6-7 квітня в столиці проходить 10й Київський безпековий форум, який традиційно збирає багато відомих спеціалістів в сфері безпеки зі всього світу. Цього року офіційною темою стала динаміка світових конфліктів та їхній вплив на глобальну політичну ситуацію. Так, всі спікери головний акцент робили на вже традиційні теми анексії Криму, бойових дій на Донбасі, продовження санкцій та реакції заходу на агресивні дії РФ по всьому світу. Втім, з’явилися і нові тези. На відміну від попереднього форуму, під час якого лунали доповіді переважно про активність військових сил НАТО та особливості інформаційних війн РФ проти України, цього разу експерти так чи інакше у своїх промовах торкалися сфер, пов’язаних не стільки з безпекою, скільки з економікою нашої держави. А саме – необхідність впровадження реформ в країні, активізація боротьби із корупцією на всіх рівнях, а головне – розробка країнами ЄС аналогу «плану Маршалла», економічної допомоги Україні. «Сьогодні не можна з упевненістю сказати, що Україна стане членом ЄС раніше, ніж через 10 років.
Читайте також: Криза цінностей, Варшавський саміт НАТО та Brexit — про що говорили на Київському Безпековому Форумі-2016
Для того, щоб заохочувати її далі йти шляхом євроінтеграції, ми вирішили запропонувати Україні новий план. За основу цього плану ми взяли пропозиції, які свого часу озвучила Наталія Яресько, а саме: здійснити протягом 5-ти років $ 25 млрд інвестицій в українську економіку. В такому випадку $ 5 млрд щороку становитиме – 6-8% зростання ВВП», – заявив Андрюс Кубілюс, колишній прем’єр-міністр Литви. Поява економічних питань на порядку денному може свідчити про те, що країни Заходу отримали достатньо доказів стабільності країни, яка вистояла перед зовнішньою агресією та внутрішніми проблемами. І тепер Захід, оцінивши стан України, замість скептики, готовий нарешті співпрацювати з нашою владою. Інвестиції в українську економіку і безпеку наразі розглядаються як інвестиції в загальноєвропейську систему безпеки. І це, напевно, головний тренд цього форуму – готовність Європи розглядати Україну своєю частиною. Влучним знаком цього стало й повідомлення про позитивне голосування Європарламенту щодо безвізового режиму для України, яке озвучив Петро Порошенко. Європа стає ближче в усіх сферах.
Читайте також: Демократія важлива: де і чому?
Новою темою стала і реакція європейських експертів на прихід до влади в США Дональда Трампа. Так, депутат Європейського парламенту Ребекка Гармс звернула увагу на зміну в американсько-європейських відносинах. «Ще донедавна, багато хто в Європі не вбачав у Путіні загрозу для ЄС, як тепер її вбачають у Трампі. Останнього, взагалі вважають більшою загрозою для ЄС, ніж Путіна», – підкреслила вона.
Взагалі, в промовах спікерів була помітна зміна звичної риторики. Все більше політиків та експертів відкрито говорили те, що в ЄС раніше намагалися уникати. З’явилося розуміння гібридної війни, яка ведеться не лише проти України, а й проти країн ЄС. Все більше уваги приділялося дезінформації та боротьбі з нею. Відчувалася стурбованість щодо можливих втручань у вибори в Франції та Німеччині, які можуть привести до влади проросійських популістів. Доволі активно обговорювалася необхідність реформування чи створення альтернатив ООН та ОБСЄ, які вже неспроможні в повному обсязі виконувати свої функції.