Був заповіт, але півроку, які потрібні, щоб вступити в спадок, припадали якраз на серпень, коли нічого не працювало. Звичайно ж, ми разів сто приходили після того літа під будівлю БТІ, аби переконатися, що вона зачинена. Деякі місцеві «закони» почали працювати лише у квітні 2017-го, й одразу ж стало відомо: все, що ми встигли оформити до літа 2014-го, а точніше за часів України, недійсне. Тобто треба заново оплачувати всі квитанції, викликати техніка, навіть складати новий технічний план квартири. Увесь цей алгоритм ми вже проходили, звичайно ж, платили за нього, але… нові «закони».
Ухвалено місцевий «закон» про купівлю-продаж нерухомого майна в «республіці». Безліч місцевих юристів і нотаріусів почало працювати «державно» та приватно. Безліч людей стало продавати й купувати нерухомість і закінчувати справи з успадкуванням після смерті родичів. І це справді прорив, бо кинути навіть цю квартиру й поїхати з міста ми не могли. Я регулярно в цій квартирі перевіряю крани, опалення, вікна. Вчора кербуд повідомив мені, що цього тижня представники «МГБ ЛНР» переписували порожні та покинуті квартири в їхньому будинку, цікавилися власниками. Звичайно ж, це страшно. Невідомо, які наслідки матиме та цікавість. Утім, якщо ми навіть закінчимо всі справи, вступимо нарешті в спадок, продавати за безцінь немає ніякого резону. Квартира такого розміру в тому самому районі до війни коштувала до $45 тис. Але зараз ми навряд чи взяли б за неї $8 тис.: на ринку нерухомості дуже великий вибір.
Читайте також: Біля вулкана
Справді, всі ці угоди купівлі-продажу — велика лотерея. Так само з купівлею авто. Звичайно ж, машини продають, але якщо стосовно нерухомого майна ухвалено хоч якийсь «закон», який регламентує її купівлю-продаж, то з рухомим усе ще гірше: оформити можна лише генеральну довіреність на три роки. Це максимум. Кажуть, у вересні буде інший «закон», почекайте.
Але ж життя не стоїть на місці. Комусь потрібні квартири, комусь машини, і хтось уже чекав три роки, вірячи, що «ось-ось, ще трохи — і закони будуть». З цією генеральною довіреністю може бути все гаразд: живи й радій тому, що придбав авто, а може бути навпаки. Господар виїде на територію України й напише заяву про привласнення його техніки. Або й сама ця техніка ще в кредиті… І зараз на автомобільному ринку щодо більш-менш нових авто перше запитання: «Машина в кредиті?». Якщо власники запевняють, що ні, треба підтвердити це паперами з банку. І потрапити в халепу зараз із такими угодами дуже легко. Гарантом може виступити комісійний автосалон, яких зараз у «республіці» безліч. Працюють вони за тим самим принципом, що й звичайні комісійні магазини з продажу одягу та взуття. Власник приганяє авто, вказує бажану ціну. До 40% зверху бере комісійний за свої послуги: рекламу в інтернеті, роз’яснення покупцям. Тобто сам власник легко міг би зробити те саме: викласти рекламу на сайті RST чи OLX і запевняти потенційних покупців у тому, що їм неймовірно пощастить придбати саме цю машину.
Читайте також: «Нові можливості»
Але ж на те потрібен час. Тому авто з комісійних салонів у нас достатньо. Крім реклами власники «пробивають» машини через українські МРЕВ, щоб потім нові власники не прийшли зі скаргами та зброєю по гроші, бо автівка в розшуку на території України чи на неї банк наклав арешт… Подейкують, були такі випадки. Тому в кожного власника такого автомагазину налагоджені дружні зв’язки з українським МРЕВ. Кажуть, вони бережуть свою репутацію. Окрім купівлі ненових авто в таких салонах є й інші варіанти. Наприклад, домовитися з тими, хто приганяє машини з Грузії. Такі дилери беруть за свою роботу (увага!) рівно 100% вартості авто. За менше ніхто не візьметься. Тобто ви озвучуєте те, що хочете, і його приганяють — нове чи не дуже з грузинськими номерами (їх зараз безліч у Луганську). Якщо відмовляєтеся, — ви ж мріяли про таке саме, але зі сріблистими ґудзиками, — авто продають у тих самих комісійних або через оголошення. Так, ще є великий авторинок, який працює по суботах. І знаєте, яка дивна річ із цими машинами? Якщо моніторити ціни, виходить, що за 100 км, у Рубіжному, така сама модель із таким самим пробігом і того самого року коштуватиме на $1 тис. дешевше…
Читайте також: Продам квартиру в Луганську
У «республіці» ви знайдете дві автівки Nissan Micro (одну в комісійному, другу в інтернет-оголошеннях) і з десяток Daewoo Matiz, із яких половина після аварій, а за іншу половину проситимуть більше ніж $4 тис., хоча в такому стані червона ціна цієї машини — $2,5 тис. Але ж власники бачать, що вибору в «республіці» нуль. Не подобається — приганяй самотужки з Росії, проходь процедуру розмитнення або шукай того, на кого можна оформити автівку в РФ. Або роби те саме в Україні: приганяй у «республіку» й живи щасливо. Але якщо йдеться, скажімо, про Nissan Juke, то в цьому є сенс: авто варте того, щоб заощаджувати й приганяти його за сотні й тисячі кілометрів. А якщо брати найпростішу модель того самого Matiz, то чи варте воно того, щоб страждати годинами на митницях?