників. Відповідний законопроект урядом уже ухвалений і наступне слово за відпочилими депутатами. Уже 5 вересня ті обіцяли повернутися й узятися з новими силами за роботу. Там у них накопичилося чимало невирішених справ. І є всі шанси (якщо не сачкувати) переплюнути за результативністю навіть трудоголіків-урядовців. Ну, але це якщо не виявиться важливіших питань, чи не так?