У Латвії проживає одна з найбільших спільнот етнічних росіян серед країн ЄС та НАТО: 25% латвійців мають російське коріння, а для 37% російська є рідною мовою. Крім того, у Латвії мешкає ще й 300 тис. негромадян — переважно це росіяни (або й українці) за національністю, які мігрували туди за часів СРСР. Такий склад населення робить країну чутливою до впливу російських державних каналів. За даними компанії TNS, навіть етнічні латвійці проводять більше часу за переглядом російськомовних каналів, оскільки останні пропонують якісніший розважальний контент. Відповідно російськомовні латвійці менше дивляться латвійські канали. На думку багатьох медіа-експертів, це тривожна тенденція.
Радник Міністерства культури Латвії, дослідник Мартінс Капранс у коментарі Тижню каже, що від початку російської агресії проти України тут гостро постало питання безпеки й медіа тепер є його частиною. Тому уряд усіляко намагається покращити ситуацію. Так, 8 листопада було ухвалено документ під назвою «Принципи роботи медіа». Один із його пунктів, за словами експерта, передбачає вирішення проблеми невеликого латвійського медіа-різноманіття та містить пропозиції, як зробити латвійські ЗМІ альтернативою для російськомовного населення. «Для виконання цих позицій будуть окремі статті в бюджеті», — каже Капранс.
Також він зазначає, що велися дискусії про можливість створення нового латвійського російськомовного медіа, які закінчилися нічим. Проти цієї ініціативи виступає правий Національний альянс — одна з партій, що утворюють нинішню урядову коаліцію. Його представники вважають, що такий канал заважатиме вчити латвійську російськомовним громадянам.
Читайте також: Прагнення до нуля
У Латвії, як і в Литві, на певний час забороняли трансляцію державних російських каналів. Зокрема, у 2014-му та 2016-му Національна рада електронних мас-медіа тимчасово забороняла трансляцію російського «Россия РТР». У березні цього року урядовий орган, який курирує домен .lv, скасував реєстрацію для латвійської доньки російського державного міжнародного мовника «Спутник» sputniknews.lv. Утім, закриття мало зворотні наслідки: через кілька годин вона з’явилася під доменом .com. Крім того, сайт, про який до того знало небагато людей, набув
розголосу.
Велика частка етнічних росіян разом із негромадянами російського походження формує високий запит на російську м’яку силу в регіоні, і РФ тут не скупиться. Великим реципієнтом кремлівських грошей на початку свого існування була партія «Гармонія», яку вважають російською і яка репрезентує російське населення країни. На минулих парламентських виборах вона здобула перемогу, проте коаліцію вдалося сформувати іншим політсилам.
Через створений фонд «Русский мир» Кремль надає кошти прихильним до нього організаціям у багатьох країнах світу. І Латвія тут на особливому рахунку. За інформацією порталу Re:Baltica, із 2008-го по 2012-й загальна сума вливань перевищила €170 тис. Ці гроші отримували і партія «Гармонія», і депутат Європарламенту Татьяна Жданок, відома своїми прокремлівськими позиціями. За даними авторів дослідження Kremlin Playbook, у 2005 році «Гармонія» отримала від Кремля $1 млн.
Щедра підтримка кремлівськими soft power-донорами (а це не лише «Русский мир», а й «Россотрудничество», Фонд Ґорчакова й Фонд підтримки та захисту співгромадян за кордоном) проросійських організацій у країнах Балтії ні для кого не є секретом. Питання лише в сумах, на які не скупиться Росія. За даними Re:Baltica, за останні три роки такі організації в Латвії та Естонії отримали від РФ €1,5 млн. Зокрема, Латвія — €680 тис., левову частку з яких поглинув Латвійський комітет із прав людини Татьяни Жданок.
