«Поправки, внесені до законодавства 16 січня на підставі Законопроекту № 3879, серед іншого, передбачають кримінальну відповідальність за наклеп і полегшують блокування веб-сайтів без рішення суду. Вони також створюють статус «іноземних агентів» для НУО, які отримують міжнародне фінансування. Текст обсягом в 130 сторінок включає в себе багато інших положень, що обмежують свободу вираження думок і зборів», – йдеться у заяві.
«Репортери без кордонів» продовжують аналізувати закон і будуть оновлювати цей реліз найближчим часом.
"Ми закликаємо президента Віктора Януковича не підписувати цей закон, який є важливою віхою в недемократичному курсі країни. Текст, пристосований для боротьби з хвилею протестів, які розпочалися з початку грудня, надмірно обмежує свободу інформації та інші основні свободи. Крім того, він був прийнятий парламентом з істотними порушеннями процедури голосування, що додатково підкреслює масштабність тиску на громадянське", – заявили «Репортери без кордонів».
Читайте також: Журналісти попереджають Януковича про персональну відповідальність за схвалення "закону про репресії"
16 січня 2014 український парламент прийняв законопроект № 3879, без попередніх дебатів та голосуючи руками, замість звичайного електронного голосування. Законопроект «Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» було внесено напередодні двома депутатами Партії регіонів.
Законопроект повернув до Кримінального кодексу України поняття наклепу (стаття 151-1). «Наклеп» в засобах масової інформації або в Інтернеті тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 300 мінімальних розмірів оплати праці, від 150 до 240 годин громадських робіт, або виправні роботи на строк до двох років. При обтяжуючих обставинах, покарання може бути до двох років позбавлення волі. Таке покарання явно не відповідає злочину, і суперечить статті 10 Європейської конвенції з прав людини, в інтерпретації Страсбурзького суду. Міжнародний досвід показує, що притягнення до кримінальної відповідальності за публікації в пресі сприяє створенню атмосфери залякування, і перешкоджає роботі журналістів і висвітленню чутливих питань.
"Поява поняття «наклеп» у Кримінальному кодексі для України являє собою повернення на тринадцять років тому. Це йде врозріз із нинішніми глобальними тенденціями, а сама країна явно порушує міжнародні конвенції, які вона ратифікувала, починаючи з Європейської конвенції про захист прав людини і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права", – вважають «Репортери без кордонів».
Наклеп було декриміналізовано в Україні із січня 2001 року. Першої спроби відіграти назад це демократичне досягнення ледве вдалося уникнути в жовтні 2012 року, після числених протестів із боку громадянського суспільства та міжнародної спільноти. Український МЗС відреагував на стурбованість, висловлену «Репортерами без кордонів», і підтвердив свою відданість свободі інформації та європейським стандартам ( посилання на лист ) .
Законопроект № 3879 також запровадив тюремне ув'язнення за поширення «екстремістської» інформації, без чіткого визначення цього поняття. Збір і поширення особистої інформації (імена, дані про особу, і т.д.) стосовно суддів, поліцейських, або членів спецназу також став злочином, що тягне за собою покарання до трьох років позбавлення волі. Влада може блокувати веб-сайти без рішення суду.
«Текст законопроекту також містить важливі спірні положення, що застосовуються Росії з 2012 року проти неурядових організацій, які захищають права людини. Громадські організації, які «отримують грошові кошти або майно від іноземних держав, і займаються політичною діяльністю з метою впливати на державну політику або формувати громадську думку», відтепер змушені будуть реєструватися як закордонні агенти. Це сумновідома кваліфікація, яка стала синонімом «шпигуна» на пострадянському просторі, накладає на громадські організації подвійні жорсткі нормативні та фінансові зобов'язання, порушення яких призводить до суворих покарань», – вважають в організації.
Читайте також: Правозахисник: "законом Колесніченка-Олійника" влада оголосила іноземним агентом всю Україну