Основні претенденти на посаду наступного Держсекретаря, імена яких з'являлися у пресі до 2-го грудня, створили чимало суперечок у команді Дональда Трампа, утім вони не випадали за межі звичної американської політичної матриці. До кожного з них мав свої зауваження утім сам новообраний американський президент.
Найбільш ймовірним кандидатом до 2-го грудня був екс-кандидат у президенти від Республіканської партії і серйозний критик Трампа під час його кампанії Мітт Ромні. Екс-мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані був серед кандидатів із найбільшою підтримкою у команді Трампа. Останнього новообраний президент, за інформацією журналіста The Washington Post Майкла Креніша, відкинув через вік (Джуліані зараз 72 роки, хоча самому Трампу вже 70). Що ж до Мітта Ромні, то сам Трамп, який вже мав досвід співпраці із колишніми ворогами, як підприємець, дуже позитивно ставився до цієї ідеї, але тут теж було кілька суперечливих моментів. Згідно з інформацією одного з джерел, яке цитує журналіст The Washington Post у статті, Трамп хотів почути від Ромні вибачення, що виходило за межі поступок Ромні. Інший фактор, щодо якого не співпадали погляди Ромні та Трампа, – це відносини з Росією. Жорстка позиція Ромні і бачення Росії як ворога США випадає із матриці Трампа, який прагне зближення з Кремлем.
Саме в цей момент “розгубленості” Дональд Трамп зустрівся із колишнім міністром оборони в урядах Джорджа Буша-молодшого та Барака Обами, а нині співголовою консалтингової компанії RiceHadleyGates Робертом Ґейтсом. Він і запропонував кандидатуру Рекса Тіллерсона.
Читайте також: Ціна Трампа
Ґейтс був знайомий із Тіллерсоном через їхню спільну працю для Boy Scouts of America. Пізніше вони співпрацювали, коли компанія Exxon Mobil стала клієнтом міжнародної консалтингової компанії RiceHadleyGates. Так само, схвальний відгук про Тіллерсона надійшов і від іншої співголови кампанії та держсекретаря в уряді Джорджа Буша-молодшого Кондолізи Райс.
Утім одразу ж як тільки стало відомо про можливу номінацію Тіллерсона і демократи і республіканці висловили невдоволення можливим призначенням. Для представників обох політичних таборів тривожним дзвінком є близькі відносини Тіллерсона із російським президентом Владіміром Путіним та дружба із главою компанії “Роснефть” Ігорем Сєчіним.
Рекс Тіллерсон ще з 1990-х керував проектами своєї компанії у Росії. Ще тоді, як стверджують, налагодив відносини із теперішнім президентом Владіміром Путіним та подружився із на той час працівником мерії Санкт-Петербурга Ігорем Сєчіним. В 2011 році його компанія підписала угоду про спільний видобуток нафти в Арктиці разом із російською компанією “Роснефть”. Як пише Washington Post, після цієї угоди глави компаній подарували аналітикам по чорній ручці із вигравійованою золотом датою угоди. Утім, роботи в межах цієї угоди було заморожено через санкції проти Росії у зв'язку із війною в Україні. Ігор Сєчін, який як і його компанія перебуває під американськими санкціями, у 2014 році, коментуючи запитання журналістів про поїздки у США, сказав, що не планував їхати у ту країну, однак хотів би якось проїхатися Америкою на мотоциклах разом із Тіллерсоном.
Читайте також: The Economist: Чого чекати
У травні цього року оголошувалося, що тодішній глава ExxonMobil Тіллерсон, братиме участь у Петербурзькому економічному форумі у панелі щодо видобутку нафти в Арктиці. Тоді це зняло хвилю критики, оскільки американські топ-менеджери бойкотували подібні заходи через санкції.
Відомо також, що Владімір Путін нагородив Рекса Тіллерсона Орденом Дружби у 2013 році. Ця нагорода була започаткована ще президентом Єльциним у 1994 році і має символічний характер. Як стверджують, Тіллерсон отримав її через спільні роботи його компанії із Роснефтю в Арктиці, куди Exxon Mobil вклав чималі кошти.
Багато аналітиків, зокрема і Стівен Пайфер із Інституту Брукінгса, відзначають його роботу як бізнесмена і вміння укладати угоди з Росією, але тоді коли інтереси сторін збігаються. У випадку із співпрацею Exxon Mobil та Росії, остання потребувала нових технологій видобування, які були в компанії, а Exxon Mobil потрібні були російські нафта та газ. “Питання в тому, як він працюватиме із Росією, коли буде зіткнення інтересів Росії та США”, – відзначає експерт у коментарі Associated Press.
Читайте також: Як вплине перемога Дональда Трампа на країни ЄС: думка експертів
Під питання роботу Тіллерсона на посаді держсекретаря ставлять багато сенаторів – і республіканців і демократів. А для того щоб бути затвердженим на своїй посаді, йому потрібно буде отримати погодження у Сенаті. Тому це поки що ставить під питання призначення Тіллерсона на цю посаду. Як пише The Wall Street Journal, трійця впливових сенаторів-республіканців Марко Рубіо, Джон Маккейн та Лінсей Грехем вже заявили, що будуть використовувати слухання у комітеті у закордонних справах, аби більше дізнатися про дружбу Рекса Тіллерсона із Владіміром Путіним.
У той же час глава комітету у закордонних справах республіканець Боб Коркер, якого теж розглядали як кандидата на посаду держсекретаря в уряді Трампа, зазначив, що Тіллерсон “вражаюча особистість із надзвичайним розумінням світу”. У команді Трампа сподіваються на голоси в підтримку Тіллерсона і від деяких демократів через його позиції у питанні клімату. На думку ймовірного майбутнього держсекретаря, це “глобальна проблема, що потребує дій”. Він також підтримує угоду, укладену минулого року в Парижі, по зменшенню викидів діоксиду вуглецю з 2020 року.
Так чи інакше команді Трампа треба ще попрацювати, аби кандидатура Тіллерсона отримала достатньо підтримки в Сенаті. Кожна відмова когось із республіканців, які мають нині більшість у Сенаті, потребуватиме голосу “за” від демократів.
Протягом останнього століття, як пише The Wall Street Journal, у США лише три претенденти на посади в американському уряді, номіновані президентами, не пройшли затвердження Сенатом. Останній раз це було у 1989 році. Тоді Джордж Буш-старший номінував на посаду міністра оборони сенатора Джона Тауера. Демократична більшість у Сенаті не підтримала цього кандидата.В інших випадках кандидати знімали свої кандидатури ще до голосування.