Окрім інших ниток, за які в разі потреби може смикати Росія, ще й цілковита енергетична залежність Латвії від російських ресурсів. І це найболючіше її місце. РФ на 100% забезпечує потреби Латвії в блакитному паливі. Крім того, у них єдина електросистема. За словами експерта з питань енергетики та ризику Аґнії Ґріґас, сектор електропостачання лишається найуразливішим з погляду можливого впливу РФ на країни Балтії, зокрема Латвію.
Читайте також: Місія неможлива
«Усі три держави Балтії залишаються в російській та білоруській електросистемі, контрольованій із Москви. Але планують перейти до європейської. Росія ж сприймає такий крок вороже й не скупиться на агресивну риторику», — коментує Тижню пані Ґріґас. Крім того, джерелом потенційного політичного впливу, як і раніше, буде природний газ. Латвійська газова компанія Latvijas Gaze все ще на 34% належить Газпрому і є єдиним постачальником блакитного палива в країні. На думку експерта, російський газовий монополіст і далі обіцятиме дешевий газ для промисловості країн Балтії, лобіюватиме групи та політиків в обмін на «співпрацю» та «хороші відносини», що насправді означає політичні поступки. Серед таких лобістів, зокрема, керівник газової компанії Itera Latvija, колишній агент КГБ Юріс Савіцкіс, який стверджує, що лібералізація ринку газу в Латвії не матиме позитивних наслідків, Росія й далі лишатиметься єдиним постачальником, але ціни будуть на 20–30% вищими.
«Посилення Росією мілітаризації Балтійського моря та зростання активності її повітряних і військово-морських сил можуть загрожувати енергетичній інфраструктурі країн Балтії. Зокрема, литовському LNG-терміналу або потужностям, що йдуть Балтійським морем до Фінляндії та Швеції», —
зауважує експерт.
Проте є і позитивний сценарій. Згідно з угодою про приватизацію 1997 року компанія Latvijas Gaze має монополію на продаж блакитного палива в країні до квітня 2017-го. По закінченні цього терміну, на думку Аґнії Ґріґас, Латвія, ймовірно, піде за прикладом Естонії й купуватиме газ у Литви, який надходитиме до її ГТС із литовського LNG-термінала. За словами експерта, свою першу знижку від Газпрому Литва мала, коли отримала перше додаткове джерело постачання. Тому пані Ґріґас припускає, що, тільки-но Латвії вдасться бодай трохи диверсифікувати постачання, Газпром запропонує їй вигідніші ціни.
Читайте також: Даля Ґрібаускайте: «Литовці завжди були серед найбільших єврооптимістів»
Половина депозитів у латвійських банках належить росіянам чи вихідцям із колишнього СРСР. В останні роки латвійські банки-нерезиденти відзначилися ще й тим, що виступили посередниками у відмиванні грошей, як-от, наприклад, корупційні російські гроші чи долари Сергія Курченка.
На нечисте походження російського капіталу увагу латвійської еліти, за даними розслідування Re:Baltica, звертають уже й у США. Терпиме ставлення до брудних грошей може коштувати Латвії членства в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Як пише у своїй статті журналістка Саніта Ємберґа, після того як парламент вирішив розглянути пропозицію Міністерства фінансів щодо ширшої перевірки клієнтів банків та збільшити штрафи за відмивання коштів, за справу взялися лобісти. Серед них, наприклад, колишній міністр закордонних справ Айвіс Роніс, який є членом правління аналітичного центру Certus, що, за припущеннями журналістів, займатиметься відбілюванням репутації банків-нерезидентів і далі просуватиме можливість відмивання коштів через них.
Утім, ситуація в Латвії змінюється, і одним із поштовхів до цього, на думку експертів, стала російська агресія проти України. Так, Мартінс Капранс зазначає, що серед російськомовних латвійців, згідно з його нещодавнім дослідженням, побільшало патріотів Латвії. Ставлення до Росії погіршується. Запуск литовського LNG-термінала дасть можливість у майбутньому користатися його потужністю і Латвії. Ситуація більше не видається безвихідною.