Відразу після замаху з’явилася інформація про те, що лідер «ЛНР» серйозно поранений і навіть при смерті. Зокрема, таку інформацію поширив колишній український нардеп Олег Царьов. Однак пізніше ці заяви спростували.
«Ігор Плотницький сьогодні вранці був поранений у результаті потужного вибуху, який стався поряд із його автомобілем. Глава ЛНР госпіталізований в одну зі столичних лікарень. Замах було скоєно в Луганську на перехресті вулиць Карпінського і Ватутіна. Під час вибуху також дістали поранення кілька осіб, пошкоджені фасади прилеглих будівель», — повідомив офіційний сайт бойовиків «Луганскинформцентр» відразу після того, як новина про замах поширилася в мережі.
Пізніше на тому самому ресурсі з’явилося повідомлення «міністра охорони здоров’я ЛНР» Лариси Айрапетян, яка заявила, що Плотницький не має серйозних ушкоджень. «Справді, було кілька ушкоджень, що не загрожують життю і здоров’ю. Проте вся необхідна допомога своєчасно надана в повному обсязі», — розповіла Айрапетян. Водночас навіть приблизних термінів одужання Плотницького вона не назвала. А сам ватажок бойовиків досі не з’являвся на публіці.
Загалом інцидент досить дивний. Вибух явно недостатньо потужний, щоб убити Плотницького. Судячи із зовнішнього вигляду підірваного автомобіля, вибухівка не містила вражаючих елементів, які гарантовано відправили б очільника «ЛНР» до пращурів. Тож, можливо, метою замаху було не вбивство, а саме попередження або залякування.
Читайте також: Після замаху на Плотницького «армію ЛНР» привели до вищого ступеня боєготовності – розвідка
Через деякий час на сайті Плотницького з’явилося аудіозвернення, у якому він заявив, що кожен, хто говорить про його недієздатність, — «зрадник і ворог Луганської народної республіки», і поклав відповідальність за замах на українські та американські спецслужби. Також обіцяв донести інформацію про таких пособників президентові Російської Федерації та директорові ФСБ. Очільник «ЛНР» запевнив, що й далі працює у звичному режимі, проводить зустрічі та наради, однак відеозаписів, які підтверджували б його працездатність, поки що немає.
За традицією в тому, що трапилося, бойовики та їхні російські куратори одразу ж звинуватили українську ДРГ. Однак ця версія явно не витримує критики. Вбивство Плотницького мало б сенс, якби він був самостійною фігурою, яка приймає рішення. Але навіщо вбивати маріонетку, якщо завтра Москва поставить на її місце іншу? У будь-якому разі це буде абсолютно технічна, керована фігура, яка просто виконуватиме накази з Кремля. Навряд чи комусь в Україні стане легше, якщо Плотницького завтра замінять іншим виконавцем.
Вочевидь, версія про українську ДРГ потрібна бойовикам для того, щоб вкотре спихнути на «підступи ворогів» власні «розборки». Так уже було, коли на українських диверсантів валили вбивства норовливих польових командирів Іщенка, Дрьомова та Мозгового. Насправді в цю версію не вірять навіть найвідчайдушніші прихильники «республік» на кшталт Іґоря Стрєлкова або відомого ультраправого російського письменника Єґора Холмоґорова.
«Для всіх зараз краще, щоб це й справді виявилася ДРГ ЗСУ. Було б зрозуміло, що з цим робити і як реагувати. Але… Самі розумієте, що в луганських справах ніхто в ДРГ давно не вірить», — написав Холмоґоров.
«Щодо теракту та Луганська: поки що нічого конкретно написати не можу. Мені зрозуміло тільки одне: украм Ігор Плотницький не заважав від слова «зовсім». Все, що їм від нього треба (поставки вугілля, перекидання контрабанди в Росію та з Росії і т. ін.), він робив. Усе, що потрібно Суркову, завдяки якому республіки самі себе (вустами панів Захарченка та Плотницького) визнали «окремими районами України», він так само робив повністю. Як військовий і державний лідер він «повний нуль», і міняти його на когось, хто може виявитися більш енергійним і менш налаштованим «повертатися в Україну», Києву ніякого сенсу не було. Висновки робіть самостійно», — написав Стрєлков.
