The Economist: Ланцюгова реакція

Навесні пагорби Лангедоку в Південній Франції вкриваються зеленим листям винограду. «На допомогу тут приходять хімікати», — ділиться секретом винороб із-під містечка Тюїр у Піренеях. Якби їх не було, доводилося б класти під лозу натуральні добрива, полоти кущі вручну. Й те, й інше коштує дорого. Французькі фермери використовують найбільше в Європі хімікатів: самих лише пестицидів 65 тис. т щороку.

Тож низка поглинань, які розглядають у середо­вищі виробників цих речовин, цікавить навіть найдрібнішого виноградаря. Десятиліття до 2015 року минуло без масштабних об’єднань. А відтоді запропоновано аж три мегазлиття загальною вартістю $240 млрд. Коли про них оголосили вперше, багато хто сумнівався, що антимонопольні регулятори дозволять такі угоди. Якщо ж усі три відбудуться (а схоже, що станеться саме так), то чотири компанії вироб­лятимуть 70% усіх пестицидів у світі (нині їх шість).

Перше мегазлиття, про яке повідомили у грудні 2015-го, стосувалося Dow Chemical і DuPont — четвертої та п’ятої у світі за вартістю хімічних фірм. Вартість угоди — $130 млрд. Це було найбільше в історії злиття в галузі, яке стало каталізатором інших союзів. Протягом року німецький агрохімічний гігант Bayer погодився на злиття з американським виробником насіння Monsanto (вартість угоди $66 млрд), а китайська ChemChina запропонувала $43 млрд готівкою за швейцарську біотехнічну фірму Syngenta. ChemChina планує злитися зі своїм місцевим конкурентом Sinochem і створити концерн із доходом у межах $100 млрд. Пристрасть до злиттів і поглинань уже поширилася з агрохімічного сектору на решту галузі, особливо на «спеціалізовані» компанії, які випускають хімікати для нішевого застосування. 22 травня Clariant і Huntsman, які крім усього іншого роблять домішки до пестицидів, погодилися на злиття на рівних. Вартість угоди — $14 млрд. Американський виробник PPG, що спеціалізується на лакофарбовій продукції, пропонує за свого нідерландського конкурента AkzoNobel, який випускає фарбу Dulux, іще більше. 24 травня виробники промислових газів Praxair та Linde узгодили умови злиття на рівних вартістю $70 млрд.

Головним поштовхом стало різке сповільнення зростання попиту на всі типи хімікатів, як каже фінансовий директор банку Citigroup П. Дж. Джувекар. У 2000-х продажі додавали 6–7% щороку. За останній рік динаміка в галузі становила тільки 2%, а попит у Китаї був дуже слабким. Керівництво сподівається зменшити затрати завдяки масштабам.

Читайте також: Хімічна атака. Російський демпінг наступає

Іще один чинник, за словами головного виконавчого директора німецького хімічного гіганта BASF Курта Бока, — це захмарна вартість розробки й випробування нових хімікатів. У середньому розробити нову активну речовину нині в Європі коштує понад $500 млн ($150 млн у 1995 році). Здебільшого видатки йдуть на перевірку безпечності. За той самий період кількість потенційних компонентів, які потрібно синтезувати й випробовувати для кожної нової речовини, щоб переконатися, чи не шкідлива вона, зросла від 50 тис. до понад 140 тис. Процес може зайняти десяток років. Щоб дозволити собі довші й витратніші цикли розробки, компанії повинні мати достатній запас фінансів для одночасного запуску численніших проектів. З огляду на суворіше регулювання на території ЄС зменшилося число пестицидів, дозволених для використання фермерами, від майже 1 тис. на початку 1990-х до близько 400 сьогодні, як зазначає Роберт де Грефф, консультант із торгової групи «Організація європейських землевласників». Якщо масштаби дадуть фірмам змогу інвестувати більше в розробку нових продуктів, члени його асоціації це лише підтримають.

Але фермери також бояться. Вони не хочуть опинитись у залежності від однієї компанії, яка виробляє і насіння, і хімікати. В усіх трьох мегазлиттях беруть участь фірми, одна з яких займається насінням, а друга — сільськогосподарськими хімікатами. Президент Американської національної спілки фермерів Роджер Джонсон каже, що її членів не влаштовує жодне із цих злиттів. Він побоюється, що тісніша консолідація означатиме ще й інше: виробники хімікатів можуть підняти ціни й менш активно розробляти нові продукти. Усі злиття повинні дістати згоду регуляторів. ЄС уже схвалив оборудки між Dow — DuPont та ChemChina — Syngenta. Bayer веде перемовини з регуляторами щодо Monsanto, й аналітики гадають, що домовленості буде досягнуто.

Гнучка позиція регуляторів, очевидно, стане стимулом для нової активності в цьому напрямку. Легкість, із якою було схвалено придбання компанією ChemChina швейцарської Syngenta, може заохотити й інші фірми Піднебесної націлитись у майбутньому на західний хімпром. За словами старшого партнера консалтингової агенції McKinsey Флоріана Будде, нинішня низка злиттів — уже колосальних — бачиться лише початком більшої хвилі. Схоже, фермерам іще буде за що потривожитися.