23-24 січня цього року в столиці Казахстану відбулися переговори із залученням широкого кола учасників. В ролі гарантів виступали Іран, Росія та Туреччина, а по різні сторони опинилися представники чинного уряду Сирії та делегати від опозиційних сил. Загалом було представлено 12 різних угрупувань, за виключенням ІГІЛ, Джебхат Фатах аш-Шам та курдських підрозділів. Метою зустрічі, як і раніше був пошук політичного рішення тривалого конфлікту, а головними практичними питаннями – досягнення сталого припинення вогню та забезпечення доступу гуманітарної допомоги цивільному населенню. Проте справжніх домовленостей не було досягнуто. Дипломатична зустріч перетворилася на взаємний обмін звинуваченнями, а рішення про спільний тристоронній моніторинг дотримання перемир’я – не занадто великий результат. Єдиним позитивом слід вважати сам факт початку діалогу між сирійським урядом та опозицією.
Як і на попередніх переговорах, учасникам зустрічі в Астані бракувало єдності та послідовності в поглядах на розвиток ситуації. На думку видання CNN, одне з ключових питань, яке не було розглянуто – подальша доля президента Сирії БашараАсада. Крім того, піддавалося критиці бажання США усунутися від участі у вирішенні цього конфлікту. Про це свідчило залучення американського посла в Казахстані лише в якості спостерігача та відсутність серед опозиційних сил Сирійської демократичної ради, яку раніше активно підтримували США.
Читайте також: В Астані стартував другий день переговорів щодо Сирії
В свою чергу арабська телемережа AlJazeera висловила сумніви в доцільності проведення таких переговорів. З посиланням на голову делегації опозиційних сил Аль-Аріді, стверджувалося про небажання сирійського уряду брати на себе серйозні зобов'язання. При цьому підкреслювалося невдоволення опозиції участю Ірану в якості країни-гаранту. Поряд з цим зазначалося, що реальні зрушення можуть з’явитися лише після тристоронніх переговорів, скоріш за все, таємних, між головними гравцями – Іраном, Росією та Туреччиною. Якщо ці країни зараз зможуть досягти прогресу у питанні дотримання перемир’я, це буде мати справжній результат.
Як пише WashingtonPost, особливістю переговорів слід вважати значне посилення ролі Росії у спробах встановлення миру в Сирії та її порозуміння з офіційною Анкарою. На відміну від попередніх переговорів в Женеві, якими керувала ООН, стає помітно, що РФ намагається знайти рішення конфлікту на своїх умовах. Зазначається, що такий простір для маневру Кремль отримав через невизначеність американської сторони. Незважаючи на підтримку окремих опозиційних угрупувань, адміністрація Обами відмовилися від значного втручання в сирійську кризу, віддавши цю роль Росії. А тепер і Трамп робить дуже неоднозначні заяви, багато в чому підтримуючи дії Путіна. Недивно, що через таку політику США, багато західних країн, які раніше підтримували опозицію, тепер схиляються до російської позиції.
Читайте також: В Астані розповіли деталі проведення переговорів щодо Сирії
Британська газета Guardian звертає увагу на зміни в настроях турецької сторони. Після п’ятирічної підтримки відставки Асада, тепер Анкара не вважає це обов’язковою умовою для досягнення миру в Сирії. «Туреччина не може далі наполягати на рішенні без Асаду. Це не реально» – так коментує позицію Анкари віце-прем'єр-міністр МехметШимшек. Такі зміни пов’язуються як зі зміною ситуації на фронті так і з потеплінням в російсько-турецьких відносинах. Прагматичну позицію займають і Росія з Іраном. Обидві країни шукають можливість обміняти свої політичні і військові перемоги в регіоні на конкретні економічні угоди з Асадом. І нещодавнє рішення про розширення російської бази в Тартусі тому підтвердження.
Зустріч в Астані, з огляду на її ефективність, можна порівняти з переговорами щодо врегулювання кризи на Донбасі в Мінську. Чи є збігом, що в обох конфліктах роль миротворця активно намагається виконувати одна і та ж країна?