Відразу після інциденту деякі експерти припускали, що замах на Плотницького використовуватимуть як провокацію для ескалації бойових дій проти ЗСУ, проте такі побоювання не справдилися. На луганській ділянці фронту ситуація не змінилася. А самі бойовики поспішили запевнити, що не реагуватимуть на замах.
Читайте також: Патруль ОБСЄ відвідав місце вибуху автомобіля Плотницького
«Не можна піддаватися на провокації супротивника. Ми й далі дотримуватимемо мінських домовленостей. Про відновлення з нашого боку відкритого протистояння мова не йде», — процитувало бойовиків російське агентство «Интерфакс».
«Жодні провокації не зможуть вплинути на мінський процес. Комплекс заходів буде, безумовно, виконаний у всій його повноті, чіткій послідовності та взаємозв’язку кроків», — підтвердив Владислав Дейнего.
Найімовірніша причина того, що сталося, — внутрішні «розборки» між угрупованнями в «ЛНР». Плотницькому могли помститися соратники ліквідованих польових командирів Олександра Бєднова (Бетмена) та Олексія Мозгового, які були конкурентами нинішнього ватажка «республіки». Могли передати привіт і «закляті друзі» з конкуруючого угруповання «МГБ ЛНР», із яким Плотницький буцається вже досить давно. Швидше за все, правильна саме остання версія.
Ще в жовтні 2015 року між Плотницьким і головою «МГБ ЛНР» Леонідом Пасічником стався конфлікт через контроль за потоками вугілля, що постачається до України. 17 жовтня «МГБ» заарештувало людину Плотницького — «міністра вугільної промисловості ЛНР» Дмитра Ляміна.
За даними «МГБ», перебуваючи у змові з помічником «українського кримінального авторитета» Юри Єнакіївського Аврамовим, «міністр неухильно виконував розпорядження кримінальних авторитетів із контрабанди вугілля та передачі під контроль криміналітету стратегічно важливих для республіки підприємств паливно-енергетичної галузі».
Відразу після цього арешту Плотницький заявив, що не давав наказу заарештовувати Ляміна.
Читайте також: Поранення Плотницького несумісні з життям – розвідка
«Своєї санкції на затримання Ляміна й проведення щодо нього будь-яких слідчих дій я не давав ні МГБ, ні МВС республіки», — заявив він.
Стало зрозуміло, що в середовищі луганських бойовиків стався серйозний конфлікт. Плотницький спробував усунути Пасічника з посади, однак через деякий час сам скасував свій указ. Очевидно, відповідна вказівка надійшла від кураторів із Росії. Відтоді протистояння на деякий час припинилося.
16 березня в Луганську застрелили помічника Плотницького Дмитра Каргаєва. Ситуацію багато хто сприйняв як продовження конфлікту між Плотницьким і Пасічником. Однак незабаром «МГБ ЛНР» організувало злив інформації та звинуватило у вбивстві Каргаєва Владіслава Суркова.
Є ще одна цікава деталь. 4 серпня, напередодні замаху на Плотницького, на офіційному сайті «Міністерства інформації ЛНР» з’явилося повідомлення про те, що воно буде скоро розформоване, а в керівництві «ЛНР» серйозний конфлікт. Відразу після цього сайт «Мінінформу ЛНР» був відключений і досі не працює.
Читайте також: В АП заявили про непричетність українських військових до замаху на Плотницького
Вочевидь, замах на ватажка бойовиків у Луганську — черговий епізод внутрішнього конфлікту та розподілу потоків на захопленій бойовиками території Луганської області. Можливо, Пасічник, будучи формально другою людиною в Луганську, навіть намагався таким чином звільнити крісло «глави республіки» й сісти в нього сам. Якщо це так, то найближчим часом на нас чекатиме черговий виток протистояння.