Невдалий тиждень для німецьких автовиробників

Світ
12 Серпня 2017, 13:15

«Сила» і «надійність» колись були гаслами німецьких автовиробників. Зараз доречнішими здаються «неповороткість» і «махінації». Минуло майже два роки, відколи компанію Volkswagen (VW) спіймали на фальшуванні тестів на чистоту викидів, а проблем тільки додалося. Європа відвертається від дизпального й навіть від бензину. А німецькі компанії звинувачують у змовах, зокрема й фальшуванні тестів на викиди для дизельних двигунів.

Схоже, наближаються останні дні дизелю. Продаж у Європі стрімко зменшується. До того як шахрайство VW набуло розголосу, на дизельні автомобілі припадала більш як половина ринку великих європейських країн. Тепер це вже не так: банк Morgan Stanley зазначає, що в Німеччині в червні частка дизельних легкових авто не перевищувала 39% усіх проданих машин. Інший банк прогнозує, що незабаром ця цифра у всій Європі впаде до 30%.

Одна з причин — занепокоєння смертністю від забруднення довкілля. Європейська агенція довкілля стверджує, що через смог щороку в Європі передчасно помирає майже півмільйона людей. На дизельні двигуни припадає велика частка забруднення від оксиду азоту, який вони виділяють. У великих містах по всій Європі планують запровадити обмеження. Дизельні автомобілі, вочевидь, заборонять у Парижі, Лондоні, Осло та навіть у деяких німецьких містах, як-от Штутгарт, батьківщина Daimler.

Читайте також: Вперше провідний автовиробник повністю відмовився від бензинових двигунів

Політики, які колись аплодували дизельним двигунам з огляду на менші порівняно з бензиновими викиди двоокису вуглецю, також вдаються до жорсткіших заходів. Податки на дизельні автомобілі й пальне зростають, нівелюючи перевагу для власників з погляду витрат. Сумніви щодо подальшої долі цього пального впливають і на вартість перепродажу. У деяких країнах офіційно попередили про майбутню заборону самих двигунів внутрішнього згоряння. Уряд Франції повідомив, що продаж нових автомобілів із бензиновими або дизельними двигунами до 2040 року буде припинено. Норвегія планує зробити це до 2025-го. Цього тижня Британія започаткувала стратегію чистого повітря з такою самою метою.

Від німецьких автовиробників зараз як ніколи вимагають відмовитися від дизелю, пришвидшити перехід до випуску автомобілів на акумуляторах і розвіяти занепокоєння щодо свого управління

У відповідь автовиробники обіцяють за кілька років перейти на випуск лише гібридних або електричних автомобілів. У Volvo кажуть, що зроблять це до 2019-го. Daimler і VW планують випускати велику кількість машин на акумуляторах. Але німецькі гіганти все ще наполягають, що дизель має майбутнє. Аргумент про те, що тотальна його заборона залишить їх без таких потрібних для інвестицій у нові, чистіші технології коштів, підтримали в Брюсселі. Комісар ЄС у справах промисловості Ельжбета Беньковська недавно попередила про небезпеку швидкого обвалу дизельного ринку внаслідок локальних заборон на пересування дизельних автомобілів. Інша проблема — швидка втрата репутації, особливо після нових звинувачень у залаштункових махінаціях. 21 липня в німецькому журналі Der Spiegel вийшла стаття про те, що великі німецькі автовиробники Daimler, BMW і VW вдавалися до антиконкурентних дій ще з 1990-х. Найсерйозніша заява відлунює дизельґейтом: ці компанії у 2008 році домовилися задля економії коштів встановлювати надто малі ємності із сечовиною (карбамідом, що використовується для очистки вихлопів дизельних двигунів від оксиду азоту).

Читайте також: BMW 750Li xDrive. Аристократ доби хайтек

Стаття в Der Spiegel ґрунтується на інформації, добровільно наданій компанією VW відповідним органам у липні у відповідь на перевірку одного сталеплавильного картелю. Європейські правила судового переслідування картелів стимулюють фірми не тримати язика за зубами: перший, хто визнає за собою провину, зазвичай звільняється від штрафів (другий дістає знижку). З повідомлень у пресі напрошується висновок, що інформацію надали також із Daimler. Ці підозри вражають. Понад 60 комітетів звинувачено у змові з метою підлаштовування норм та обміну технічною інформацією під час тисячі таємних зустрічей. Невідомо, чи на тих зустрічах домовлялися про фіксацію цін, що є звичною практикою для картелів. А конкуренти часто об’єднуються в союзи з метою економії. Наприклад, мають спільні витрати на виробництво двигунів. Але, як видно з внутрішнього електронного листування, згаданого в Der Spiegel, менеджери та юристи цілком могли знати, що порушують антитрестове законодавство. Таємність тих зустрічей також видається підоз­рілою, як і те, що на них не допускали іноземних конкурентів. Розслідування ведуть антитрестові регуляторні органи Німеччини та ЄС. Деякі політики побоюються за майбутнє галузі, оскільки може йтися про мільярди євро штрафів. Такі страхи передчасні. Підтвердилося лише кілька фактів. І попри те що рік тому ЄС оштрафував п’ятьох виробників вантажних автомобілів на €2,9 млрд ($3,4 млрд) за корупційну змову, санкції зазвичай набагато менші за дозволені максимуми.

Інвестори не панікують: ціни на акції цих компаній знизилися лише трохи. У BMW заперечують незаконні домовленості й махінації з вихлопами. Коментарів від Daimler і VW ще немає, хоча вони обговорювали це питання 26 липня на поквапом організованих засіданнях наглядових рад. Але від німецьких автовиробників зараз як ніколи вимагають відмовитися від дизелю, пришвидшити перехід до випуску автомобілів на акумуляторах і розвіяти занепокоєння щодо свого управління. Їм доведеться взяти на озброєння нові гасла: «оперативність» і «відкритість».  

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com

Автор:
The Economist